При виявленні конкрементів жовчного міхура функціональні проби не проводяться, оскільки можливий розвиток жовчної кольки.

Рентгенологічне дослідження.

Біопсія жовчного міхура.

Інфрачервона спектроскопія жовчних каменів.

Дослідження дозволяє визначити хімічний склад конкрементів: наявність і процентний вміст холестерину, білірубіна, солей кальцію, жовчних кислот.

При хронічному холециститі використовується нечасто. Гістологічно виявляється інфільтрація слизово – підслизового шару жовчного міхура лімфоцитами, гістіоцитами, базофілами, а при наявності алергічного компонента і еозинофілами.

1. Оглядова рентгеноскопія і рентгенографія органів черевної порожнини дозволяє виявити камені жовчного міхура і жовчних проток за умови, що вони досить великі і містять багато солей кальцію. Також можлива діагностика і газовміщуючих каменів, що у своїх щілинах містять суміш кисню, азоту і окису вуглецю – у зоні проекції жовчного міхура визначається зірчаста тінь у вигляді розбіжних променів (ознака Мерседес - Бенц).

При розвитку ускладнень хронічного холециститу (фістула жовчного міхура, жовчно – кишковий анастомоз) у жовчному міхурі виявляється вільний газ.

2. Пероральна контрастна холецистографія.

Ця методика характеризується простотою, загальнодоступністю і безпекою для хворого. У ролі рентгенконтраста використовуються жиророзчинні йодвміщуючі препарати: білітраст, холевид, йопагност.

Напередодні дослідження обмежують вживання тваринних жирів і вуглеводів. Увечері напередодні і у день обстеження хворий не повинний вживати їжу. На ніч приймають 3 – 4 грами (6 – 8 капсул) препарату, запивають мінеральною водою або чаєм. Через 12 годин після прийому контрасту виконують рентгенографію правої верхньої частини живота у положенні стоячи або лежачи з піднятою догори правою половиною тіла. Контрастування може не наступити, якщо після прийому препарату у хворого були пронос або блювота.

Блокада жовчного міхура каменем або обтурація жовчних проток виявляється контрастуванням позапечінкових жовчних проток при відсутності тіні жовчного міхура – так званий нефункціонуючий, відключений жовчний міхур.

Однак у 20-25% пацієнтів контрастування жовчновивідної системи не відбувається, що буває при різкому порушенні концентраційної здатності жовчного міхура, при дистонії, атрезії або пухлині жовчного міхура, синдромі мальабсорбції, декомпенсованому стенозі воротаря, грижі стравохідного отвору діафрагми.

При відсутності каменів хворому додатково дають жовчогінний сніданок – 2 сирих яєчних жовтки або 20 грам сорбіту, ксиліту в 100 мл теплої води або 50 мл рослинної олії – для оцінки скорочувальної здатності жовчного міхура і сфінктерного апарата. Серію знімків виконують через 30, 60 і 120 хв після цього.При нормальній кінетичній функції жовчного міхура через 120 хв послу прийому жовчогінного сніданку розмір його тіні зменшується на 80%.

Протипоказання: алергія до йоду, виражена гіпербілірубінемія (понад 40 мкмоль\л), гипопротеїнемії (менш 65 г\л), хронічної ниркової або печінкової недостатності, застійної серцевої недостатності, важкому тиреотоксикозі.

3. Видільна (внутрішньовенна) холецистографія.

Цей метод більш чутливий і, відповідно, інформативний. Він дозволяє швидко створити високу концентрацію контрастної речовини в досліджуваному органі, що збільшує ступінь нагромадження контрасту в жовчовивідних шляхах, обумовлює велику чіткість зображення, велику частоту контрастування позапечінкових жовчних проток.

Використовуються 2 способи введення контрасту: струминний одномоментний або инфузійно–крапельний.Для дослідження використовую-ться водорозчинні контрастуючі препарати – білігност, холеграфін, біліграфін у дозі 0,5–0, 9 мл\кг у 150 – 200 мл 50% глюкози або фізрозчину. Доцільно в інфузійну суміш додавати 1 мг\кг гідрокортизону для стимуляції жовчовиділення і профілактики алергічних реакцій.

Цей вид холецистографії використовується при неінформативності орального методу.

Підготовка хворого полягає в голодуванні і виконанні очисних клізм ввечері і ранком у день дослідження. Серію знімків виконують через 20, 40, 60, 80 і 120 хвилин після введення контрасту у вертикальному положенні хворого.

4. Комп'ютерна томографія (КТ).

Є високоінформативним методом діагностики холециститів. Він дозволяє оцінити не тільки форму, розміри і топографію жовчного міхура, але і визначити товщину його стінок, діаметр внутрішньопечінкових жовчних проток, наявність у ньому конкрементів, пухлин і їхні розміри, виявити запальні інфільтрати, вільну рідину, характеризувати стан суміжних органів – підшлункової залози, печінки і селезінки.

КТ є методом вибору при ожирінні IV ступеня, непереносимості йодвміщуючих препаратів, високої гіпербілірубінемії.

5. Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія(ЕРПХГ). Вона поєднує ендоскопічне дослідження 12палої кишки і великого дуоденального сосочка, у ході якого у фатеров сосок уводиться канюля з наступним ретроградним введенням рентгенконтрастної речовини.

ЕРПХГ показана при захворюваннях, які супроводжуються обструк-цією жовчовивідних шляхів – при пухлинах панкреатодуоденальної зони, каменях міхурової або загальної жовчної протоки, стриктурах або інших ускладненнях після холецистектомії, оскільки ці захворювання супроводжуються механічною жовтяницею з високою гіпербілірубінемією, а також у випадках, коли не контрастуються жовчновивідні шляхи в ході оральної або внутрішньовенної холецистографії.

6. Додаткове значення мають черезшкірна, черезпечінкова антеградна холецистографія, інтра- і постопераційна холеграфія, релаксаційна дуодено-графія.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Синдром жовтяниці.	\|	Клінічний аналіз крові.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.