МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ТНК та внутрішньофірмове міжнародне виробництвоМіжнародне співробітництво у науково-технічній сфері
Необхідність міжнародного науково-технічного співробітництва обумовлена відмінностями технологічних рівнів окремих країн. Зараз основними центрами концентрації світових технологічних ресурсів є США, Японія і країни Західної Європи (зокрема члени ЄС). Однак, останнім часом стрімко зміцнюються позиції в області високих технологій Південної Кореї, Тайваню, Таїланду, Сінгапуру, Індії, Китаю. Головні формами міжнародного науково-технічного співробітництва: 1) міжнародний комерційний технологічний обмін; 2) міжнародний некомерційний технологічний обмін; 3) координація та спільне проведення науково-технічних досліджень; 4) кооперація робіт в області наукових і технічних досліджень; 5) виконання науково-технічних досліджень за замовленням; 6) надання послуг науково-технічного характеру; 7) навчання і стажування фахівців. 8) створення спільних підприємств (з міжнародною передачею техніки чи технологій); 9) реалізаціяміжнародних цільових комплексних науково-технічних програм. Міжнародне співробітництво у науково-технічній сфері може здійснюватися на рівні: 1) підприємств (спільні проекти фірм); 2) міждержавному (спільні програми країн); 3) глобальному (багатостороннє співробітництво, зокрема у формі міжнародних цільових комплексних програм, спрямованих на розвиток наукових досліджень, розробку та впровадження новітніх технологій; найпотужніша європейська програма – EUREKA). Об’єкти міжнародного комерційного обміну технологіями: 1) Науково-технічний товар– це, по-перше, знання, ідеї, технологічний досвід, нововведення, винаходи, наукові та науково-технічні розробки, конструкторські рішення, проекти, дослідні зразки, аналітичні дані, конструкторська і технічна документація та інші об'єкти інтелектуальної власності; по-друге, «матеріалізована» (уречевлена) технологія: технологічні лінії, обладнання, дослідні установки, та ін. 2) Високотехнологічна продукція – продукція, виготовлена із застосуванням наукоємних технологій. Майже 2/3 світового технологічного обміну припадає на внутрішньофірмовий обмін ТНК.
Внутрішньофірмове міжнародне виробництво –частина міжнародного виробництва, що здійснюється завдяки ТНК, в межах їх виробничих та науково-технічних потужностей, розташованих в різних країнах світу. Основна частина міжнародного виробництва сьогодні має характер внутрішньофірмового виробництва. ТНК – це фірма, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій в інші країни та має безпосередній контроль над своїми зарубіжними підрозділами. В світі нараховується біля 70 тис. ТНК та 850 тис. іх філій. Біля ¾ материнських компаній розташовано у розвинених країнах. На ТНК припадає більше половини світового виробництва. Загальний обсяг реалізації 200 найбільших із них становить понад 30% світового валового внутрішнього продукту. Капіталізацій кожної з 10 найбільших ТНК світу складає декілька сотень мільярдів доларів. ТНК контролюють 70–90% ринків товарів, послуг і технологій. Водночас ТНК перетворилися на найактивніших учасників світового фінансового ринку, діючи у всіх його сегментах. Визначальні риси ТНК: 1) транснаціональність власного та залученого капіталу, а отже і керівництва компанією; 2) створення системи міжнародного виробництва, розподіленого між багатьма країнами, але контрольованого з одного центра; 3) проникнення в передові галузі, швидкий розвиток яких передбачає величезні капіталовкладення і залучення висококваліфікованих працівників; 4) розробка, передача і використання передової технології в межах замкнутої корпораційної структури. 5) висока інтенсивність внутрішньокорпораційної торгівлі між підрозділами в різних країнах, на яку припадає 1/3 міжнародної торгівлі (здійснюється за трансферними цінами, маніпулювання якими використовується для перекладу прибутку і скорочення податків); 6) відносна незалежність у прийнятті управлінських рішень від країн базування і приймаючих країн; 7) глобальна структура зайнятості і міждержавна мобільність менеджерів.
Читайте також:
|
||||||||
|