МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Елементи ринку праціПлан Тема 7. Ринок праці та його регулювання Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою Перші і найбільш повні принципи соціального партнерства втіленні в практику Міжнародною організацією праці (МОП), яка була утворена в 1919 році. МОП – організація з унікальними принципами трьохстороннього представництва, яка об’єднує делегатів урядів, підприємців та робітників. Даний принцип одержав назву трипартизм. Трьохсторонність пронизує всю діяльність МОП при вирішенні трудових та інших соціально-економічних питань. На практиці трипартизм означає, що держава, підприємці, профспілки є різними ланками. Вони є незалежні один від одного, кожний виконує окремі функції і несе свою відповідальність. Термін «трип артизм» охоплює такі питання в системі соціального партнерства: § двохсторонні колективні договори; § трьохсторонні колективні консультації та переговори між державою, підприємцями та робітниками; § трудові конфлікти і їх врегулювання; § участь працівників у прийняті різноманітних рішень на підприємствах. Цивілізовані відносини між партнерами повинні підтримуватись принципами, які розроблені Міжнародною організацією праці. Перший принцип: загальний та міцний мир може бути досягнутий лише на основі соціальної справедливості. Другий принцип: ненадання в будь-якій країні робітникам людських умов праці є перепоною для інших країн, які прагнуть покращити положення трудящих. Третій принцип: свобода слова і свобода об’єднання є необхідними умовами постійного прогресу. Четвертий принцип: злидні в будь-якому місці є загрозою для загального благополуччя. П’ятий принцип: всі люди незалежно від раси, віри та статті мають право на матеріальне благополуччя і духовний розвиток в умовах свободи, стабільності в економіці і рівних можливостей. Шостий принцип: повна зайнятість та підвищення життєвого рівня. Сьомий принцип: в соціально-моральному розумінні праця не є товаром. 1. Ринок праці: суть, зміст і структура. 2. Елементи ринку праці. 3. Складові елементи механізму функціонування сучасного ринку праці. 4. Сегментація ринку праці. 5. Регулювання ринку праці 1. Ринок праці: суть, зміст і структура Ринок праці є валивою складовоювсієї ринкової системи. Перед тим як виначити його соціально – економічну сутність, необхідно розглянути економічну категорію «ринок». Ринок – це сукупність економічних відносин з приводу купівлі – продажу товарів, яким властива економічна незалежність, свобода у виборі суб’єктів ринку (продавців і покупців), вільне ціноуворення в умовах конкурентного середовища. Ринок працівизначається як інститут або механізм, в якому покупці або продавці здійснюють процеси купівлі-продажу товару „робоча сила”, вступаючи у відносини товарного обміну. Першою умовою виникнення ринку праціє юридична свобода і здатність власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатись своїми здібностями до праці. Другою умовою виникнення ринку праціє відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела одержання всіх потрібних для життя засобів існування. Третьою умовою виникнення ринку праціє поява на ньому покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоб купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників. Переваги ринку праці: § полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних та загальнодержавних інтересів; § надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників; § сприяє підвищенню ефективності праці; § виконує функцію зв’язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням; § поліпшує вибір людьми професій згідно до їх здібностей і бажань; § виступає сильним важелем регулювання індивідуальних доходів; § у результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили; § виступає сильним засобом оптимізації потоків розподілу та перерозподілу працівників. Недоліки ринку праці: § розвиток ринку праці супроводжується відродження та поглибленням товарно-грошового фетишизму; § групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників переважають над загальнонародними цілями та завданнями; § стихійність ринку праці. Функції ринку праці:суспільного поділу праці; інформаційна; посередницька; ціноутворююча; стимулююча; оздоровлююча; регулююча.
Елементами ринку праці виступаютьтовар, попит, пропозиція та ціна.Співвідношення попиту, пропозиції та ціни визначає кон’юнктуру ринку праці. У разі збігу попиту та пропозиції кон’юнктура ринку праці буде врівноваженою, у разі перевищення попиту над пропозицією – трудодефіцитною, у разі перевищення пропозиції над попитом – трудонадлишковою. Товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила, яка розглядається як сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіє організм, жива особа і які пускаються нею в хід кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості. Це специфічний товар, який: § є живим товаром, купівля якого має назву найму; § не відчужується від його власника – найманого працівника у процесі купівлі-продажу; § передбачає продовження безперервних відносин роботодавця і найманого працівника з моменту найму працівника аж до його звільнення; § відіграє значну роль у створенні доходів суспільства; § не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товаром; § не приносить доходу, якщо його не продати і потребує додаткових життєвих благ для його підтримання; § оплачується роботодавцем після використання його протягом певного часу, встановленого договором купівлі-продажу робочої сили; § не знищується при використанні, а примножується й сам бере участь у створенні благ; § не може бути абсолютно однаковим у різних індивідів.
Читайте також:
|
||||||||
|