Прямі впливи людини

Рослини

Вплив антропогенних екологічних факторів на деревні

З розвитком людського суспільства вплив людини на рослинність став новим та дуже різнобічним потужним фактором, що діє на рослини та середовище існування. Є різні спроби класифікувати вплив людини. За А.П. Шенніковим: вплив, людини поділяється на прямий (збір рослин, витоптування, скошування тощо) і опосередкований – через зміну людиною природного середовища існування рослин (зрошування, осушення, забруднення ґрунту і повітря). Такий поділ був дуже умовним, бо і при прямих впливах на рослини одночасно змінювало середовище їх існування.

Дещо інший поділ запропонував А.Г. Воронов (1973). Він показав (табл.1) основні форми впливу людини, які можна доповнювати. Ми розглянемо вплив людини на життя окремих рослин, тобто на аутекологічному рівні. Вплив людини на фітоценози, тобто на синекологічному рівні ми проаналізуємо в наступній темі, коли розглядатимемо динаміку фітоценозів.

1. Основні форми впливу людини на рослини і рослинне вкриття (за А.Г. Вороновим, 1973)

Зміна ареалів рослин	Безпосередній вплив людини на рослинне вкриття	Утворення нових місцезростань	Створення культурних фітоценозів	Охорона рослинного вкриття
Інтродукція рослин	Розорювання. Осушення. Вирубка лісів. Зрошування і обводнення Випалювання	Утворення рудеральних місцезростань	Створення культурних фітоценозів	Охорона рослинного вкриття
Скорочення ареалів і знищення рослин	Випас домашніх тварин Викошування Дія диму, газів, інших домішок в повітрі	Утворення відва- лів і інших промислових викидів

Вирубування деревних рослин - одна з форм прямого антропогенного впливу на рослини. У лісовому господарстві - це основний вид заходів формування лісових фітоценозів та їх використання. Шляхом вирубування окремих дерев людина створює більш сприятливі умови для росту і розвитку екземплярів рослин, котрі залишаються. При суцільному вирубуванні дерев відбувається заміна одних фітоценозів іншими. Різка зміна лісового середовища на умови відкритого місцезростання викликає стрес у підросту та тіневитривалих рослин, що формують підлісок і трав'яне вкриття. Зразу ж після рубання і в наступні роки тіневитривалі рослини замінюються світлолюбними, стійкими до прямих сонячних променів та недостачі вологості. Вирубки заселяються рослинами, що мають анемохорні плоди та насіння, велику продуктивність насіння, здатні до інтенсивного вегетативного розмноження.

Викошування - своєрідна форма прямого втручання людини в життя рослин- Видалення надземних органів (стебел, листків, квіток і плодів) порушує сезонний розвиток рослин на луках. Якщо викошування здійснюється до дозрівання насіння, то це означає ще й обмеження розповсюдження видів за допомогою насіння.

Для відновлення рослин велике значення мають запас поживних речовин у підземних частинах рослини, а також грунтові умови живлення. Адаптації рослин до викошування є різносторонніми - цвітіння і плодоношення в певні терміни (зокрема, й після викошування), формування повзучих пагонів тощо.

Рекреаційні навантаження. Розвиток індустріалізації й урбанізації посилює потребу населення міст і промислових районів у відпочинку на лоні природи. У зв'язку з масовим відвідуванням місць відпочинку і розвитком туризму виникло поняття про особливу форму впливу людини на рослинне вкриття - рекреаційне навантаження, що поєднує в собі і прямий, і опосередкований впливи.

Основні рекреаційні впливи на рослини та їх середовище такі: витоптування, ущільнення і забруднення ґрунту, обламування рослин, видалення їх фітомаси - цілих рослин чи їх частин (збирання квітів, плодів, трави).

На туристичних маршрутах та в приміських лісопаркових зонах, де відвідування найбільше, грунт стає в декілька разів щільнішим, майже зникає підстилка. Утворюється ціла сітка доріжок і стежок. Тут можливі пошкодження кореневих систем деревних рослин, які призводять до розрідження крон, суховершинності, різкого зниження річного приросту і масового всихання дерев. Наприклад, в Ізмайловському парку Москви на віддалених ділянках всохло 12 % сосни, а на найбільш навантажених всихання сягає 25 %.

Наземне трав'яно-чагарникове вкриття у лісових насадженнях є найбільш вразливим до рекреаційних навантажень. В першу чергу, випадають ранньовесняні гарно квітучі види (ефемероїди), а за ними і літньозелені лісові трави. Мохове вкриття пошкоджується менше, ніж трав'яно-чагарникове. Знищення трав'яно-чагарникового вкриття, в свою чергу, спричиняє сповільнення колообігу зольних елементів, часткове та періодичне голодування деревних рослин, розмив схилів і доріг, деградацію грунту.

Одним із важливих заходів захисту рослинного вкриття є впорядкування рекреаційних навантажень, організація зон відпочинку, маршрутів і тому подібного з врахуванням допустимих навантажень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини	\|	Поняття про фенологію як науку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.