Перспективні розрахунки населення з урахуванням впливу міграції.

У перспективних розрахунках при наявності міграційного руху, тобто для відкритого населення, слід вивчати і враховувати вплив міграції.

Якщо міграція становить десяті частки процента, то її вплив на чисельність і склад населення незначний. Але в окремі періоди міграція може бути значною і впливати як на чисельність, так і на якість населення, його склад за різними групами.

Наша країна за недовгий час з середини XIX ст. і до сьогодні пережила кілька великих втрат населення через зовнішню міграцію. Це, по-перше, економічна міграція, переважно селянства, у якого не було, землі та інших засобів виробництва, по-друге, міграція через національну дискримінацію і гноблення. Тaк утворилися українська діаспора в Канаді; єврейські діаспори в США та інших країнах. Була й порівняно невелика міграція з політичних мотивів.

Потік міграції посилився у зв'язку з Жовтневою революцією та громадянською війною в Росії.

Величезні втрати через міграцію були під час війни 1941—1945 рр.: з окупованих територій вивозили у рабство нашу молодь, були втрати через неповернення частини полонених. І, нарешті, міграція в сучасний період зумовлена різними видами національного ущемлення та економічними причинами. Поштовхом до міграції можуть бути певні державні, рішення, соціальні катаклізми (біженці), катастрофи тощо.

Статистика населення повинна враховувати ці обставини. Існувала й внутрішня міграція — насильницька, як каральне і несправедливе переселення народів (німці, кримські татари, кавказькі народи, калмики, прибалтійські народи). Нарешті, вільна внутрішня міграція за вибором людини.

Міграція — складне явище і, отже, існують великі складності її статистичного обліку і визначення. Але це необхідно, тому що міграція справляє вплив на загальну чисельність населення його статево-вікову структуру, інтенсивність природного руху тощо.

Зміна чисельності населення залежить від сальдо міграції (додатного, від'ємного, нульового).

Зміна статево-вікової структури населення внаслідок міграції пов'язана з тим, що статево-вікова структура мігрантів не пропорційна статево-віковій структурі населення з місць вибуття і прибуття.

Мігранти — переважно дорослі молоді люди. Тому регіони з від'ємним сальдо міграції в особі тих, що виїхали, втрачають частину трудових ресурсів і батьківського контингенту населення, які відповідно збільшуються у регіонах прибуття, з додатним сальдо міграції. Це зумовлює прискорення старіння через те, що фаза дитинства в такому випадку пропущена.

Зміна статево-вікової структури в свою чергу впливає на рівні коефіцієнтів інтенсивності природного руху населення.

Для мігрантів характерні певні імовірності одруження, народження дітей, смерті тощо. Внаслідок цього можуть змінюватися не лише загальні й спеціальні, а й вікові показники інтенсивності природного руху населення, навіть якщо припустити, що потенційні імовірності зміни демографічних станів регіонів вибуття і прибуття однакові.

Механізм такого впливу можна пояснити так: мігранти приїздять неодночасно, їх чисельність нагромаджується протягом досліджуваного часу. Статистика виходить з припущення рівномірного розподілу мігрантів всередині року. В цьому випадку взяти участь у процесах природного відтворення населення регіонів вибуття і прибуття може лише половина мігрантів, оскільки від'їзд і приїзд порушують нормальний хід процесів природного руху і вимагають часу на адаптацію в нових умовах життя.

Дуже важко правильно обчислити інтенсивність природного руху населення на прогнозований період. Ускладнюється також розрахунок чисельності мігрантів та географічних потоків їх.

Майбутню кількість мігрантів можна визначити зважаючи на два фактори:

вивчення тенденцій міграції в минулому;

врахування очікуваних змін у господарському житті (новобудови, освоєння родовищ відкритих корисних копалин тощо).

Хоча такі рішення приймаються за перспективними розрахунками населення, останні, в свою чергу, здійснюють з урахуванням можливого господарського розвитку. Частина мігрантів на нові місця життя й праці прибувають організовано, через органи працевлаштування, частина ж — стихійно, за власним бажанням (причому це переважна частина). Стихійний процес, який залежить іноді від непередбачуваних подій, важко прогнозувати з достатнім ступенем достовірності. Це одна з причин того, що регіональні демографічні прогнози всередині країни значно менш точні, ніж перспективні розрахунки для країни в цілому.

Джерелом відомостей за період, що передує прогнозованому, є дані поточного звіту міграції. В Україні існує досить ретельний облік мігрантів, особливо прибулих. Цьому сприяє існуючий в нашій країні паспортний режим і режим прописки за місцем проживання. Проте і паспорти, і прописка є архаїчним інститутом, який несе з собою більше негативного, ніж позитивного. Вони стримують вільну міграцію робочої сили, що є необхідною умовою переходу на ринкові відносини.

У тих випадках, коли потоки, чисельність і статево-віковий склад мігрантів на майбутній період визначені, їхній вплив на природний рух населення розраховують послідовно для кожного року прогнозованого періоду за формулою

де — чисельність населення в наступному віці через рік;

— базисна чисельність населення у віці х;
— дві половини сальдо-міграції. Перша з них візьме участь у процесі природного руху населення, на неї поширюють коефіцієнт пересування, друга здійснила свої можливості переходу на старому місці проживання.

Ці розрахунки повторюють послідовно, включаючи мігрантів у процеси природного руху населення на кожному етапі пересування віку.

При розрахунку майбутньої чисельності населення якогось великого міста в цілому можна застосовувати середні темпи зростання на прогнозований період:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.	\|	Ретроспективні розрахунки населення за статтю і віком у міжпереписні періоди.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.