• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Складання плану

Часто план сприймається, як щось сухе і вторинне, що обмежує свободу думки. Але насправді він подібний до скелета, що несе на собі вантаж м'язів, шкіри тощо: без кісток не було б опори.

Інша справа, що формувати план "з нічого" людина, звичайно, не може. Ви, напевно, вже спостерігали, що власні думки, своє бачення проблеми, її структура відбуваються в міру того, як вивчаєш чужі думки, відгукуєтеся на них. Поступово стає зрозуміло, що в даному питанні ще не все висвітлено повністю, а щось — і неправильно, і ви, автор промови, розкрили б це питання інакше. Саме тоді, якщо матеріал опрацьовано й законспектовано на картках проблему, слід користуватися відповідною літературою, відшукуючи її у каталогах (систематичних і алфавітних) бібліотек.

Систематичним каталогом користуються, якщо тема маловідома чи зовсім невідома, і потрібно дізнатися, наскільки вивчене те чи інше питання. Тут можна знайти готові підрозділи з окремих питань своєї дисципліни (наприклад, до розділу "Риторика": красномовство академічне, політичне, судове і т. ін.). Але багато цінного матеріалу можна знайти і в інших розділах каталогу (на­приклад, "Літературознавство", "Історія" тощо). Якщо ж потрібно використати твори певного автора, звертаються до алфавітного каталогу.

До речі, одразу слід правильно оформлювати бібліографічний опис. Для цього достатньо ретельно списати з картки в каталозі все те, що там є, аж до цифр на звороті, котрі є шифром розміщення книжок у сховищі.

Існують дві системи бібліографічного опису: повна та скорочена. За повною системою описуються всі показники видання: автор, назва, місце видання (місто), видавництво, рік, кількість сторінок, і все це вміщується на окремій картці. Наприклад:

Бойко О. А.

Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр "Академія", 1999. — 568 с.

Часом потрібна не ціла книга, а окремий твір автора у збірці його праць, або робота одного з авторів колективної монографії. Тоді прийнято трохи інший вид запису. Наприклад.

Трубецкой Е. Н.

Владимир Соловьев и его дело // Книга о Владимире Соловьеве. — М.: Сов. писатель, 1981. — С. 456—471.

Найбільші міста, де є численні видавництва, для простоти подаються однією літерою: К. — Київ, М. — Москва, СПб. — Санкт-Петербург, ИУ — Нью-Йорк тощо. Для міст менших прийнято писати повну назву: Львів, Чернівці і т. д. Якщо інколи місце видання не позначено, ставлять б. м. — "без місця" (або лат. варіант ^. /. — "зіпе Іосит").

Часом трапляються видання, на яких не позначено року. Тоді ставиться б. р. — "без року" (або лат. 5. а. — "зіпе аппо").

Якщо роботу написано колективом авторів, — як правило, вказують прізвища перших трьох авторів з додатком та ін.

Не менш важливо звернути увагу на систему крапок і ком; на те, що в одному разі кількість сторінок позначається великою літерою С, а в другому — малою. Усе це — свідчення вашої наукової культури.

Друга система бібліографічного опису простіша, її ви­користовують у повсякденній навчальній роботі, якщо після автора й назви вказано лише місце видання та рік. Наприклад:

Пентилюк М. І.

Робота із стилістики в 8—9 класах. — К., 1989.

Складаючи список літератури до письмової роботи, прізвища авторів подають в алфавітному порядку (з урахуванням перших трьох літер прізвища). Письмова наукова робота вимагає ретельного бібліографічного опису за всіма правилами; звичайно, доповідь поза сферою академічного красномовства того не потребує.

У процесі пошуку літератури вигідно записувати кожний твір на окрему картку, як це робиться в бібліотечному каталозі. Адже легко вносити до свого "мікрокаталогу" нові матеріали. На окремому аркуші пишеться вже повний, попередньо впорядкований на картках список.

Визначивши основні дослідження з вашого питання, зробіть собі виписки. Конспектування вимагає належної культури. Виписки в бібліотеці зручно робити також на картках. По суті, варто виписати точні цитати, навіть беручи їх у лапки, до кожної додати знизу позначку, звідки саме та з якої сторінки запозичено цю думку. Наприклад:

Аргументація прокурора

"Жодна альтернатива в питанні про кваліфікацію злочину з боку прокурора — недопустима. Коли кваліфікація набуває суперечливого характеру, прокурор чітко висловлює свою пропозицію і грунтовно її аналізує й аргументує"¹.

Позначка "Аргументація прокурора" слугує для класифікації картки — до якого розділу майбутньої роботи ви цю цитату віднесете. Пам'ятайте правило: пишуть лише на одному боці картки, й тільки одну цитату.

Запам'ятайте цю систему поширених складових частин слова, які допомагають зрозуміти його значення:

а... (грец.) або ан... (перед голосним) — префікс заперечення: асиметрія, асинхронний;

авто... (ауто) (грец.) — сам, само: автоматичний, аутотренінг;

інтер... (лат.) — поміж: інтервал, інтернаціональний;

квазі... (лат.) — ніби: квазінауки, квазімузика;

логія (грец.) — вчення: філологія;

ман (грец.) — палкий прихильник: бібліоман;

нео... (грец.) — новий: неореалізм;

пан... (грец.) — все: панорама, панамериканізм;

псевдо... (грец.) — несправжній: псевдонім, псевдо-знання;

ре... (лат.) — зворотна дія: реорганізація, реконструкція.

Звичайно, що при підготовці промови потрібно всі незнайомі слова перевірити за словником, а наведені вище даними можна користуватися в "екстрених" випадках — наприклад, коли під час обговорення ви почули незнайоме слово. Такий компактний набір цитат завжди можна розкласти перед собою на столі, так, як вам зручно. До того ж між двома вже знайденими цитатами можна вставити нову картку — з новою цитатою або з власною думкою. Так поступово формуватиметься текст вашої промови.

Зберігати картки найзручніше у невеликій шухлядці (за типом бібліотечного каталога), в міру накопичення розділяючи їх картоновими закладинками, на яких позначено розділи майбутньої промови.

Плани бувають трьох видів: простий, складний і цитатний. Простий план являє собою, по суті, ряд непоширених речень. Наприклад:

Тема: “Види красномовства та сфери його ужитку”

План

1. Академічне красномовство.

2. Політичне красномовство.

3. Юридичне (судове) красномовство.

4. Церковне красномовство.

5. Суспільно-побутове красномовство.

Складний план — це своєрідне поширення простого плану шляхом розгалуження основних питань. Крім та сюди зазвичай вводять вступ та висновки (хоча де обов'язково). Наприклад:

Тема: "Види красномовства та сфери його вживання

План

І. Вступ. Потреба у видовій диференціації красномовства залежно від сфери його ужитку.

II. Основна частина. Диференціація видів красномовства.

1. Академічне красномовство:

— лекція;

__ диспут;

__ евристична бесіда;

__ реферат;

— виступ на науковій конференції.

2. Політичне красномовство:

— політична промова;

— політична інформація;

— політична бесіда тощо.

III. Висновки. Оратор має дотримуватись жанрово-видових норм красномовства.

Цитатний план — це план, подібний, до простого, але замість непоширених речень тут вживаються цитати, які конденсують суть цього питання.

Запишіть план на окремому аркуші. Можливо ви якісь моменти скасуєте, а натомість введете інші – це добре, бо це творчість

Менш досвідченому ораторові варто скласти конспект виступу. Конспект може являти собою повний текст або ж складатися із ключових слів. Ключові слова — це найважливіші слова у змісті речення або абзацу. Під час виголошення промови саме на ключові слова падає логічний наголос.

Обміркувавши зміст виступу, необхідно зосередитися на його формі.

Коли ж ви почнете замислюватися, які, власне, розділи тут мають бути, це стане початком нового, четвертого етапу роботи.

Успіх виступу забезпечує ретельна підготовка. Непідготовлений оратор хвилюється вже від самої думки про те, що йому доведеться імпровізувати перед аудиторією.

Менш досвідченому ораторові варто скласти конспект виступу. Конспект може являти собою повний текст або ж складатися із ключових слів. Ключові слова — це найважливіші слова у змісті речення або абзацу. Під час виголошення промови саме на ключові слова падає логічний наголос.

Обміркувавши зміст виступу, необхідно зосередитися на його формі.

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Алгоритм відшукання оптимального плану.
4. Алгоритм знаходження оптимального плану
5. Алгоритм знаходження початкового опорного плану
6. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
7. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
8. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
9. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
10. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
11. Бізнес-план як один із головних інструментів редакційного планування
12. Бізнес-планування

Переглядів: 1129