Оцінювання системи внутрішнього контролю

Система внутрішнього контролю – це сукупність правил та процедур контролю, запроваджених керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети, а саме забезпечення стабільного й ефективного функціонування підприємства.

Уся система внутрішнього контролю спрямована на реалізацію таких задач:

1) забезпечити послідовну та ефективну діяльність фірми;

2) дотримуватися основної стратегії фірми;

3) забезпечувати збереження активів;

4) сприяти вчасному і повному відображенню операцій в обліку.

Питання про необхідність внутрішнього контролю та про обсяг перевірки ним різних сторін діяльності підприємства розв’язується керівництвом фірми самостійно. Адміністрація малих підприємств меншою мірою потребує внутрішнього контролю, тому що безпосередньо бере участь у поточній діяльності фірми. Але існують певні обмеження ефективності внутрішнього контролю:

- не можна бути впевненим у відсутності корисливих намірів у керівництва;

- керівництво часто ігнорує контроль, який само встановило;

- розподіл контролюючої функції може бути проігнорований;

- не зважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, можливий вплив на них як зсередини фірми, так і зовні;

- можливі помилки та неточності у записах, підрахунках, у результаті нерозуміння завдання, втоми або неохайності [4, с. 27– 32] .

Стадії оцінювання ризику внутрішнього контролю:

1. Перша стадія. Аудитор повинен оцінити ризик невідповідності внутрішнього контролю для кожного суттєвого залишку за бухгалтерськими рахунками або суттєвою операцією.

Проводячи попереднє оцінювання, аудитор використовує такі тести (рис. 4.1).

Під час збирання доказів функціонування системи внутрішнього контролю аудитор ураховує спосіб їх отримання, послідовність, з якою вони накопичувалися протягом певного періоду, та досвід особи, котра отримала такі докази.

Аудитор фіксує у робочих документах зібрані відомості про систему обліку і внутрішнього контролю, розраховує ризик невідповідності внутрішнього контролю. Якщо ризик невідповідності внутрішнього контролю оцінюється аудитором як незначний, він пояснює в документах обгрунтування своїх висновків.

Рис.4.1 – Тести, які використовує аудитор, проводячи попереднє оцінювання

2. Друга стадія. Аудитор постійно переглядає правильність зробленого ним оцінювання ризику невідповідності внутрішнього контролю, до самого моменту завершення підготовки аудиторського висновку, і вносить відповідні корективи.

Питання для самоперевірки:

1. Що означає термін «ризик»?

2. Розкрийте зміст аудиторського ризику.

3. Які складові аудиторського ризику Ви знаєте?

4. За якими підходами оцінюється величина аудиторського ризику?

5. Якою є прийнятна величина аудиторського ризику?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть аудиторського ризику, методика його визначення	\|	Стадії аудиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.066 сек.