• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості управління інвестиційними проектами

План лекції

ТЕМА 8. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

1. Особливості управління інвестиційними проектами.

2. Організаційні структури управління проектами.

Процес управління є складовим елементом забезпечення ефективності інвестування. Добре організоване управління інвестуванням забезпечує адаптацію проекту до конкретних умов, в яких він реалізується, і, головне, до їх постійних змін, забезпечує поточну конкурентоспроможність інвестиційного процесу. Механізми управління надають процесу інвестування гнучкості й стійкості до несприятливих явищ у зовнішньому середовищі.

У загальному вигляді процес управління проектом передбачає наявність набору типових процедур:

Ø планування – як процес розробки послідовності майбутніх дій для досягнення поставлених проміжних і кінцевих цілей;

Ø організація – як процес розподілу робіт, відповідальності й ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних, часу) для реалізації проекту;

Ø контроль – як процес порівняння планових параметрів робіт із фактичними і прийняття коригуючих рішень.

Планування забезпечує інформаційну базу для керування проектом. Відповідно до сформованих планів реалізації проекту організовуються й координуються роботи з проекту, використовуються ресурси, досягаються проміжні цілі, приймаються рішення щодо потреби втручання в процес реалізації проекту.

Організаційна функція управління проектом передбачає:

Ø розподіл ролей і відповідальності між менеджерами;

Ø формування інформаційних зв’язків між менеджерами усіх ланок;

Ø формування й підтримку механізмів виконання прийнятих рішень;

Ø систему мотивацій для персоналу (усіх рівнів), який реалізує проект.

Побудова ефективної системи контролю передбачає наявність планів, системи звітності про їх виконання, системи аналізу виконання планів, технології реагування на показники ходу реалізації проекту. Технологічно функція контролю діє як моніторинг стану проекту (збирання звітних даних); аналіз поточного стану проекту; вироблення коригуючих впливів на хід реалізації проекту.

Виділяють сім аспектів для локальних оцінок проекту, що впливають на його реалістичність і здійсненність:

1) оцінка повноти і відповідності типовій рекомендованій формі розробки проекту;

2) оцінка достовірності вхідної інформації, використаної в проекті;

3) оцінка маркетингової розробленості проекту;

4) оцінка фінансової спроможності проекту;

5) оцінка відображення в проекті рівня й факторів ризику;

6) оцінка якості розробки показників ефективності проекту;

7) оцінка привабливості галузі, регіону, базового підприємства проекту.

При аналізі плану інвестування основними ознаками, що дають змогу прогнозувати майбутнє якісне керування проектом у разі прийняття рішення про його реалізацію, є:

Ø професіоналізм і досвід, ділові якості менеджерів проекту, їхнє чітке уявлення про майбутню систему управління проектом;

Ø детальність (у часі й за етапами) розробки документації за проектом, особливо його кількісних аспектів, і глибоке обґрунтування (розкриття) кожного положення чи твердження, що міститься в проекті;

Ø наявність резервів і запасів (часу, фінансових і матеріальних ресурсів) у планах реалізації проекту;

Ø внутрішня узгодженість проекту (узгодженість окремих аспек­тів і розділів);

Ø домінування у фінансуванні проекту власних коштів інвестора над позиковими й залученими, прагнення розробників під час обґрунтування економічного аспекту проекту мінімізувати боргові зобов’язання при плануванні фінансування проекту;

Ø поділ проекту на кілька черг, кожна з яких після завершення робіт і введення в дію здатна самостійно працювати й давати дохід інвестору;

Ø підтверджений якісний менеджмент на підприємстві, на базі якого передбачається реалізація проекту;

Ø наявність у проекті плану керування проектом і його неформальний зміст;

Ø рівень знання й розуміння ініціатором проекту його змісту й особливостей відповідно до представленої документації (неформальна обізнаність із деталями проекту);

Ø наявність у проекті договірного супроводження проекту (майбутніх контрактів між учасниками проекту).

Організаційна форма управління інвестуванням може передбачати кілька типових схем взаємодії замовника (інвестора) і підрядних організацій, що беруть участь у реалізації проекту. Це може бути:

1) передача всіх повноважень (і фінансового ризику) консалтинговій фірмі як головному менеджеру проекту;

2) організація системи контрактних відносин між інвестором і підприємствами – учасниками проекту в межах тих робіт, які кожне з них виконує за проектом (але координацію бере на себе одне з підприємств інвестора);

3) поділ проекту на два етапи: створення інвестиційного об’єкта „під ключ” та експлуатація об’єкта.

Оперативне управління, тобто постійно здійснюваний безпосередній вплив на ресурси проекту, передбачає розробку й реалізацію:

Ø календарного, деталізованого за часом і за етапами плану проведення робіт;

Ø бюджету капітальних витрат і надходження коштів;

Ø бюджету поточних грошових доходів і витрат;

Ø балансу доходів і витрат за проектом;

Ø прогнозу прибутку;

Ø прогнозу активів і пасивів за проектом.

Бюджет капітальних витратдіє на етапі створення інвестиційного об’єкта, коли реалізація проекту пов’язана в основному із здійсненням інвестиційних витрат і підготовкою об’єкта до виробництва товарів і послуг. Капітальний бюджет включає розшифровку сум капітальних витрат і надходження коштів, необхідних для покриття потреби в капітальних витратах.

Поточний бюджетінвестиційного проекту розроблюється для періоду виробництва товарів і послуг, тобто поточної експлуатації проекту, і характеризує баланс між доходами й витратами від господарської діяльності за проектом.

Фінансовий план проекту, зазвичай, включає наступні складові:

Ø прогноз доходів і витрат;

Ø прогноз грошових потоків протягом реалізації проекту;

Ø прогноз активів і пасивів проекту (бухгалтерського балансу);

Ø розрахунок потреби в інвестиційних витратах для реалізації проекту;

Ø джерела коштів для фінансування проекту;

Ø графіки погашення боргів;

Ø прогноз фінансового стану базового підприємства.

Планування прибуткудає змогу судити про достатність фінансових потоків для повернення і нарощування інвестованого капіталу, про окупність проекту, приріст його вартості, про загальну ефективність проекту.

Окремим аспектом фінансового управління проектом є план фінансування.До нього входить планування потреби у фінансових ресурсах для реалізації проекту й план забезпечення проекту фінансовими ресурсами. План фінансування розробляється з деталізацією до тижня й дня, особливо в перші місяці реалізації проекту.

Розрахунок можливості проекту вчасно погасити боргові зобов’язання здійснюється з урахуванням грошових потоків за проектом за такою схемою:

Ø сума заборгованості на початок періоду;

Ø фінансові ресурси в розпорядженні проекту на початок планового періоду;

Ø поточні доходи за проектом;

Ø поточні витрати на виробництво;

Ø інвестиційні витрати;

Ø сплата податків та інших обов’язкових платежів;

Ø загальна заборгованість на кінець періоду.

Складовою оперативного керування проектом є система моніторингу (відстежування поточного стану проекту на засадах заздалегідь організованої системи агрегованої звітності) реалізації інвестиційного проекту.

Завданням моніторингу є своєчасне виявлення ознак зниження ефективності проекту (чи відхилень від плану інвестування) і реалізація заходів щодо відновлення планового ходу (показників) реалізації проекту.

Основними сферами моніторингу слід вважати: фінансові потоки за проектом, графік виконання робіт (на етапі створення об’єкта), забезпечення виробництва товарів і послуг (на етапі поточної експлуатації об’єкта інвестування), маркетингове забезпечення проекту.

У разі погіршення стану проекту, коли його неможливо виправити поточними засобами, може бути прийняте рішення щодо припинення робіт і „виходу з проекту”. Це має бути спеціально організований комплекс дій із продажу (повністю чи частково) активів проекту в короткий термін і з мінімальними втратами.

Вихід із проектуможе здійснюватися в різних формах залежно від прогнозу втрат, оцінки ситуації у проекті й на ринку:

Ø припинення робіт (найчастіше це відбувається на початковій стадії проекту) без продажу активів;

Ø продаж об’єкта як цілісного комплексу (це може здійснюватися вже на стадії експлуатації об'єкта);

Ø продаж активів проекту частинами;

Ø залучення додаткового партнерського капіталу і зменшення свого паю в проекті;

Ø акціонування активів проекту ( при зменшенні свого пакета акцій) із втратою частини або всіх прав на керування проектом;

Ø продаж активів проекту як об’єкта незавершеного будівництва;

Ø заморожування робіт за проектом на невизначений термін.

Критичне рішення про вихід із проекту приймається у разі серйозних загроз капіталу інвестора.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
5. Oracle Управління преміальними
6. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
7. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
8. А. Видання прав актів управління
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
12. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.

Переглядів: 1004