Психологічні й педагогічні засади конструювання й використання електронного підручника

Методологічні основи побудови електронного підручника.

За методологічні орієнтири у створенні електронного підручника з лінгводидактики було взято такі: цілісний підхід, який має забезпечити педагогічну систему як цілісність, що відображує внутрішню єдність (системність, структурність, стійкість, виокремленість, самостійність, специфічні якості); системно-особистісний, діяльнісний, комунікативно-діяльнісний і технологічний підходи до процесу розробки курсу в цілому й окремих його компонентів.

Технологічний підхід має на меті конструювання навчального процесу з урахуванням соціального замовлення, освітніх орієнтирів, мети і змісту навчання. Відповідно до технологічного підходу виділяються такі етапи в конструюванні електронного підручника: формулювання цілей з орієнтацією на досягнення кінцевого результату і їх максимальне уточнення; підготовка навчального матеріалу й організація всього ходу навчання відповідно до навчальних цілей; оцінка поточних результатів, корекція навчання; підсумкове оцінювання результатів (П.І.Образцов).

Оскільки форма навчання із застосуванням комп’ютера відрізняється від традиційної організації навчального процесу, вона має й таку специфічну дидактичну концепцію, в основі якої лежать наступні основні положення: 1) процес опанування курсом будується в основному на самостійній пізнавальній діяльності студента; 2) пізнавальна діяльність студента повинна носити активний характер; 3) навчання має бути особистісно-орієнтованим.

Серед функцій застосування електронного підручника у процесі засвоєння знань з методики викладання української мови визначимо інформаційну, систематизуючи, трансформуючу, розвивальну, культурологічну, комунікативну, організаційно-стимулюючу, тренувальну, контрольно-корекційну, керуючу. Адже комп’ютер – це засіб комунікації, партнер у спілкуванні викладача зі студентом, студента зі студентом; джерело здобуття знань, засвоєння умінь і навичок; контролер дій студента; засіб активізації самостійної пізнавальної діяльності студента; засіб індивідуалізації навчання, посилення мотивації навчальної діяльності.

Питання психолого-педагогічного обґрунтування можливостей використання інформаційних технологій навчання розробляються такими вченими, як Ю.К.Бабанський, В.П.Беспалько, П.Я.Гальперін, В.Г.Домрачев, Н.Ф.Тализіна, Д.Б.Ельконін, П.І.Образцов та ін. Учені визначають сутність принципів дидактичного процесу, які лежать в основі відбору змісту, організації і здійснення навчального процесу. Це ті нормативні основи, які базуються на закономірностях процесу навчання і відображають особливості організації процесів навчання і учіння з урахуванням психології тих, хто навчається.

Так, наприклад, до загальнодидактичних П.І.Образцов пропонує віднести такі: відповідності дидактичного процесу і дидактичної системи закономірностям учіння; провідної ролі теоретичних знань; єдності освітньої, виховної і розвиваючої функцій навчання; стимулювання й мотивації позитивного ставлення учнів до навчання; проблемності; поєднання колективної навчальної діяльності з індивідуальним підходом у навчанні; поєднання абстрактності мислення з наочністю; орієнтування навчання на активність особистості; відповідності навчально-інформаційної бази змісту навчання й дидактичній системі. Усі ці принципи визначають систему вимог як до технології традиційного навчання, так і до комп’ютеризованого. Розглянемо сутність кожного з них.

Принцип відповідності дидактичного процесу і дидактичної системи закономірностям учіння є провідним по відношенню до всіх інших. Він вказує на необхідність організувати навчально-пізнавальну діяльність відповідно до її об’єктивних закономірностей – специфічних зв’язків між викладанням, учінням і змістом освіти. Застосування електронного підручника має забезпечувати дидактичний процес відповідно до закономірностей учіння і сприяти досягненню цілей навчання. Сутність закономірностей учіння полягає в поетапному оволодінні знаннями з виучуваної дисципліни, носієм яких є електронний підручник. Звідси висновок – мета навчання при використанні ЕП повинна досягатися поетапно, шляхом розв’язання часткових дидактичних завдань.

Принцип провідної ролі теоретичних знань вказує на доцільність такої організації дидактичного процесу із застосуванням ЕП, при якій вивчення досить значної смислової дози навчального матеріалу має відбуватися поетапно: на перших етапах учні одержують уявлення про теоретичні відомості з теми в цілому, далі, на проміжних, - засвоюють зміст окремих питань, а на заключних – опановують усю тему, весь зміст на відповідному рівні засвоєння.

Принцип єдності навчальної, виховної і розвиваючої функцій відображає реально існуючі закономірні зв’язки між усіма зазначеними в його назві функціями навчання. Можливість реалізації цього принципу закладається безпосередньо при доборі методів навчання із застосуванням ЕП, а також при його розробці і створенні.

(Спеціалісти з комп’ютерного навчання - створювачі програм - стверджують думку про відсутність або незначні виховні можливості навчальних систем на базі ЕОМ. Яка ваша думка з цього приводу? Обґрунтуйте).

Принцип стимулювання і мотивації позитивного ставлення учнів до учіння відображає закономірний зв’язок між успішністю їхньої пізнавальної діяльності і збудженням інтересу до неї. Він указує на постійне спонукання до оволодіння змістом навчання. Додержання цього принципу – одна з найважливіших умов ефективного використання ЕП. Реалізація цього принципу досягається через систему умінь, якими повинен оволодіти учень, осмислення ролі цих умінь як життєво важливих. Завдання викладача – викликати пізнавальний інтерес за рахунок стимулів соціальної і особистісної значущості, новизни, емоційності, проблемного викладу, організації самостійного пошуку.

Принцип проблемності відображає закономірність, пов’язану із засвоєнням досвіду творчої діяльності, творчого засвоєння знань і способів діяльності. Сутність закономірності полягає в тому, що оволодіння досвідом як одним із видів змісту навчання і творчого засвоєння неможливе без включення суб’єкта в розв’язання спеціально розробленої системи проблем і проблемних завдань, які дозволяють створювати проблемні ситуації. Цей принцип вимагає від викладача при проектуванні ЕП ініціювати створення проблемних ситуацій і тим самим інтенсифікувати учіння, роблячи його творчим, пошуковим.

Принцип поєднання колективної навчальної праці з індивідуальним підходом у навчанні вимагає від викладача доцільного поєднання відповідних форм навчання. Він орієнтує проектувати ЕП таким чином, щоб була можливість використовувати його як при проведенні занять під керівництвом учителя, так і під час самостійної підготовки.

Принцип поєднання абстрактності мислення з наочністю стосується не тільки зорової, а й слухової наочності, розглядуваних у взаємозв’язку. Це сприяє глибшому розумінню виучуваного, запам’ятовуванню, зберіганню в пам`яті, уможливлює його відтворення і застосування. Таким чином, цей принцип має глибоку психолого-фізіологічну основу. У процесі навчання словесна, знакова, зображальна форми наочності завжди сприяють розвиткові абстрактного мислення.

Згідно з принципом орієнтованості на активність особистості проектування ЕП повинне бути націлене на розвиток особистості, виявлення особливостей учня (здібностей, інтересів, потреб) як суб’єкта, визнання його суб’єктивного досвіду, розкриття його індивідуальних особливостей здобуття знань.

Принцип відповідності навчально-інформаційної бази змісту навчання й дидактичній системі означає, що створення навчально-інформаційної бази має здійснюватися на основі науково-педагогічних вимог, які розробляються викладачем.

Електронні підручники повинні також відповідати принципам повноти, самодостатності, структурованості і багаторівневості навчального матеріалу.

ЕП повинні також включати в себе різні прийоми (прийоми підвищення сприймання і засвоєння навчального матеріалу, прийоми пошуку інформації в довідковій і навчальній літературі, прийоми підвищення мислительної діяльності тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стаття 5. Державна охорона сім'ї	\|	Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Комунікативні ознаки культури мови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.052 сек.