• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Значущість використання інформаційних технологій в управлінні організацією для здійснення бізнесу на міжнародному рівні.

Зростання інформаційних потоків призводить до збільшення кількості людей, що працюють в інформаційній сфері. З розвитком продуктивних сил, ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігається посилення цієї тенденції внаслідок того, що обсяг інформації постійно збільшується, а складність обробки зростає. Тому продуктивність праці людей, зайнятих в інформаційній сфері, зростає набагато повільніше, ніж тих, що безпосередньо створюють матеріальні цінності. Принципові зміни у ставленні людини до інформації відбулися у зв'язку з можливістю перейти від ручних способів збору й обробки інформації до автоматизованих. Ускладнення індустріального виробництва, соціального, економічного та політичного життя, зміна динаміки процесів усіх сфер діяльності людини привели до зростання потреб у знаннях, створення інших засобів задоволення цих потреб. Екстенсивні засоби еволюції людства виявилися практично вичерпані, але розвиток телекомунікацій, IT, обчислювальної техніки дає новий імпульс для створення інформаційного суспільства. Обсяг інформації збільшується в геометричній прогресії, натомість витрати на зберігання, передачу, перероблення інформації перебільшують витрати на енергетику, відтак більша частина працездатного населення переходить працювати в інформаційні сфери. Рушійною силою розвитку суспільства стає виробництво інформаційного, а не матеріального продукту, а товар за сучасних умов стає інформаційно ємнішим, інформаційний фактор впливає на його дизайн, маркетинг та вартість. Найближче на шляху до інформаційного суспільства перебувають країни з високорозвинутою інформаційною інфраструктурою: Японія, США, Німеччина. Приміром, наукові технопарки, які утворилися в процесі інтеграції науки, промисловості та сучасних інформаційних технологій, все більше впливають на електронний бізнес.

Інформатизація - це процес підвищення наукової ємності виробництва із застосуванням нових видів інформаційного обміну в технічній та соціальній сферах.

Інформатизація — організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб та інтенсифікації економіки на основі впровадження IT, створення передумов переходу до інформаційного суспільства.

Рис. 1.4. Складові інформаційного середовища

Найважливіша ціль інформатизації — це застосування інформаційних технологій у різноманітних галузях. Інформаційні технології — вирішальний чинник зростання ефективності праці.

Основні етапи інформатизації суспільства:

Нові комп'ютерні технології вимагають організаційних змін у менеджменті, кадрах, системах документообігу. Значна частина комп'ютеризації об'єктів і процесів пов'язана зі систематизацією документопотоків та їх відображенням у комп'ютері в певному формалізованому вигляді. Ці дії регламентують механізми накопичення, зберігання та обробки даних. Результатом комп'ютеризації є розроблення інтелектуалізованих автоматизованих систем управління, що охоплюють по вертикалі та горизонталі всі рівні і ланки виробництва.

В інформаційному суспільстві акцент зміщується на виробництво та використання інтелекту, знань, що призводить до збільшення питомої ваги розумової праці. Матеріальною та технологічною базою інформаційного суспільства стають різноманітні системи на базі комп'ютерної техніки, телекомунікаційних мереж, IT.

Інформатизація економіки - це процес її інтенсифікації на базі сучасних IT та створення індустрії інформаційних послуг. Інформаційна послуга — діяльність, спрямована на задоволення інформаційних потреб користувача.

Проблема інформатизації суспільства є багатогранною, тому варто розглядати її через різні аспекти: філософський, економічний, соціальний, науково-технічний, культурний, етичний, психологічний, педагогічний, медичний, правничий тощо.

Інформатизація суспільства охоплює всі процеси в економіці держави. Наслідком цього має стати створення єдиного ринку фінансів, товарів, робочої сили, послуг, розвиток фінансово-економічних структур та механізмів в інформаційному суспільстві, підтримка електронного бізнесу та електронної комерції, систем електронних платежів.

IT прискорюють глобалізацію економіки суспільства у планетарному та регіональному масштабах.

Перед сьогоднішнім суспільством постають проблеми, спричинені

поширенням електронного спілкування та навчання, електронних віртуальних підприємств, розширенням сфери застосування електронних помічників-агентів. Обмеження доступу до інформації викликають соціальні конфлікти.

Посилення зв'язку людини з комп'ютером шкодить здоров'ю людини, але водночас полегшує рутинну працю.

Створюється нове інформаційне суспільство зі своїми віртуальними цінностями та традиціями, інформація стає засобом управління масами. Віртуальні виставки, віртуальні музеї, електронні форуми, електронні фонотеки, електронне листування, електронні засоби масової інформації є активними носіями соціального та культурного впливу на людину, внаслідок чого формується людина нового типу на міждержавному та особистому рівнях. Соціально-правничі, моральні, медичні аспекти використання імплантованих чипів, вплив технічних пристроїв, комп'ютерів з їх електромагнітними полями, лазерних установок на людину та її здоров'я — це предметні області, що зараз глибоко не вивчені і потребують серйозного дослідження та аналізу науковцями різних сфер знань: психологів, медиків, біологів, філософів, соціологів, юристів тощо.

Тенденції розвитку інформаційних технологій

Сьогодні можна спостерігати дві антагоністичні тенденції розвитку IT.

Перша тенденція пов'язана з небезпечним впливом машинізації на свідомість та поведінку людей: проникненням IT в економічну діяльність суспільства для отримання надприбутків, здійснення інформаційного неоколоніалізму, розгортання інформаційних війн, виховання у населення рис насилля, агресії, перетворення молодшого покоління у комп'ютерних рабів, пропаганда збоченого сексу. IT можуть знищити приватне життя людей та організацій. Великої ваги набуває вплив електронних засобів масової інформації, через відсутність критеріїв підбору якісної та достовірної інформації виникає небезпека дезінформації. Процес адаптації до нових прийомів та методів роботи людьми старшого покоління проходить важче, ніж молодшим поколінням. Збільшується дистанція між працівниками інформаційної індустрії та і йми, хто не належить до інформаційної еліти.

Поширення автоматизованих інформаційних систем — електронного бізнесу, оподаткування, електронних магазинів тощо — потребує широкого використання засобів ідентифікації особистості користувачів цих систем. Однозначна ідентифікація населення, що ігнорує принцип «людина більша за число», може призвести до контролю над людьми, прозорості їх діяльності, усування незручних осіб та стеження за їх поведінкою за допомогою інформаційних систем. Банки, страхові агентства, податкові та інші компанії роками збирали і зберігали дані про людей. Тільки тепер внаслідок впровадження нових IT доступ до такої інформації отримали багато осіб. Приватне життя стає прозорим. Приміром, страхові файли містять відомості про хвороби та травми, а також про їх походження; оплата праці через пластикові картки дозволяє отримати фінансовий звіт про доходи та покупки; автоматизовані системи продажу квитків дозволяють фіксувати всі переміщення людини; мобільна телефонія дає можливість відстежувати приватні телефонні розмови, їхню тривалість та територіальну локалізацію. Це ставить багатьох людей в складне становище. Виникає загроза тотального адміністрування, посилення контролю над особистістю, обмеження прав людини, свободи її волі.

Автоматизація виробництва посилює небезпеку глобальних техногенних катастроф, що викликані некваліфікованими діями або ж не до кінця продуманими технологіями. У цьому проявляється агресивність IT.

Друга тенденція розвитку IT полягає в тому, що застосування сучасних IT має формувати гармонійне, культурне суспільство без державних кордонів, вікових, освітніх, статевих, національних обмежень, у світі миролюбства, духовності та партнерства. Зменшується відстань між спеціалістами IT та користувачами. Прогнозується перетворення всієї земної кулі в єдине інформаційне суспільство, де люди проживають в електронних квартирах та працюють у віртуальних офісах, обладнаних уніфікованим програмним та апаратним забезпеченням.

На сучасному етапі розвитку суспільства ринкова економіка — це передусім інформаційна економіка. Накопичені інформаційні ресурси — ключ до успіху в економічній діяльності. Забезпечення сумісності - це важлива технологічна проблема для постачальників та користувачів інформаційних продуктів. Щоб вирішити цю проблему, Міжнародна організація питань стандартизації (ISO — The International Standards Organization) розробила систему стандартів, які дозволяють розробникам програмних та апаратних засобів створювати сумісні інформаційні продукти, приміром, координуючи протоколи взаємодії та стандартні інтерфейси .

Зручність оброблення інформації обумовлює ліквідацію його проміжних ланок. Приміром, у банківській діяльності грошові суми видаються через банкомати, інтелектуальні агенти обслуговують клієнтів у електронних магазинах, заміняючи касирів, спеціальні механізми заміняють телефоністок на пошті. Автоматизація певних сфер людської праці змінює виробничі технології та збільшує кількість осіб, які використовують безпаперові технології.

Можна говорити про тенденцію ускладнення інформаційних товарів та послуг — за індивідуальними замовленнями надаються такі телекомунікаційні послуги та товари, як телемаркетинг, дистанційне навчання, теледіагностика тощо.

Глобальні процеси планетарного масштабу змінили типове уявлення про робоче місце: офісом може бути салон автомобіля, вагон поїзда, власний дім (у США близько 35 мільйонів працівників здійснюють виробничу діяльність, не виходячи з будинку), борт літака. До інформаційної системи планети можна підключатися цілодобово, використовуючи мобільний телефон, пейджер, персональний комп'ютер. Економіка стає відкритою, її інформаційна інфраструктура визначається глобальним телематичним комплексом планети.

Крім того, посилюється тенденція поєднання різних функцій в одному приладі (приміром, поєднання функцій принтера, сканера та ксерокса в одному пристрої). Це зменшує собівартість кожного з виробів, стимулюючи їх використання, але значно впливає на їх надійність та інші експлуатаційні характеристики.

Сучасну промисловість неможливо уявити без інформаційної індустрії. Відбуваються процеси:

-індустріалізації науки в тісному зв'язку з інформаційною індустрією;

-стандартизації як концептуальної основи IT;

-створення міжнародної системи спеціалізованих організацій для розробки нових концепцій та технологій, їх стандартизації та сертифікації, управління життєвим циклом стандартів IT, підтримки їх в узгодженому стані, розробки методів та засобів атестації ІС;

-бюрократизації IT.

Структура інформаційної технології (IT) - це цілісна система, яка функціонує в єдиному інформаційному просторі завдяки узгодженій роботі усіх її компонентів. Реалізація системи та її розгортання у часі забезпечує динаміку розвитку інформаційної технології, її модифікацію, реструктуризацію, приєднання нових компонентів системи та модернізацію. IT складається із взаємопов'язаних компонентів, що об'єднані в три групи: базові технології, специфічні технології ПрО та базу знань ПрО.

Предметна область (ПрО) - це та частина реальності, що викликає у людини спеціальний інтерес і виділяється нею із загальної картини навколишньої об'єктивної дійсності.

та їх модифікації згідно із запитами. Крім того, вони надають користувачам інтерфейс для роботи з БД.

Структуру IT можна подати у вигляді такої схеми (рис.1..):

Рис.1.. Структура інформаційної технології

Основні функції СУБД:

-визначення БД;

-організація збереження даних;

-забезпечення доступу користувачів до БД;

-захист цілісності БД;

-підтримання технологічного процесу функціонування БД.

Як правило, БД є інтегрованим поданням даних багатоцільового використання, що забезпечують вирішення наборів взаємопов'язаних завдань. БД може бути централізованою (зберігатися на одному комп'ютері) або розподіленою в мережі (зберігатися на кількох комп'ютерах). Набули найбільшого застосування такі СУБД:

масштабу великих підприємств (корпоративні БД): Oracle, Informix, SQL-Server, DB2 тощо;

масштабу функціональних підсистем, комплексів задач, створення проміжного рівня обробки даних у великих ІС: Access, dBase, Paradox, FoxPro, Clipper тощо;

окремих задач ІС.

За допомогою моделі даних (реляційної, ієрархічної або мережної) можуть бути представлені будь-які об'єкти ПрО та зв'язки між ними.

БД — це динамічна інформаційна модель конкретної ПрО. Використання БД забезпечує:

-незалежність даних та програм;

-підтримку відношень між даними;

-сумісність компонентів БД та можливість їх подальшого розвитку;

-цілісність даних, компактність їх зберігання;

-несуперечність, відновлення та захист даних.

До системних та інструментальних засобів належать апаратні засоби (комп'ютери, принтери, копіювальні пристрої, телефонна техніка, комунікаційні засоби — мейнфрейми, маршрутизатори, концентратори), системне ПЗ (операційні системи, СУБД тощо), прикладне ПЗ (мови програмування, технології програмування, мови специфікацій тощо).

В основі організації БД лежить модель даних, яка дозволяє подати множинність даних й описати взаємозв'язки між ними. Взаємозв'язок "один до одного" (1:1) означає, що в будь-який момент часу кожному значенню елемента даних А відповідає тільки одне значення зв'язаного з ним елемента В. Зв'язок "один до багатьох" (1:М) означає, що будь-якому значенню елемента А відповідає більше одного значення зв'язаного з ним елемента В. Зв'язок "багато до багатьох" (М:М) вказує на те, що множині значень елемента А відповідає кілька значень елемента даних В.

Взаємозв'язки між даними мають відображатися у БД, для чого служить й модель даних, що визначає правила, за якими ці дані структуруються. Найбільш розповсюджені такі моделі даних: ієрархічні, мережні та реляційні.

Ієрархічна модель базується на основі принципу підпорядкованості між елементами даних у вигляді дерева, де на найвищому рівні ієрархії знаходиться один кореневий вузол. В ієрархічній моделі реалізовані взаємозв'язки типу "один до одного" та "один до багатьох". Кожний вузол може мати кілька екземплярів конкретних значень елементів даних.

Основний недолік ієрархічної моделі — обмеження форм подання взаємозв'язків між даними. Крім того, пошук у дереві займає багато часу.

Мережна модель — це орієнтований граф із іменованими вершинами та дугами. Вершини графа — це записи, що становлять собою сукупності логічно пов'язаних елементів або агрегатів даних. Для кожного типу запису може існувати кілька екземплярів конкретних значень його інформаційних елементів.

Суттєва відмінність мережної моделі від ієрархічної полягає в тому, що кожний запис може брати участь у будь-якому наборі і відігравати роль як власника, так і члена набору. Мережна моделі підтримує будь-які типи взаємозв'язків між об'єктами. Проте ця модель має і ряд недоліків, зокрема: складності реорганізації БД при появі нових елементів даних.

Реляційна модель — це набір двомірних таблиць, рядки якої — це записи, а стовпчики — елементи даних. Всі таблиці та стовпчики таблиць мають власні імена.

Ця модель даних має ряд переваг порівняно з ієрархічною — простота і наочність БД. Крім того, основні принципи побудови реляційної БД теоретично обґрунтовано .

Мережні та ієрархічні моделі звичайно використовують для централізованого оброблення даних. Реляційні моделі придатні як для централізованого, так і для децентралізованого оброблення даних.

Потреба в оперативному, поглибленому і комплексному аналізі інформації створює об'єктивну необхідність упорядкування великих масивів даних та автоматизації пошуку у цих масивах. В ІС має функціону­вати автоматизований банк даних (АБД) — така частина ІС, яка здійснює формування, накопичення, корегування і збереження даних, а також забезпечує колективний доступ до цих даних у різних режимах: розподілу часу, пакетної обробки (прямої і дистанційної), діалогу «людина-машина».

Головна перевага АБД полягає в незалежності даних, збережених у БД, тобто функції вводу, збереження і корегування даних відокремлені від програм оброблення даних, а прикладні програми не залежать від зміни фізичних характеристик і розміщення даних. Структура АБД складається з БД, СУБД та служби адміністратора АБД, яка несе відповідальність за забезпечення надійного функціонування і дотримання регламенту доступу до збережених даних.

Структура технологічного процесу оброблення інформації-

Технологічний процес (ТП) оброблення інформації — це комплекс взаємопов'язаних операцій перетворення інформації з моменту її виникнення до використання, які виконуються в певній послідовності.

Багатоваріантність та складність ТП зумовлюють необхідність поділу їх на менші, логічно завершені, відносно самостійні частини — етапи. У свою чергу етапи розбиваються на ще менші частини — технологічні

операції (ТО), що виконуються в певній послідовності та різні за змістом та тривалістю. IT можна уявити у вигляді ієрархічної структури, що складається з етапів, дій та операцій.

ТП обробки даних охоплює процеси збору, вводу даних в інформаційну систему, розміщення та зберігання даних у пам'яті комп'ютера, оброблення даних з метою отримання та видачі результативних даних у зручному для користувача форматі.

Технологічний процес оброблення інформації доцільно поділити на такі етапи:

-Початковий (збір, ввід вхідних даних, їх реєстрація).

-Підготовчий (прийом, контроль, реєстрація вхідної інформації та передача в інформаційну систему).

-Основний (безпосередня обробка інформації).

-Заключний (контроль, випуск та передача даних обробки користувачеві, їх дублювання та зберігання).

Упродовж початкового етапу відбувається збір первинної інформації, її реєстрація, передача на обробку. На підготовчому етапі початкові дані переносяться в комп'ютер для подальшої обробки, реалізація ж основного та заключного етапів дозволяє отримати кінцеві результати.

ТО розрізняють за ступенем механізації та автоматизації:

-ручні (приміром, виписка первинного документа);

-механізовані (з використанням технічних засобів);

-автоматизовані;

-автоматичні.

Методологічну основу ІС складає системний підхід, відповідно до якого будь-яка система — це сукупність взаємопов'язаних об'єктів, що функціонують сумісно для досягнення загальної мети. Поведінка системи має ряд властивостей:

-цілісність системи - поведінка окремих об'єктів розглядається з позиції структури всієї системи;

-забезпечення стійкості функціонування системи;

-адаптивність до змін зовнішнього середовища;

-здатність до навчання шляхом зміни структури системи відповідно до зміни мети системи.

Інформаційні системи в економіці (ІС )мають розв'язуватися конкретні задачі залежно від тієї ПрО, для якої призначена система. Галузі застосування ІС різноманітні:

банківська справа, страхування, медицина, транспорт, освіта, наука, будівництво тощо. Без використання сучасних автоматизованих ІС важко уявити ефективну роботу підприємства, банку, державної установи, учбового процесу у навчальних закладах, бібліотеках. Основна мета ІС полягає в отриманні цілеспрямованих результатів перероблення інформації у зручну для користувача форму. Неможливо реалізувати ІС без знань, орієнтованих на відповідну IT. IT - це набагато глибше поняття порівняно з ІС, при цьому IT може існувати поза ІС, але не навпаки. Приміром, праця людини-референта базується на певній технології обробки наукових статей, проте жодна ІС не реалізує такі функції. Базові компоненти ІС:

-інформація;

-IT, на якій базується ІС;

-організаційні компоненти ПрО;

-функціональні компоненти ІС.

Ключові компоненти ІС підприємства - це її користувачі, підприс мство як об'єкт управління та єдиний інформаційний простір підприс мс і на.

Користувач - це будь-яка особа, яка використовує ІС або інформацію, що виробляється цією ІС. ІС підприємства має забезпечувати стратегічних цілей, здійснення бізнес-операцій та вирішення питань управління підприємством.

Єдиний інформаційний простір (ЄІП) - це сукупність інформації, технологій їх використання та засобів передачі, що функціонують на основі . диних принципів і за спільними правилами для задоволення інформаційних потреб користувачів. ЄІП в економіці набуває все більшого значений

Будь-яка ІС характеризується власним середовищем зберігання даних засобами доступу до них. Наявність простого та зручного інтерфейсу є важливим фактором для користувача ІС. Саме ІС переробляють необроблені дані в інформацію, що визначає цілеспрямовані дії керівника.

При визначенні вимог для ІС описують процеси, що пов'язані з наданням послуг клієнтам. Моделі ІС будують тільки для основних видів діяльності організації і тільки в тому обсязі, що забезпечує формування вимог для побудови. У проектуванні ІС використовують принцип «зверху вниз» та «від загального до часткового», що спрощує рішення задачі без втрати якості та обмежуючись поданням тільки головних деталей. На ринку автоматизованих ІС зараз найбільш популярні автоматизовані банківські системи та корпоративні інформаційні системи промислових підприємств.

Автоматизована банківська система (АБС) — це комплекс апаратно-програмних засобів, що реалізує фінансові та управлінські операції в режимі реального часу через обробку транзакцій в телекомунікаційній мережі ефективність виробництва збільшується. IT дозволяє збільшувати конкурентноздатність підприємств навіть за межами внутрішніх ринків. Наслідком інформаційної прозорості дій підприємця є співпраця конкуруючих інтересів, що приводить до змін в інформаційній індустрії та підприємницькій діяльності. Підприємство, отримавши доступ до світових інформаційних ресурсів, має можливість краще позиціонувати свій товар. IT забезпечує миттєвий прямий та зворотний зв'язок між виробниками та споживачами товарів та послуг, що дозволяє:

-Визначити поточну ринкову ситуацію та зробити відповідні прогнози.

-Понизити вартість товарів шляхом зменшення товарно-матеріальних запасів, запасів готової продукції на складі.

-Полегшити пошук інформації про потрібні споживачам товари.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
3. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
4. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
5. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
6. Алгоритм здійснення купівлі
7. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
8. Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів.
9. Аналіз використання капіталу.
10. Аналіз використання матеріальних ресурсів
11. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
12. Аналіз використання обладнання.

Переглядів: 2575