• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опрацювання лекції та додаткової методичної літератури.

План

Тема: Особливості навчання математики в малокомплектній школі.

Лекція № 16

V. Домашнє завдання

Робота в групах

Бесіда

IV. Підсумок уроку

Демократичний політичний режим

У сучасній політології виділяють три політичні режими: демократичний, авторитарний, тоталітарний.

Політичний режим — це система методів, способів і засобів здійснення політичної влади.

Демократія (від грецьк. demos — народ + kratos — влада) — політичний режим, заснований на визнанні верховенства законів і народовладдя.

Гасло демократичного політичного режиму: «Дозволено все, що не заборонено законом».

Характерні ознаки режиму:

• народ — джерело влади;

• поділ влади (законодавча, виконавча, судова);

• правова держава;

• права особистості закріплені законом і гарантовані;

• громадянське суспільство;

• демократичні вибори до органів державної влади;

• політичний плюралізм;

• конкурентна багатопартійна система;

• легальна опозиція;

• ЗМІ вільні від цензури;

• дії армії і спецслужб регулюються й обмежені законом;

• підтримання правопорядку — функції міліції та суду;

• відсутність офіційної ідеології;

• церква відокремлена від держави.

1. Що таке політичний режим?

2. Які форми політичних режимів ви знаєте?

3. Які політичні режими існували в Україні протягом минулого століття?

4. Як можна охарактеризувати сучасну Україну?

Вчитель підбиває підсумок роботи учнів, звертає увагу на те, що в суспільстві частіше зустрічаються режими не в чистому, а зазвичай змішаному вигляді.

До уваги учнів пропонуємо висловлювання давньогрецького філософа Платона: «Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою».

1-ша і 3-тя групи наводять по три аргументи, погоджуючись з Платоном;

2 га і 4-та групи наводять по три аргументи, спростовуючи точку зору Платона.

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Мета вивчення: навчити студентів методики організації навчання математики в малокомплектній школі.

Література:Бантова М.О. та ін. Методика викладання математики у початкових класах. -К., Вища шк. 1989.

Савченко О.Я., Суворова О.Я. Навчально виховний процес у малокомплектній школі. -К., 1995.

Зязюн І.А. Основи педагогічної майстерності. - К.? 1992.

І.З.Василенко. Методика викладання математики в початкових класах. - К., Вища шк. 1971. Розділ 6.

1. Умови успішного вивчення математики в малокомплектній школі.

2. Самостійна робота учнів на уроках математики в малокомплектній школі.

1. Умови успішного вивчення математики в малокомплектній школі

Залежно від територіальних умов в окремих невеликих населених пунктах працюють школи, в яких вчитель веде два, а то й три початкових класи. Правильна організація, глибоко продумане планування уроків і методів роботи, старанна підготовка вчителя до занять забезпечать успішні наслідки навчання в малокомплектній школі. Приступаючи до організації роботи в такій школі, її керівникам треба правильно розподілити класи між учителями, скласти розклад уроків, обговорити програми, методи роботи, зокрема методи самостійної роботи учнів, забезпечити школу відповідними наочними посібниками. Учителі малокомплектних шкіл велику увагу приділяють забезпеченню школи учбовим обладнанням, бо кожна хвилина на уроці в таких умовах повинна бути раціонально використана. У класі повинно бути дві дошки з шторками. Це дає змогу записувати завдання ще до уроків, завішувати їх і відкривати, коли потрібно. Школа повинна бути забезпечена наочними посібниками і дидак­тичним матеріалом, щоб у найкоротший час учні сприймали новий матеріал і виконували самостійно завдання. Наочні посібники слід старанно зберігати. Вдалий розподіл класів між учителями у малокомплектній школі — одна з важливих умов успішного навчання.

Найважче працювати у 1 класі, бо першокласники потребують найбільше уваги з боку вчителя. Тому залежно від кількості учнів один учитель може вести перший клас, а другий учитель — два класи — другий і третій.

Враховуючи труднощі роботи в І класі, деякі вчителі протягом вересня чи навіть всю першу чверть працюють щодня перший урок тільки з І класом, а учні III класу приходять пізніше (на другий урок за розкладом); тоді вчитель далі працює з двома класами, потім відпускає учнів І класу і закінчує роботу з одним ІІІ класом.

Отже, розподіляючи класи між учителями, враховують кількість учнів у кожному з них, труднощі робота в окремих класах, а також підготовленість учителів до роботи в цих класах.

Розклад уроків у малокомплектних школах повинен цілком відповідати навчальному плану. При складанні розкладу слід - ураховувати трудність навчальних предметів. На перший і другий уроки ставити трудніші, а на решту уроків — легші. На основі експериментальних досліджень 1 спостережень можна визначити таку приблизно послідовність щодо трудності навчальних предметів у початкових класах: граматика і математика, читання, історія, географія, природознавство; співи, каліграфія, малювання, ручна праця, фізична культура.

Отже, в усіх початкових класах математику планують у розкладі на другому або на першому уроці.

Досвід показує, що на одному уроці краще поєднувати в класах однакові предмети. Таке поєднання обґрунтовується психологічними мотивами і організаційною зручністю. Поєднання однакових предметів через спорідненість їх сприймання менше відвертає увагу учнів обох класів і разом з тим полегшує роботу вчителя, бо йому не доводиться серед уроку переключатися з одного предмета на інший. Тому в сполучених класах поєднують предмети так: математику з математикою, читання з граматикою, історію з географією, приро­дознавство з малюванням, каліграфією. Оскільки тижнева кількість уроків читання і граматики за навчальним планом не однакова, доводиться поєднувати ці предмети з іншими.

Таким чином, розклад уроків у малокомплектній школі повинен: 1) відповідати навчальному плану; 2) на уроках у сполучених класах об'єднувати предмет так, щоб в одному з двох класів більшу частину уроку можна було приділяти самостійній роботі; 3) уроки мови і математики, як найважчі, треба ставити не пізніше третього уроку; 4) суворо додержуватись великих перерв, щоб діти могли не тільки відпочивати, а й поїсти.

Специфіка навчальної роботи з кількома класами вимагає планування навчального матеріалу наперед не менш як на три-чотири дні. Продумуючи план уроку з двома класами, вчитель намічає в кожному класі лише основні види робіт, регламентує їх у часі і добирає матеріал для самостійної роботи учнів. При цьому треба забезпечити, щоб безпосередня робота вчителя з дітьми відбувалася тоді, коли в цей час другий клас виконує посильну самостійну роботу. Як бачимо, вчитель двокомплектної школи водночас готує і проводить два уроки математики. Тому їх ефективність залежить насамперед від вдалого добору і розподілу в часі системи пізнавальних завдань і тренувальних вправ для учнів одного і другого класів. їх кількість, як і час для різних видів безпосередньої роботи вчителя з певним класом, при плануванні уроку визначають орієнтовно.

Через різні обставини рідко буває так, щоб усі учні в класі, який працює на уроці самостійно, одночасно закінчили роботу саме тоді, коли вчителеві це потрібно. Тому він завжди повинен мати запас тренувальних вправ (на картках, на запасній класній дошці тощо), щоб ними регулювати в часі навчальну роботу в кожному класі, при потребі завантажуючи нею додатково тих учнів, які пра­цюють швидко і вправно.

2. Самостійна робота учнів на уроках математики в малокомплектній школі.

При навчанні математики в початковій двокомплектній школі більшу частину навчального часу на уроці відводять для самостійної роботи учнів. Проте до цієї роботи учні різних класів підготовлені не в однаковій мірі. Так, порівняно з учнями інших класів, першокласники на початку навчального року - зовсім не володіють навичками такої роботи. Тому вчитель і починає з ними навчання на один урок раніше.

Те, що в інших класах навчальний рік починається повторенням програмного матеріалу, пройденого в попередньому класі, дає можливість учителю приділяти більшу увагу учням І класу навіть при одночасному їх навчанні з Ш класом.

Під наглядом учителя першокласники повинні поступово привчатися до виконання найпростіших самостійних робіт, спочатку графічного характеру (писання цифр, зарисовування найпростіших геометричних фігур, які використовуються як дидактичний матеріал тощо), а згодом — до самостійного розв'язування прикладів і простих задач.

Якщо в одному класі треба пояснити новий матеріал, а в іншому закріпити знання, то урок можна спланувати, наприклад, так: учням класу, в якому пояснюватиметься новий матеріал, вчитель дає коротеньку самостійну роботу. За цей час класові, учні якого мають виконувати тренувальні вправи на закріплення пройденого матеріалу, він дає відповідну самостійну роботу на більш тривалий час, докладно інструктує учнів, як її виконувати, і повертається до цього класу тільки наприкінці уроку для перевірки виконаної роботи. Завдяки цьому основна увага приділяється тому класу, в якому учні під керівництвом учителя мають оволодіти новим матеріалом.

При плануванні уроку, коли одному вчителеві доводиться працювати одночасно з трьома класами, розподіл часу його роботи з класами теж залежить від змісту навчального матеріалу в кожному з них. У тому класі, де матеріал складніший, там і часу для безпосередньої роботи з дітьми треба приділити більше.

Орієнтовно можна так побудувати урок з кількома сполученими класами:

1. Невелике завдання для самостійної роботи в тому класі, з яким учитель намічає в першу чергу провести безпосередні заняття.

2. Завдання кожному з інших класів на продовження вправ, розпочатих на попередніх уроках, або виконання раніше підготовленої самостійної роботи.

3. Перевірка самостійної роботи в тому класі, де вчитель розпочинає урок. Пояснення в цьому класі нового матеріалу або виконання учнями вправ під безпосереднім керівництвом вчителя. У тому і другому випадках безпосередня робота вчителя закінчується завданнями для самостійної роботи.

4. Перевірка самостійної роботи в тому класі, де учні працювали без учителя. Швидко переглянувши виконану ними роботу, вчитель дає вказівку щодо її продовження або пояснює новий матеріал (10-15 хв.), а потім дає дітям тренувальні вправи для закріплення цього матеріалу.

5. Послідовна робота з кожним з інших класів. Залежно від змісту і мети уроку в кожному із сполучених класів ця схема може змінюватися. Але при всіх

умовах урок треба планувати так, щоб безпосередня робота вчителя з учнями в основному проводилась в одному класі, а в інших треба організувати самостійну роботу, яка потребувала б тільки загального нагляду вчителя.

Види самостійної роботи на уроках математики можуть бути різні; їх добір залежить від ініціативи, творчості, кваліфікації і підготовки вчителя до уроків. Це — самостійне розв'язування прикладів, задач з підручника чи з карток, виконання практичних завдань, складання задач на матеріалах виробничої діяльності дорослих і громадської корисної праці учнів, вправи з усної лічби за таблицями і ін.

Кожна самостійна робота повинна відповідати меті і змісту навчання і мати виховне та освітнє значення. Для цього треба:

1) щоб кожна намічена самостійна робота була посильна для учнів;

2) даючи завдання, вчитель, повинен чітко проінструктувати учнів, як його виконати, намітити план виконання і попередити про необхідність самоперевірки, в процесі роботи;

3) щоб учні працювали зосереджено, уважно, цілком самостійно, звертаючись при потребі за порадою тільки до вчителя;

4) щоб самостійні роботи в класі і вдома були різноманітні і забезпечували всебічний розвиток учнів та відповідали навчальним і виховним завданням школи;

5) кожну самостійну роботу перевіряти, а допущені помилки виправляти;

6) при потребі самостійні завдання записувати й на дошці, але перед уроком;

7) готуючись до уроку, намічати додаткові самостійні завдання для сильніших учнів.

Запитання і завдання до теми:

1. Чим зумовлюється необхідність повного забезпечення учбовим обладнанням уроків математики в мало комплектних школах?

2. Які вимоги повинен задовольняти розклад уроків у малокомплектній школі?

3. Охарактеризувати особливості плану уроку математики при одночасній роботі вчителя з двома класами.

4. Яка роль самостійних робіт учнів у мало комплектній школі та вимоги до їх організації.

5. Скласти плани кількох уроків математики в сполучених І-ІІІ чи ІІ-ІІІ класах за навчальною програмою на другу чверть.

6. Розглянути публікації з журналів та газети “Початкова школа”, “Начальная школа”, “Розкажи онуку”, “Освіта” (висвітлення актуальних проблем заданої теми). Форма роботи – обговорення повідомлень.

Читайте також:

1. Аналіз опрацювання помилок
2. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
3. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
4. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
5. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
6. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
7. Виникнення куртуазної літератури.
8. Джерела дитячої літератури.
9. ДОДАТОК до Лекції № 12
10. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
11. ЕТАП 12. СКЛАДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ
12. Етапи опрацювання тексту

Переглядів: 781