• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кількісні та якісні показники трудового потенціалу

Найважливішою складовою продуктивних сил суспільства, а також носієм відносин, що формуються в процесі відтворення робочої сили є трудові ресурси.

До трудових ресурсів належить населення, що має фізичний роз­виток, розумові здібності і знання, які необхідні для роботи в національній економіці, а саме:

§ населення у працездатному віці (чоловіки 16-59 років і жінки 16-54 роки, за винятком непрацюючих інвалідів І і II груп і непрацюючих осіб працездатного віку, які одержують пенсію за віком на пільгових умовах);

§ населення, вік якого більший і менший відповідно за нижню та верхню межу працездатного віку, зайняте в народному господарстві.

За методологією МОП працездатний вік населення 15-70 років включно.

Головною складовою трудових ресурсів є працездатне населення.

Працездатність оцінюється такими показниками:

Працездатне населення складається з двох груп – економічно активних і економічно неактивних осіб. Співвідношення між ними залежить від соціальних, економічних, політичних та демографіч­них умов.

За абсолютними даними визначається співвідношення економічно активного і неактивного населення.

Ступінь залучення населення у суспільне виробництво характеризується часткою економічно активного населення у загальній середньорічній чисельності населення.

d_e.a.= S_a : (15)

Економічно активне населення включає зайнятих та безробітних.

Ситуація на ринку праці оцінюється через абсолютну чисельність зайнятих і безробітних та через визначення відносних показників – рівня безробіття та рівня зайнятості.

До зайнятого населення віднесені особи, які займалися економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого часу; роботодавці; особи, які самостійно забезпечували себе роботою або безкоштовно працювали у сімейному бізнесі; служителі релігійних культів; військові кадрової служби та ін.

До кількості зайнятого населення не відносяться: учні працездатного віку, які навчаються та не працюють; військові строкової служби та жінки, які перебувають у відпустці з вагітності, пологів та догляду за дитиною до досягнення нею віку згідно з чинним законодавством.

Зайняте населення поділяють на дві категорії: наймані працівники підприємств, установ, організацій та інші особи, зайняті економічною діяльністю.

Зайнятість населення може набувати різних форм.

Продуктивна, або ефективна, зайнятість – це така зайнятість населення, котра за рахунок високопродуктивної праці створює не­обхідні для розвитку суспільства ресурси і дає працівникові доход, не менший, за той, що потрібний для відтворення його фізичних, ін­телектуальних і професійних властивостей.

Неповна зайнятість – це зайнятість з неповним робочим днем, неповним робочим тижнем за бажанням працюючого та в межах, передбачених законом.

Вимушена неповна зайнятість – це результат тимчасового ско­рочення робочого дня або робочого тижня через вимушений простій виробництва.

До нестандартної форми зайнятості належать тимчасова і сезонна зайнятість, неповна зайнятість, зокрема за тимчасовим контрактом.

Нерегламентована зайнятість населення – це не підпорядкована жодним державним документам діяльність працездатних громадян працездатного віку. Така зайнятість настає без укладання трудо­вого договору, не враховується державною статистикою, нерідко межує з незаконною діяльністю. Суб’єкти такої діяльності не сплачують податків (перепродаж товарів, незареєстровані ремонтні бригади, репетиторство тощо).

Нелегальна зайнятість громадян – це діяльність, яка відбувається поза законом: роботодавці наймають працівників, не дотримуючись вимог Кодексу законів про працю. Зокрема, виплачу­ють їм заробітну плату, меншу порівняно з тією, яку одержують за аналогічну роботу штатні працівники. У такому разі не сплачуються державні податки, не гарантується безпека праці та ін.

Іншою складовою економічно активного населення є безробітні.

Інтенсивність економічної активності, зайнятості та безробіття визначається такими показниками.

Чисельність трудових ресурсів постійно змінюється під впливом природного і механічного руху.

Природний рух трудових ресурсів зумовлюється вступом насе­лення в робочий вік і вибуттям з нього, а механічний – територі­альним переміщенням цієї категорії населення.

Характеристику природного руху трудових ресурсів дістають на підставі системи абсолютних і відносних величин, яка містить у собі середню чисельність трудових ресурсів за певний період (рік, квар­тал тощо), чисельність тих осіб, які вступили в робочий вік і тих, які вибули з цього віку (смерть, вихід на пенсію, перехід на інвалідність І та II груп).

Абсолютні дані використовуються для аналізу динамічних про­цесів з обов’язковою умовою порівнянності території та періоду ди­наміки. Для міжтериторіальних порівнянь, а також порівнянь у ме­жах однієї території використовують відносні показники, або коефіцієнти, поширення певного явища в даному середовищі. Таки­ми є коефіцієнти природного поповнення і природного вибуття тру­дових ресурсів. Вони показують, скільки в середньому становить природне поповнення і вибуття трудових ресурсів в розрахунку на 1000 осіб середньої чисельності.

Різниця між обсягами прибуття та вибуття показує абсолют­ну величину, на яку змінилася чисельність трудових ресурсів за ра­хунок природного руху (природне прибуття, вибуття). Абсолютна величина зміни чисельності трудових ресурсів може бути додатною (природний приріст трудових ресурсів), від’ємною (зменшення трудових ресурсів за рахунок природного фактору), а також нульовою (у разі рівності природного прибуття та вибуття).

Коефіцієнт природного приросту дорівнює різниці коефіцієнтів природного поповнен­ня і природного вибуття трудових ресурсів.

Цей коефіцієнт показує середню чисельність природного при­росту трудових ресурсів в розрахунку на кожну тисячу середньої чисельності трудових ресурсів.

Механічний рух (міграція) трудових ресурсів означає перемі­щення цієї категорії населення з одних регіонів до інших.

При вивченні міграції вирізняють: загальну чисельність прибу­лих і вибулих; сальдо міграції (результат механічного руху трудо­вих ресурсів), тобто приріст, якщо чисельність прибулих перевищує чисельність вибулих, і навпаки.

Для порівняння міграції за різними територіями і на різних відрізках часу використовують відносні величини – коефіцієнти.

Коефіцієнт механічного поповнення трудових ресурсів показує, скільки прибулих припадає за рік на кожну тисячу середньої чи­сельності трудових ресурсів:

Коефіцієнт міграції дорівнює різниці коефіцієнтів прибуття та вибуття. Загальну характеристику руху трудових ресурсів дає коефіцієнт загального приросту трудових ресурсів, який дорівнює сумі коефіцієнтів природного та механічного приросту.

Рівень безробіття (за методологією МОП) визначається (у відсотках) відношенням кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Згідно із Законом України „Про зайнятість населення” зареєстровані безробітні – це працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Рівень зареєстрованого безробіття – відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку.

Розподіл економічно активного населення, рівень зайнятості та безробіття проводиться за статтю, місцем проживання та віковими групами.

Розподіл кількості безробітних проводять за тривалістю незайнятості та тривалістю пошуку роботи: до 1 міс, 1-3, 4-6, 7-9, 10-12, більше одного року.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. Абсолютні показники фінансової стійкості
3. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Алгоритм формування потенціалу Ф2
6. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
7. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
8. Аналіз трудового потенціалу
9. Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення
10. Аналітичні показники ряду динаміки.
11. Аналітичні показники ряду динаміки.
12. Базисні показники

Переглядів: 3001