• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хто реалізує заклик не ходити по газонах людської душі?

Література

1. Березовчук Л. Поруйнування Єрусалима // Критика. – 2000. – Березень. – С. 25 – 30.

2. Кіяновська М. До питання про функціонування міфа та засоби міфологізації у поезії покоління 90-х // Молода нація. – К.: “Смолоскип”. – 1998. – №9. — С. 134 – 143.

3. Кодак М. Душа під вантажем доби (про молоду літературу 90-х) // Дніпро. – 1997. — №3 – 7. – С. 125 – 135.

4. Москалець К. Страсті по вітчизні // Критика. – 1999. – Червень. – С. 4 – 14.

5. Талалай Л. Останній романтик (Перечитуючи Бориса Олійника) // Дніпро. – 1999. — №9 – 10. – С. 133 – 144.

6. Шерех-Шевельов Ю. Го-гай-го // Андрухович Ю. Рекреації. Романи. –К., 1997. – С. 257 – 268.

7. Яровий О. Покоління найщасливіших (Молода українська література 90-х років) // Дніпро. — 1997. — №1 – 2. – С. 168 – 174.

Проблеми функціонування сучасної літературної критики стали предметом обговорення на круглому столі, який відбувся у Львівській організації Національної спілки письменників України. Ведучими цього круглого столу були письменники Михайло Слабошпицький та Любомир Сеник.

Любомир Сеник, професор Львівського національного університету, письменник:

– Сучасної літературної критики як літературного процесу немає. Навіть журнал “Критика” не заперечує цієї тези. Хоча у цьому журналі нерідко поміщаються антиукраїнські матеріа ли, які принижують феномен українського народу, нав'язуються хворобливі стандарти мислення. Нещодавно появилась стаття, яка перекреслює знаменитий твір нашого письменства “Слово о полку Ігоревім”...

Нещодавно відбувся захист докторської дисертації викладача Дрогобицького педагогічного університету Петра Іванишина. Полеміка з приводу цього захисту вийшла поза академічні стіни вузів. Молодий чоловік має право на свою думку і має право її захищати.

Для літературних дискусій не надається відповідна літературна платформа, не працює сучасний критичний цех, який би мав тримати руку на пульсі літературного процесу.

Маємо говорити про традиції літературної критики, її завдання. Адже письменників не виховують – вони народжуються. Критики – це бойовий пост, постійний зв'язок від письменника до читача. Критик повинен мати і добру ґрунтовну освіту, аби вміти належним чином проаналізувати літературне явище. І на нинішній час є актуальні естетичні засади літературно-критичної діяльності Івана Франка.

Зникла критика, бо стався злам у сучасному житті, у суспільному мисленні. Критики запитує: “Що мені за це буде?”, а владу не цікавить наше духовне життя. Мусимо сформувати нове суспільне мислення -– тому така велика відповідальність зараз є на нашій Спілці як на форпості нашого національного життя.

Михайло Слабошпицький зупинився на тенденціях сучасної літературної критики. Наголосив, що літературне поле критики звужується, регламентується поле відвертості, відсутні резонансні публікації, відбувається запізніле захоплення постмодернізмом... Письменник погодився із Любомиром Сеником, що сучасної літературної критики немає. Сучасна літературна критика несе на собі печать сьогодення. Підсумовуючи розмову, зробив ґрунтовний аналіз трактування літературної критики як філософського, психологічного, соціологічного, культурологічного процесу. Зупинився на поглядах на літературну критику дослідників-літературознавців Брюховецького, Лихачова, Грабовича, естонця Яна Кроса та ін. Звернувся до творчої спадщини Франка, Франса, Флобера – у світлі аналізованої проблеми.

Читайте також:

1. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
2. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
3. Відділення не має права залишати позицію, яку займає, і відходити без наказу командира взводу.
4. Вплив людської діяльності на збереження рослинного і тваринного світу
5. ЄВРОПАРЛАМЕНТ ЗАКЛИКАЄ ДО КОНКРЕТНИХ КРОКІВ
6. Крім мотивів, цілей і потреб, як збудників людської поведінки розглядаються також інтереси, завдання, бажання і наміри.
7. Культура мислення – це здатність індивідуального мислення до саморозвитку й уміння його виходити за межі форм і канонів мислення, що склалися в конкретного індивіда.
8. Майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності мо­жіть переходити до інших осіб у спосіб, передбачений законом.
9. Метод правового регулювання – це сукупність прийомів і способів регулювання людської діяльності.
10. Мислення як процес формування будь-якого знання про себе, яке реалізується у підтримці внутрішньої узгодженості, стійкості “Я” та адекватній оцінці своїх можливостей.
11. Мистецтво – це специфічний вид людської діяльності, що відображає навколишню дійсність і людську свідомість у художніх образах та є одним із засобів естетичного оволодіння світом.
12. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу

Переглядів: 406