Складання програми досліджень.

Лекція № 3. Основні етапи проведення соціологічного дослідження.

План

1. Теоретична частина програми.

2. Процедурно-методична частина програми.

3. Організаційний розділ у програмі соціологічного дослідження.

1.У будь-якому соціологічному дослідженні можна виділити п’ять етапів.

Перший етап. Складання програми або проекту дослідження.

Другий етап. Визначення об’єктів та одиниць спостереження, а саме - вибірка.

Перший етап. Розроблення засобів збирання матеріалу, а саме - методики дослідження.

Четвертий етап. Збирання матеріалу.

П’ятий етап. Аналіз матеріалу і його узагальнення.

Усі етапи органічно пов’язані загальним задумом та ідеями дослідження. У процесі дослідження постійно коректується вихідний задум, уточнюється методика збирання інформації.

Предметом даної лекції є перший етап соціологічного дослідження, а саме - йтиметься про технологію розробки програми соціологічного дослідження.

Програма дослідження складається із трьох розділів: методологічного (теоретичного), процедурного й організаційного.

Перший розділ програми відтворює теоретичний задум дослідження, другий розділ - методику отримання і накопичення відповідного фактичного матеріалу, способи його аналізу та інтерпретації; третій розділ відтворює діяльність дослідника чи наукового колективу на всіх етапах роботи.

Будь-яке дослідження починається з визначення проблеми. Проблема дослідження може бути дана замовником або обумовлена пізнавальним інтересом.

Проблема - це протиріччя між знаннями про потреби людей у яких-небудь результативних практичних чи теоретичних діях і незнання шляхів і засобів їх реалізації.

Вирішити проблему - значить отримати нове знання, виявити фактори, що пояснюють будь-яке явище і допомагають скоректувати його розвиток у бажаному напрямку.

Замовлення соціологу частіше всього дається із вказівкою на деяку проблемну ситуацію, наприклад, повідомляється про якесь соціальне протиріччя, про незадовільний стан справ у якійсь виробничій сфері, суспільному житті.

Соціологу треба перевести проблемну ситуацію у формулювання проблеми, яку він буде досліджувати. Для цього він повинен провести спеціальну теоретичну роботу. Найбільше помилки допускаються через некомпетентність дослідника, коли формулюється псевдопроблеми. Щоб не допускати цього, необхідно проаналізувати рішення аналогічних проблем, які вже є, а також вивчити всю літературу з даного питання, провести бесіди з компетентними людьми - експертами. У ролі експертів завжди виступають спеціалісти-вчені або досвідчені практики.

Головну увагу звертають на те, чи є показники, які якісно чи кількісно характеризують дану проблему, чи є облік і статистика з цих показників і настільки вірогідна ця інформація.

Далі в проблемній ситуації виділяють головні і другорядні компоненти, що дають можливість визначити головний напрям досліджуваного пошуку. Доцільно встановити тимчасові рамки даної проблеми - спостерігалась вона один раз чи виникає періодично? Яка тенденція: проблема стабілізувалась, посилюється чи послаблюється?

У результаті попереднього аналізу проблемна ситуація отримує чітке висловлення у вигляді формулювання проблеми. До того ж вона може відрізнятися від початкової, сформульованої замовником.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
НАУКИ УКРАИНЫ	\|	Об’єкт, мета і завдання дослідження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.