МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нормування праці по обслуговуванню стаціонарних машинНасаджень та інших сільськогосподарських угідь Узагальнені показники для визначення груп полів, багаторічних Показники й класи нормоутворюючих факторів при паспортизації полів, сіножатей і пасовищ
Таблиця 4
Використання техніки в сільському господарстві не обмежується застосуванням лише мобільних сільськогосподарських машин. Значна частина техніки використовується на обробці та переробці сільськогосподарської продукції. Післязбиральна обробка зерна, сортування коренеклубнеплодів, підготовка кормів, протруювання посівного матеріалу тощо - ось далеко неповний перелік робіт, виконуваних так званими стаціонарними машинами. Нерухомість або обмежений радіус переміщення визначили назву стаціонарних машин. Слід водночас зазначити, що на продуктивність цих машин практично не впливають кліматичні умови. За характером дії на предмет праці, конструктивними особливостями всі стаціонарні машини ділять на 1) машини безперервної дії і 2) машини циклічної дії. В машини першої групи продукт, що переробляється, подається безперервно і в такому самому ритмі виходить з них після обробки. До них належать зерноочисні машини, сортувальні пункти, силосорізки, кормодробарки та інші. До машин другої групи належать зерносушилки, кормозмішувачі, коренеклубнемийки тощо. В них продукція обробляється упродовж певного, визначеного технологією періоду (циклу) і тільки після цього виходить з машини. Продуктивність стаціонарних машин визначається багатьма факторами, серед яких найбільш важливим є їх пропускна здатність. Вона залежить від конструктивних та експлуатаційних особливостей стаціонарних машин, а також від послідовності й способу обробки вихідної продукції. Значним чином динаміка продуктивності стаціонарних машин залежить від агробіологічних особливостей перероблюваної продукції: виду культури, вологості й параметрів продукції, її забур'яненості, забрудненості. Зазначені чинники зумовлюють диференціацію норм праці залежно від ступеня свого впливу. Зокрема, виділяють три ступеня забрудненості коренеплодів: слабкий, середній і сильний. Через різницю у вологості зерна і конструктивні особливості зерносушилок їх пропускна здатність розрізняється в 5—6 і більше разів. Дроблення різних видів зерна буває дрібне, середнє й крупне. На величину норм праці при обслуговуванні стаціонарних машин впливають також інтенсивність праці, кваліфікація, вік, стаж роботи виконавців, рівень трудової і технологічної дисципліни, культурно-побутові й санітарно-гігієнічні умови праці, інші фактори. При розробці норм праці перераховані фактори через складність їх обліку до уваги не беруть. Нормування праці на обслуговуванні стаціонарних машин має за мету визначити максимально можливу погодинну продуктивність і час роботи машини протягом зміни, а також розрахувати оптимальну кількість обслуговуючих працівників. Останнє досить важливо, оскільки погодинна продуктивність залежить безпосередньо від безперебійного надходження й прийому перероблюваної продукції. Недостатня кількість обслуговуючого персоналу призводить до зниження завантаження машини, а надлишок – до втрат робочого часу виконавцями. В процесі нормування важливо враховувати можливості суміщення праці виконавців на декількох операціях. Крім того, до уваги беруть ту обставину, що продуктивність машин не залежить від зональних особливостей, а на виконавців не впливають, як правило, погодні умови. Стаціонарні машини обслуговуються переважно декількома робітниками, тому при вивченні причин затрат робочого часу використовують групову фотографію робочого дня. Хронографується також час роботи машини, а за необхідності – й затрати праці машиніста. При підготовці до проведення спостереження уточнюють обов'язки виконавців та їх робочі місця, виділяють елементи трудового процесу. Під час спостережень за групою виконавців ураховується поточний час роботи з фіксацією у вкладиші спостережного листа відміток по кожному працівнику. З особливою ретельністю записуються простої виконавців і машин із зазначенням причин, що їх зумовили. В кінці зміни враховують обсяг викопаної роботи і фактичні витрати палива й електроенергії. Отримані в результаті спостережень матеріали шифрують і класифікують відповідно до прийнятої класифікації. Дані аналізують і на їх ослові визначають кількісні характеристики основних нормоутворюючих факторів. Незважаючи на тотожність методів спостереження й аналізу роботи стаціонарних машин безперервної і циклічної дії, способи розрахунку норм праці і продуктивності машин у них різні. Розрахунок норм праці для машин безперервної дії починають із визначення погодинної продуктивності машин за формулою: де Q – фактичний обсяг виконаної роботи за зміну, т(ц) тощо; Т – фактичний час основної роботи машини (машинний час). Надалі для розрахунку обґрунтованих норм виробітку визначають проектний баланс часу роботи машин і виконавців по кожному робочому місцю: де Тпз – норматив підготовчо-заключних робіт. Визначається за встановленими нормами, а в разі їх відсутності – за матеріалами спостережень. Оскільки час підготовчо-заключних робіт встановлюється окремо для машин і для виконавців, до уваги беруть більше значення; Том – розрахунковий час основної роботи машини. Час основної роботи розраховують за тривалістю елементів у дужках формули; Тобс – час організаційно-технологічного обслуговування машини, що встановлюється за довідниками у вигляді нормативу або за матеріалами спостережень; Топ, Тв – норматив часу відповідно на особисті потреби і на відпочинок виконавців. Час на відпочинок визначається ступенем інтенсивності праці, ЇЇ умовами, рівнем нервового напруження виконавців та іншими факторами. Залежно від цих факторів всі роботи по обслуговуванню стаціонарних машин ділять на 4 групи. По кожній із груп час на відпочинок визначають у процентах до часу безпосереднього виконання. Так, на роботи 1-ї групи виділяється 6%, 2-ї – 8%, 3-ї – 11%, 4-ї групи – 15%. Для переводу наведених показників в абсолютні величини використовують таку формулу: де К – коефіцієнт відношення часу на відпочинок до часу безпосереднього виконання роботи, %. Після визначення раціонального балансу робочого часу роботи машини розраховують змінну норму виробітку за формулою: Для визначення потрібної кількості обслуговуючого персоналу насамперед знаходять відношення між фактичними витратами оперативного часу по конкретному робочому місцю і фактичним часом основної роботи: З урахуванням раціонального балансу робочого часу тривалість оперативного часу Топ по кожному робочому місцю знаходять через добуток тривалості основного машинного часу і середнього покращеного значення Р: де Том – час основної роботи машини при раціональному балансі робочого часу машини. Виходячи з цього розрахунок потрібної кількості обслуговуючого персоналу для машин безперервної дії покажемо на прикладі картопле-сортуваль-ного пункту. Згідно з нормативом на підготовчо-заключні роботи відводиться 15 хв, на особисті потреби – 10 хв. За умовами праці сортування картоплі належить до 3-ї групи, за часом на відпочинок виконавців – 11% часу безпосереднього виконання. Звідси час на відпочинок виконавців Розрахунковий час машинної роботи (Том ) визначається, виходячи з раціонального балансу робочого часу. При цьому час на технічне обслуговування КСП-15Б взято з технічної характеристики машини: За матеріалами спостережень погодинна продуктивність машини Звідси норма виробітку на КСП-15Б Для розрахунку чисельності обслуговуючого персоналу за матеріалами спостережень визначимо співвідношення середніх значень фактичного і машинного часу: Оперативний час роботи Звідси кількість обслуговуючого персоналу (Квик)на КСП-15Б або 9 чоловік з урахуванням підміни для почергового відпочинку. Для машин циклічної дії методичні підходи при визначенні норм праці багато в чому подібні, однак є й різниця. Так, нормативи затрат робочого часу на підготовчо-заключні роботи, організаційно-технічне обслуговування робочого місця, відпочинок та особисті потреби встановлюють в такому самому порядку, що й для машин безперервної дії. Разом з тим продуктивність машин циклічної дії визначається в розрахунку на один цикл — період повної обробки вихідного матеріалу, включаючи час завантаження й розвантаження машини. Змінна норма виробітку для машин циклічної дії де Тц – тривалість одного циклу роботи машини; Wц – продуктивність машини за один цикл роботи; Кп – коефіцієнт виходу готової продукції, що розраховується як відношення обсягів готової продукції до аналогічного показника по вихідній продукції, і може дорівнювати чи бути менше одиниці. Зокрема, на сушінні зерна, мийці коренеплодів через втрату вологи і зменшення забрудненості продукції даний коефіцієнт менше, а на кормозапарювані — більше одиниці. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|