ЛК 5. Міжнародно-правові механізми закріплення і захисту прав людини

Таблиця 3.2. Обсяги генеральної та вибіркової сукупностей

Таблиця 3.1. Соціально-демографічне групування вибіркової сукупності

Демографічні групи	Соціальні групи	Усього
Робітники	Службовці	Учні	Пенсіонери
до 20 років	20/20	50/10	0/0	0/0	94/96
21 – 25	50/40	5/30	0/0	0/0	55/70
26 – 30	60/40	10/20	0/0	0/0	70/60
31 – 40	80/50	20/30	0/0	0/0	100/80
41 – 50	60/30	10/20	0/0	0/0	70/50
51 – 60	30/20	10/10	0/0	0/0	40/70
Понад 60 років	0/0	0/0	0/0	76/146	74/146
Усього	300/200	60/120	26/34	74/186	460/540

Є й інші типи вибірки: стихійна, квотна, проста, випадкова (повторна, безповторна), систематична, гніздова (серійна).

Стихійна вибірка — це вибір "першого стрічного". Цим методом користуються, коли генеральна і вибіркова сукупності за своїми обсягами достатньо великі. Так, для середнього міста обсяг вибірки може становити 800—1000 осіб, для малого — 400—500 осіб. Прикладом методу стихійної вибірки може бути опитування громадської думки на вулицях за допомогою засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення), поштове опитування читачів. Найбільш придатним та ефективним є метод формування вибірки на базі трудових колективів (підприємств, установ, організацій) міста. Однак поки що немає надійних способів перевірки репрезентативності стихійної вибірки, а отже, достовірності її результатів.

Квотна вибірка використовується, якщо прагнуть досягти структурної відповідності вибіркової та генеральної сукупностей, її застосовують найчастіше, якщо методом опитування є інтерв'ю. При цьому необхідно визначити ознаки, за якими здійснюється відбір респондентів (наприклад, розподіл за статтю, віком, освітою, соціально-професійною належністю). Така вибірка характерна для ситуації, коли відома загальна кількість опитуваних, серед яких повинна бути пропорційна кількість представників різних груп населення.

Проста, випадкова (ймовірна) вибірка виконується на основі повних списків усіх членів генеральної сукупності (ці списки називають основою вибірки): списки виборців, картотека читацьких формулярів тощо. Припустимо, в місті проживає 10 тис. жителів і треба проанкетувати 1000. Можна взяти списки виборців (формуляри читачів), довільно вибрати необхідну кількість респондентів і занести у вибіркову сукупність. Для всіх одиниць сукупності забезпечують рівні можливості (однакову ймовірність) потрапити у вибірку, тому й називають цей спосіб ймовірним. Ця вибірка особливо ефективна в локальних дослідженнях, оскільки забезпечено повний перелік усіх одиниць генеральної сукупності, а крім того, ця сукупність є відносно однорідною.

Систематична (механічна) вибірка — це спрощений варіант ймовірного відбору. Користуючись тими ж самими списками генеральної сукупності (наприклад, списками виборців), відбір здійснюють не випадковим способом, а послідовно, через один і той же інтервал (так званий крок вибірки). Наприклад, у списку виборців (картотеці читацьких формулярів) взяти кожного десятого і занести у вибіркову сукупність.

Крок вибірки визначають як пропорцію обсягів генеральної та вибіркової сукупностей:

К = N/n ,

де К— крок вибірки;

N — розмір генеральної сукупності;

п— розмір вибіркової сукупності.

Починають відбір найчастіше не з першого кандидата, а з випадково визначеного або з кандидата, номер якого К/2. При цьому рекомендується використовувати абеткові списки або картотеки.

При гніздовій (серійній) вибірці за одиницю відбору беруть не окремих респондентів, а групи або інші підрозділи (сім'я, бригада, шкільний клас, студентська група, відділ в установі) з суцільним опитуванням. Гніздова вибірка репрезентативна лише за умови, що склад груп подібний.

Зазначеними типами вибірок способи формування вибірок не обмежуються. У дослідженнях державного й регіонального масштабів використовуються складніші способи вибірки — районовані, комбіновані, багатоступеневі, багатофазові. Наприклад, для вивчення і порівняння читацьких потреб у бібліотеках України спочатку визначають області, у межах області — райони, далі — населені пункти, бібліотеки, і, нарешті, у кожній бібліотеці відбираються читачі.

Розрахунки обсягу вибіркової сукупності залежать від обсягу генеральної сукупності, а також від вибраного рівня, точності репрезентативності. Як правило, приймають 5 % - ву граничну помилку репрезентативності на 5 % -му рівні значущості. З урахуванням цих припущень визначають обсяг вибіркової сукупності для простого ймовірного відбору за такою формулою:

п = 1/0,0025 + 1/N ,

де N — обсяг генеральної сукупності;

п— обсяг вибіркової сукупності.

Декілька розрахованих значень для прикладу наведено у табл. 3.2.

Обсяг вибіркової сукупності

Обсяг генеральної сукупності, N

10 тис.

100 тис.

320 тис. та більше

n/, %

7,4

3,9

0,4

<013

Можна дійти висновку, що для проведення будь-яких досліджень досить опитати, провести спостереження всього над 400 одиницями. Однак ці розрахунки статистично обґрунтовують обсяг вибірки, достатній для вивчення лише одного параметра генеральної сукупності або однієї ознаки (одного запитання анкети). Інакше кажучи, формула гарантує значущість лише одновимірних розподілів. Якщо потрібно одержати значущі двовимірні розподіли, треба суттєво збільшувати вибірку.

Вважається, що для пробних опитувань достатньою є вибірка обсягом 100—250 осіб. Якщо величина генеральної сукупності становить менш 5000 осіб, достатній обсяг вибіркової сукупності — не менш 500 респондентів. Якщо ж обсяг генеральної сукупності 5000 осіб та більше, то необхідно опитати 10 % усієї сукупності, але не більше 2000—2500 респондентів. Немає й не може бути універсальної методики вибірки на всі випадки, однак важливо знати, що достовірність інформації про досліджуваний об'єкт залежить від вибору найсуттєвіших ознак, за якими буде здійснюватись відбір респондентів. Необхідно, щоб до складу вибірки входили представники всіх категорій населення, з яких складається генеральна сукупність.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Формування вибіркової сукупності	\|	Міжнародно-правові стандарти прав людини та законодавство України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.