Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екстенсивний аналіз народжуваності та плідності.

Література

Контрольні питання

 

1. Що таке народжуваність.

2. Для якої сукупності жінок плідність.

3. Назвіть основні ознаки, за якими здійснюють групування матерів новонароджених.

4. За якою формулою розраховується загальний коефіцієнт народжуваності.

5. Що показує коефіцієнт сумарної плідності.

6. В яких одиницях виражаються вікові коефіцієнти і що вони показують.

7. Чому дорівнює співвідношення хлопчиків і дівчаток у великій сукупності новонароджених.

8. За допомогою якого метода статистика населення аналізує плідність.

9. Що таке інтергенетичний інтервал часу.

10. Що таке протогенетичній інтервал часу.

11.Що є головним методом вивчення факторів народжуваності в екстенсивному аналізі матеріалів статистичного спостереження.

12. Що визначають таблиці плідності.

13. Що є елементарними показниками таблиць плідності за черговістю народження.

 

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк. 1993, с. 307-330.

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 69-78.

4. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.134-182.

22.1. Народжуваність та плідність як статистичні процеси.

Народжуваність – це процес оновлення населення шляхом появи нових життів. Народження, як і смерть, належить до природних явищ і має риси біологічного й медичного характеру. Проте, як і смерть, народження людини є соціально детермінованим явищем. Статистика населення досліджує соціально-економічні аспекти масового процесу народжуваності. Біологічну сторону цього процесу вивчає медична статистика. Оскільки процес народжуваності і єдиний, демографічна та медична статистика мають точки зіткнення, взаємопроникнення і ряд спільних завдань.

Якщо народжуваність як статистичний процес розглядається статистикою щодо всього населення, то плідність – щодо сукупності жінок у дітородному віці.

Об'єктом дослідження при вивченні народжуваності та плідності є основні статистичні сукупності, що продукують цей процес — все населення і дітородний контингент, і далі — новоутворені сукупності — новонароджені, їх матері, батьки, сім'ї. Новоутворені сукупності вивчають па етапі екстенсивного аналізу і разом з вихідними сукупностями — методами інтенсивного аналізу.

Статистичне вивчення народжуваності та плідності має велике науково-пізнавальне і практичне значення. Статистика дає кількісну визначеність закономірностей народжуваності людини і як частини природи, і як соціальної мислячої істоти.

З даних медицини, антропології відомо, що перші діти фізично дещо слабші, ніж діти другої, третьої черговості (якщо інтервал між народженнями перевищує три роки). Єдина дитина в сім'ї — одинока істота, з плином часу в наступних поколіннях зникає і двоюрідне споріднення, що призводить до самітності і в дорослому віці. Кровне споріднення недооцінюється сучасним суспільством, проте відсутність родичів серед свого покоління — велика втрата.

Деякі ознаки новонароджених є медичними. В особливу групу виділяють мертвонароджених. Важливою характеристикою новонароджених є народження в одноплідних і багатоплідних пологах. Багатоплідні пологи зустрічаються приблизно у 0,7 % випадків. Для біологів близнюки є важливим об'єктом дослідження. Вони можуть бути однояйцевими — генетично однаковими і різнояйцевими, що за властивостями є просто рідними братами і сестрами. За сукупністю однояйцевих близнюків досліджують фізичний розвиток, здоров'я однакових людей, що живуть в різних умовах. Це дає змогу вивчити реакцію людського організму на вплив різноманітних умов природного і суспільного середовища.

У новонародженої дитини соціальних ознак нема. Проте для майбутнього життя важливою є різниця стартових умов. Має значення, народилася дитина в селі або в місті, хто її батьки, в яких економічних, житлових, культурних умовах вона буде жити.

Для характеристики соціальної сторони процесу народжуваності статистика залучає характеристики матері, батька, складу сім'ї, особливо виділяють групу дітей, що народилися в неповній сім'ї, в незареєстрованому шлюбі. Деякі соціально-економічні ознаки сімейного стану отримують з даних акту про народження, де фіксують національність, освіту, місце проживання батьків тощо.

У процесі вивчення впилину соціального середовища на майбутнє життя новонароджених важливе значення має аналізі когорт новонароджених, згрупованих за різними соціальними ознаками батьків.

У нашій країні нерівномірність стартових умов деякою мірою згладжується тим, що суспільство бере на себе частину турбот про підростаюче покоління — його виховання, навчання, лікування, відпочинок, оздоровлення. Завдання суспільної інфраструктури охорони дитинства і вихованні - підняти її на ступінь, гідну сучасної цивілізації.

Джерелом статистичної інформації є дані поточного обліу. Причому реєстрації підлягають не самі події народження, а записи актів про народження. Це нерідко стає причиною неузгодженості між моментом настання події й моментом її реєстрації. І, хоча чинне законодавство зобов'язує реєструвати новонародженого не пізніше трьох місяців від моменту народження, іноді запис дитини здійснюється перед її оформленням у дошкільний або навіть шкільний заклад. В актах про народження містяться відомомті про дитину та обох батьків. Використовуються також матеріали перепису на селення та матеріали спеціально організованих обстежень для визначення репродуктивної поведінки населення.

Результати статистики народжуваності та плідності використовують для визначення перспективної чисельності населення і розрахунків балансу трудових ресурсів з урахуванням тимчасового вибуття матерів ново роджених, розрахунок контингентів дитячих закладів – ясел, садів, шкіл, медичних установ для обслуговування материнства і дитинства, виробництва спеціальних видів продовольчих і непродовольчих товарів.

Головну увагу при дослідженні сім'ї новонародженого статистика приділяє його матері. Основні ознаки, за якими здійснюють групування матерів, такі: вік, черговість народженої дитини, комбінація цих обох ознак, шлюбний стан, національність матері та інші її соціальні ознаки у поєднанні з її віком і черговістю народженої дитини.

Розподіл народжених дітей за віком матері дуже відрізняється в умовах традиційного, перехідного і сучас­ного типу народжуваності. Розподіл матерів за віком, а також такі характеристики, як середній вік матері при народженні дитини, медіанний і модальний вік, дають підставу говорити про розвиток нового типу народжуваності. Особливо красномовні дані про припинення народжуваності після 35 років. Ще залишається 15 років життя у дітородному віці, а діти майже не народжуються.

Комбінаційний розподіл за віком матері та черговістю народження дитини дає змогу виявити типові інтервали віку при народженні першої і наступної дитини. Розраховують також середній, медіанний і модальний вік матері при народженні чергової дитини. Середній вік народження першої дитини у більшості кра­їн з сучасним типом відтворення припадає на інтервал віку 20—24 роки. Інтервал 25—29 років є типовим віком народження другої дитини, а 30—34 роки — третьої дитини і т. д.

У країнах з сучасним типом народжуваності вплив віку на народжуваність набагато менший. Вік найвищої народжуваності — 20—З0 років — збігається з віком соціального становлення жінки. Саме в ці роки закінчують освіту, набувають професії, кваліфікації. Це вік найвищої працездатності. Народження дітей не може не утруднювати процеси соціалізації жінок. Це один з факторів, що гальмує реалізацію дітородної функції жінки, спонукає обмежувати число дітей в сім'ї, що часто суперечить інтересам суспільства, якому потрібні і діти, і праця жінок у суспільному виробництві. Це складна соціальна проблема.

Особливо виділяють таку демографічну ознаку матері, як шлюбний стан при народженні дитини. Такі дані отримують з певних записів у актах про народження і в результаті спеціальних досліджень.

Одним з головних прийомів статистичного досліджений соціальної картини народжуваності є групування матерні за різними соціальними ознаками, що дає змогу виявити наявність і тенденції змін впливу етнічних традицій та соціального становища корінної нації н національних меншин на рівень, народжуваності. Групування матерів за освітою, професією, заняттями у поєднанні з групуваннями за віком ілюструє вплив цих важливих факторів на народжуванність. Такі групування не можуть дати повної характеристики, оскільки число дітей, народжених в певній групі, залежить. також від чисельності цієї групи, розподілу жінок за віком тощо. Проте це групування є важливим етапом екстенсивного аналізу народжуваності при вивченні її соціальних аспектів.

Основною групувальною ознакою матерів при вивченні шлюбної народжуваності є тривалість перебування у шлюпі з огляду на те, що фактор віку в країнах, де поширене регулювання народження дітей в сім'ї, має менше значення, деякі демографи розглядають тривалість перебування у шлюбі як основний фактор, що впливає на народження дітей. У країнах з регульованою народжуваністю формування сім'ї завершується на 90—95 % після перших 10 років перебування у шлюбі. Дуже невелика кількість дітей народжується у другому десятиріччі існування шлюбу. Цим пояснюється увага статистики до вивчення народжуваності як функції тривалості перебування у шлюбі.

 

Екстенсивний аналіз народжуваності і плідності охоплює дві основні сукупності: чисельність народжених і чисельність матерів (жінок дітородного віку). Також досліджуються сукупності випадків народжень і кількість подружніх пар (сімей). Число випадків народжень не збігається з числом народжених через наявність багатоплідних народжень.

Кількість народжених поділяється за статтю, черговістю народжень, народжених у шлюбі (поза шлюбом), місцевістю і календарним часом народження, ознакою живонародження (мертвонародження).

Складаються статистичні групування народжених за : статтю, черговістю народжень, місцевістю народження, віком матері (5 - річний інтервал).

Використовується система відносних величин:

структури (частки: живонароджених кожної статі, кожної черговості народження, народжених у шлюбі);

координації (співвідношення: живо- та мертвонароджених, хлопчиків і дівчаток, народжених у шлюбі та поза шлюбом, першої та іншої черговості народження);

динаміки (числа народжених по місяцях року та роках) і сезонних коливань числа та інтенсивності народжень.

Розраховується середній, модальний і медіанний вік матері, а також черговість народжень та кількість дітей у сім'ї. Причому оцінюється середня фактична і бажана кількість дітей. За цими ж ознаками обчислюються показники варіації.

Система показників інтенсивності народжуваності та плідності охоплює: загальний та спеціальний коефіцієнти народжуваності та плідності, а також часткові (вікові) та сумарний коефіцієнти плідності.

Загальний коефіцієнт народжуваності характеризує рівень народжуваності, притаманний населенню певного регіону:

 

показує, скільки в середньому живонароджених (N) припадає на 1 000 осіб середньорічної чисельності населення ( ). Він залежить від статтево-вікової структури населення. Оскільки в процесі народження бере участь не все населення, а лише репродуктивне, то точніший спеціальний коефіцієнт народжуваності.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності (коефіцієнт плідності) характеризує рівень плідності дітородного контингенту:

,

де — середньорічна чисельність жінок у віці 15-49 років.

Між спеціальним і загальним коефіцієнтами народжуваності існує взаємозв'язок:

,

де — частка жінок дітородного віку в загальній чисельності населення.

 

Часткові (вікові) коефіцієнти плідності характеризують вікову плідність жінок дітородного віку і показує кількість народжених у розрахунку на 1 000 жінок х - вікової групи (одно- або п'ятирічної):

 

де — середньорічна чисельність жінок кожної х- вікової групи.

На основі вікових коефіцієнтів плідності обчислюють спеціальний коефіцієнт народжуваності як середня арифметична зважена на частки жінок х- вікової групи в чисельності жінок дітородного віку :

 

віковими (астковими) коефіцієнт

 

де h – величина вікового інтервалу (5 років). Коефіцієнт показує, скільки дітей може народити в середньому жінка за існуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період. Сумарний коефіцієнт обчислюється як сума вікових коефіцієнтів плідності. Оскільки останні розраховується в проміле, то для обчислення коефіцієнтів плідності в середньому на одну жінку сума коефіцієнтів ділиться на 1 000.Якщо обчислюються за 5 - річними віковими інтервалами, то їх сума помножується на 5.

Сумарний коефіцієнт плідності, за наявної інформації, розкладають на відповідні коефіцієнти шлюбності і позашлюбної плідності:


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V. Нюховий аналізатор
  7. АВС (XYZ)-аналіз
  8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  9. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  10. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  11. Аналіз активів банку
  12. Аналіз альтернативних рішень




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція №22 статистичне вивчення народжуваності та плідності. | Методи порівняння показників народжуваності та плідності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.