Рядкові знаки

Запис промови

Початківець (та й не лише) мусить після попередньої роботи скласти картки за логікою розвитку теми й переписати їх у вигляді вже звичайного тексту, щось додаючи, поширюючи, а від чогось, можливо, і відмовляючись. Тут потрібно добре продумати композицію промови, що може не повністю збігатися з планом. Після запису необхідно уважно проглянути отриманий текст. Перше, на що слід звернути увагу — чи правильно було обрано слова: якщо сумніваєтесь у значенні якогось слова, краще перевірити його за словником. Далі йде робота над стилем: чи відповідають обрані слова меті промови? аудиторії, до якої буде вона звернена? чи не будуть деякі слова "випадати" з тексту стилістично? Зверніть увагу на наявність елементів художності в тексті (метафори, епітети тощо) — без них текст виглядає занадто сухим. Прослідкуйте, чи не втратили логічність і доказовість думок, чи не перевантажений ваш текст цитатами та прикладами.

Не обов'язково запис промови виконувати у вигляді детального конспекту: такий конспект, насамперед, потрібний початківцю. Конспект має свої вади: він заважає творчій активності оратора. Для останнього, який вже має певний досвід, зручніше записати майбутню промову у вигляді розширеного плану чи тез — це будуть так звані "опорні" фрази, відштовхуючись від яких можна побудувати свою промову.

Текст, що виникає в результаті такої роботи, може знадобитися вам не один раз. Але оратор, який поважає себе, не читатиме навіть перед іншою аудиторією один і той же текст: за час, що минув до другого виступу, може поглибитися його погляд на життя, він пізнає щось нове, зміняться соціальні обставини, виявиться новий аспект теми. Отже, оновлення текстів — річ звичайна. Але добре, якщо текст в основі своїй уже є.

Розмітка тексту знаками партитури Навіть досвідчений оратор, не кажучи вже про початківця, стикається з потребою певної графічної підготовки написаного тексту: виділити найважливіші місця чи такі, що залишають простір для неточного витлумачення, тощо. Для цього використовуються знаки партитури, які допомагають зафіксувати наголошене слово, правильну інтонацію, паузи .і т. ін. Це необхідно для ораторів-початківців, а іноді й для досвідчених. Крім того, користуватися знаками партитури дуже зручно на практичних заняттях з риторики — вони допомагають контролювати роботу учнів.

Знаки партитури за місцем іх розташування в тексті поділяють на три групи: рядкові, надрядкові, підрядкові.

1. Фразові паузи: | коротка (на один рахунок); || на два
рахунки (раз, два); на три рахунки (раз, два, три).

Наприклад: "Буряк і цибуля || були до вас довезені | по дуже поганих дорогах ". Тут підмет, виражений двома іменниками, відділено паузою на два рахунки від групи слів, об'єднаних значенням дії (групи присудка), між якими пауза значно коротша (на один рахунок). Між реченнями й абзацами пауза мусить бути дещо довша (на три рахунки).

Якщо підмет виражено одним словом, то зазвичай пауза між ним та іншими членами речення не робиться. Середня пауза (Ц ) має бути, якщо підмет виражений двома чи більше словами. Таку саму паузу проставляємо, якщо речення містить звертання; вставне слово (слова) чи вставне речення; однорідні члени; знак "—" (пропущену зв'язку). Маленьку паузу (| ) ми робимо тоді, коли є потреба лише незначно відокремити голосом складові частини однорідної структури.

2. Дужки ромбічні , якими варто позначати вставні речення або слова. Наприклад: "Левко підійшов до шо-пи — <розмокла земля втягувала ноги по кісточки>, — і взяв лопату".

3. Дужки квадратні [ | вживаються, якщо варто додати слово (слова), що допомогло б утримати непевний зміст речення, знайти потрібну інтонацію. Наприклад: "У коморі не було не те що жита — [навіть] зернинки торішньої ніде не запало".

4. Лапки " ", в які беруть слова, що вимовляються з інтонацією іронії. Наприклад: Що наші роблять? — "Пообідали та хліб їдять".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Складання плану	\|	Підрядкові знаки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.