Поняття про фенологію як науку

Сезонність у розвитку рослин зумовлена обертанням Землі навколо Сонця і навколо своєї осі. Вона впливає на всі складові частини живої і неживої природи.

За пропозицією ботаніка Ш. Моррана, сезонні природні явища з 1843 р. стали називати фенологічними, а науку, що їх вивчає - фенологією (від грецьких слів phainomena - явище і logos - наука, вчення). Отже, фенологія вивчає закономірності сезонного розвитку біогеоценозів та їх компонентів (рослин, тварин) під впливом екологічних факторів (кліматичних, едафічних та ін.).

Сезонний ритм, що полягає в циклічній і періодичній повторності однотипних процесів і явищ природи, тією чи іншою мірою властивий атмосфері, літосфері, гідросфері, але найбільшої різноманітності набуває в біосфері. А оскільки рослини і їх угруповання - фітоценози - є основними продуцентами фітомаси, то це спричинило пріоритетний розвиток того розділу фенології, який вивчає закономірності і сезонного розвитку рослин і їх угруповань, а саме фітофенології.

Дендрофенологія є частиною фенології і вивчає розвиток деревних рослин; вона тісно пов'язана з лісівництвом, садівництвом, агролісомеліорацією, озелененням населених пунктів тощо.

Інформація про сезонні явища у житті як травистих, так і деревних рослин накопичувалася з незапам'ятних часів. Найпростіші фенологічні спостереження велися вже в стародавньому світі (древні Єгипет, Греція, Рим, Китай та ін.). За такими даними селяни орієнтувалися в термінах різних агротехнічних заходів. Проте науковий напрямок у фенології зароджується на початку XVIII століття. У 1751 р. Карл Лінней у книзі "Філософія ботаніки" вперше описує основні фенологічні фази у дерев, чим започаткував дендрофенологію. Він став автором першого в Європі фенологічного календаря.

Відтоді й донині з більшою чи меншою інтенсивністю ведуться роботи по вивченню закономірностей сезонного розвитку деревних рослин. Природно, що найбільшої інтенсивності вони досягли у XX столітті. Накопичені у дендрофенології фактичні дані стали джерелом інформації для розвитку інших галузей науки, зокрема кліматології, лісівництва, зоології та ін.

Були небезпідставні спроби всі фенологічні дослідження, що ведуться в лісовому господарстві, об'єднати та виділити у самостійний фенологічний напрямок - лісову фенологію (Иваненко, 1962).

Зокрема, в лісовому господарстві фенологічні спостереження охоплюють:

• сезонний розвиток деревних рослин в різних геоботанічних зонах, а також у висотних гірських поясах;

• сезонний розвиток дерев і чагарників, трав і мохів у різних типах лісу;

• вплив погодних умов на сезонний розвиток деревних рослин у різних типах лісу; зв’язки ритму сезонного розвитку деревних рослин з їх стійкістю (опірністю) до пошкоджень шкідниками (зокрема комахами) та хворобами (зокрема грибами);

• зв'язки між ритмами сезонного розвитку лісових фітоценозів і термінами полювання на мисливських тварин;

• індивідуальні особливості ритму сезонного розвитку деревних рослин з метою селекційного відбору найбільш цінних у господарському відношенні фенологічних внутрівидових форм.

На основі багаторічних фенологічних спостережень у лісовому господарстві встановлюють оптимальні терміни проведення лісогосподарських заходів по збору плодів і насіння, посіву і посадки лісу, доглядових рубань, захисту лісу від хвороб, шкідників і пожеж, заготівлі плодів, грибів, лікарської та технічної сировини тощо.

Велике значення має фенологія і для садово-паркового господарства. Знання сезонного розвитку деревних і травистих рослин необхідні при підборі асортименту рослин для озеленення міст, для планування заходів, спрямованих на підвищення біологічної стійкості міських зелених насаджень, захисту їх від шкідників і хвороб.

У лісовому і садово-парковому господарстві та для агролісомеліорації широко використовуються екзоти (інтродуценти), тобто рослини, що культивуються поза межами їх природних ареалів. їх інтродукція була б неможлива без знання фенологічних особливостей кожного з цих видів.

Вивчення внутрівидової фенологічної мінливості рослин становить не тільки практичний інтерес, воно дає матеріал для широких біологічних узагальнень, пов'язаних із пізнанням еволюційного процесу. З фенологічною мінливістю поєднуються всі інші форми внутрівидової мінливості.

Таким чином, фенологія на сучасному етапі її розвитку є наукою з дуже широким діапазоном завдань. Вона сприяє вирішенню практичних завдань; глибоких теоретичних проблем біології, екології, географії, кліматології.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прямі впливи людини	\|	Поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.051 сек.