Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принципи нормування величин перехідного загасання

У техніці міжміського зв'язку застосовують багатопарні кабелі, розраховані на одночасну роботу декількох, як правило, однакових, багатоканальних систем передачі по рівнобіжних колах. Нормальна робота цих систем можлива за умови, коли забезпечуються необхідні величини перехідного загасання між колами, значення яких залежать від умов роботи систем передачі.

Необхідні величини перехідного загасання між колами установлюються виходячи з того, щоб у кожнім колі з урахуванням роботи по них систем передачі забезпечувалася необхідна величина захищеності від перешкод у будь-якій крапці кола.

В даний час для симетричних кабельних ліній прийнято 50% норми потужності шумів кабельного тракту відводити на шуми від перехідних розмов і по 25% відповідно на теплові і нелінійні шуми. Напруги шумів, створювані різними джерелами, складаються квадратично. Середня величина захищеності кіл на підсилювальній ділянці для кабелів з 8 і 14 парами повинна складати не нижче 78,3 і 79,2 дБ (на переприйомній ділянці 2500 км) відповідно.

Мінімальна величина перехідного загасання на ближньому кінці між колами кабелю на підсилювальній ділянці допускається для всіх кабелів не менш 59,1 дБ, причому для 90% комбінацій – не менш 60,8 дБ.

У колі мінімальна захищеність має місце в точці, де рівень корисного сигналу найменший. Становить інтерес розгляд умов впливу між колами при однакових і різних (зустрічних) напрямках передачі сигналів по рівнобіжних колах. Схеми впливу між колами представлені на рис. 3.10.

Рис. 3.10. Схеми основних шляхів впливу між колами: а - при однакових напрямках передачі по рівнобіжних ланцюгах; б - при зустрічних напрямках передачі по рівнобіжних ланцюгах

На рис. 3.10,а представлена схема впливу між колами при передачі корисних сигналів в одному напрямку. Стрілки показують напрямку передачі корисних сигналів. Рівні корисних сигналів на початку і кінці кіл I і II позначені відповідно через , і , . Вигнутими стрільцями показані шляхи впливу на далекий кінець з першого кола на друге і з другого на перше, величини і відповідно позначають величини перехідного загасання на далекому кінці при впливі з першого кола на друге і з другого на перше. Через і позначають рівні перешкод на далекому кінці в колах I і II.

Захищеність , дБ, на далекому кінці кола II дорівнює:

(3.21)

або (3.22)

Аналогічно для величини захищеності , дБ, наприкінці кола 1 від перешкод, обумовлених впливом кола II, одержимо

(3.23)

З формул (3.21) і (3.23) можна бачити, що при захищеність краще буде в тому колі, у якому вище рівень передачі й менше загасання.

Оскільки необхідно мати всі кола захищеними від впливів сусідніх кіл, то рівні передачі встановлюють однаковими у всіх рівнобіжних колах . З цією же метою однаковими роблять кола і по загасанню, тобто .

При однакових загасаннях кіл I, IIі однакових рівнях передачі на їхньому вході захищеність на ближньому кінці цих кіл буде дорівнює:

, (3.24), (3.25)

На рис. 3.10,б наведена схема впливу між колами при зустрічній передачі по них. Якщо передача по рівнобіжних колах здійснюється в різних напрямках, то найменший рівень корисного сигналу . буде мати місце на ближньому кінці кола II (з лівої сторони рис. 3.10,б) і для кола I. При цьому захищеність , дБ, на ближньому кінці кола IIбуде дорівнювати:

(3.26)

(3.27)

Захищеність кола I на прийомному кінці, де корисний рівень у ньому найменший,

(3.28)

, (3.29), (3.30)

Звідси можна бачити, що величини перехідного загасання на ближньому кінці повинні бути не менш величин і чи в загальному виді повинне бути забезпечене перехідне загасання не менш

(3.31)

Оскільки необхідна захищеність на підсилювальній ділянці допускається не менш 78,3 дБ (у гіршому випадку не менш 71,2 дБ), а загасання кола на довжині підсилювальної ділянки (для системи К-60) на верхній частоті лінійного спектра 252 кГц може складати величину до 60 дБ, те для забезпечення необхідної захищеності в ланцюгах при передачі по них у різних напрямках (зустрічна передача) необхідно мати перехідне загасання між цими колами на ближньому кінці не менш А₀ = А₃ + а1 = 131,2 дБ.

Такої величини між симетричними колами усередині одного кабелю практично домогтися не можна. Тому на лініях симетричного кабелю застосовують двокабельну систему, тобто прокладають два кабелі паралельно. По всіх колах одного кабелю забезпечують передачу в одному напрямку, а по всіх колах іншого кабелю ведеться передача зворотного напрямку. Необхідна ж величина перехідного загасання на ближньому кінці між колами різного напрямку передачі при розташуванні їх у різних кабелях досягається за рахунок дії екранів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неоднорідності в колах зв'язку	\|	Непрямі впливи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.