Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






План лекції

Податкова система ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

ТЕМА 4

1. Велика Британія – батьківщина податкового права.

2. Державні податки.

3. Місцеві податки.

4. Адміністрування податків.

Рекомендована література:

Базова: 2, 4, 6, 8-13.

Додаткова: 15-18, 21, 26, 28, 31, 33, 39, 46, 48, 50, 57, 59, 61, 62, 65.

 

1. Велика Британія – батьківщина податкового права

 

Історична доля острівної країни, багатовіковий демократичний уклад суспільного життя розвинули у британців самосвідомі почуття свободи, індивідуальної ділової активності, соціальної відповідальності, громадянської солідарності. Становлення і функціонування податкової системи, формування податкової політики, способи адміністрування податків – результат цих традиційних національних цінностей. Останнім додає сили інститут монархії, від імені короля (королеви) діє і податкова служба.

У Великій Британії три події задають стартові передумови для еволюції податкової системи, вплив яких відчувається і через віки: Велика хартія вільностей, протест Джона Гемпдена, Білль про права. Ці віхи національної історії мають неминуще значення не тільки на Британських островах і не лише в сфері оподаткування. Вони справили вплив на становлення демократично­-правових засад європейської цивілізації, на формування організації державних фінансів сучасного типу.

Важливим моментом в історії державного і фінансового права стала Велика хартія вільностей (лат. Magna Charta Libertatum) – договір про громадянські права і політичні свободи, укладений між королем Іоанном Безземельним і представниками аристократичної знаті у 1215 р. (пізніше – парламентом).

Парламент як вищий орган законодавчої влади вперше був скликаний у 1265 р. у формі представників дворянства, духовенства і міщан. Сучасний парламент Великої Британії юридично складається з монарха, палати лордів і палати громад; має право видавати, змінювати і скасовувати закони, приймати державний бюджет. Монарх – голова Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Британської Співдружності Націй, формально є верховним носієм виконавчої та судової влади, виконує представницькі повноваження за принципом «монарх царствує, але не управляє».

Серед найважливіших положень Хартії знаходяться статті про недоторканість приватної власності (ст. 20) та право затвердження податків парламентом (ст. 12). У Хартії знаходиться і стаття про право вводити податки лише за згодою парламенту. Упродовж віків усякий раз при загрозі правам і свободам посилалися на Xартію. Всім, хто порушував Велику хартію, щонайменше загрожувало відлучення від церкви, а не то – смертна кара. Закони, пізніше прийняті в усіх англомовних країнах, по суті підтверджують, захищають і розвивають правові норми, закладені у Хартії. Наприклад, Конституція США опирається на деякі ідеї і навіть прямі запозичення окремих положень із Хартії.

У силу прийнятого у Британії прецедентного права положення Великої хартії ніколи не втрачали юридичної сили. Хар донині залишається фундаментальним джерелом демократичних політичних принципів управління державними фінансами. «Вперше сам король був зв'язаний законом», – відмітив видатний державний діяч, історик і письменник Уїнстон Черчілль (1874-1965). «Основоположна ідея верховенства закону ... була звеличена цим документом і перетворена в національну доктрину"[1]. В українській науковій літературі значення Великої хартії описав А.М. Ясінський (1864-1933).

Горе королям, хто наважувався порушити Хартію. Так, 1637 р. Карл І без згоди парламенту, значить згідно Хартії незаконно, запровадив податок на морські перевезення – так звані корабельні гроші (shір топеу). Англійці – нація мореплавців і комерсантів, тому такий податок для острівної країни з активним судноплавством і розвиненою морською торгівлею дуже шкодив економіці, а нелегітимність податку викликала обурення в суспільстві. Депутат парламенту Джон Гемпден (Наmpden, 1595-1643) демонстративно відмовився заплатити цей податок і очолив опозицію проти короля. Гострота конфлікту наростала, вилившись у громадянську війну і революцію. Сам Карл І поплатився головою за спробу ввести податок в обхід парламенту.

Через 400 років ідеї Великої хартії вільностей знайшли продовження в демократично-правових перетвореннях Англійської революції XVII ст. Вона завершилася прийняттям «Білля про права» (1689 р.), а також Угодою між парламентом, короною і церквою, що державна влада базується на договірних засадах, а не існує Божою милістю. У «Біллі про права» є пункт, котрий гласить, що лише по королівській волі, без згоди парламенту «не вправі вимагати ні надмірних податків, ні накладати непомірні штрафи, ні призначати надто суворі покарання».

Таким чином, згуртовані в парламенті представники феодальної аристократії, а пізніше, вже остаточно, буржуазії, вирвали право оподатковувати з рук королів, створивши класичну систему контролю представницької влади над податками ще в XVII-XVIII ст.

У цій державі почала розвиватися наукова податкова теорія. Од­ним із перших економістів-теоретиків був Франсіс Бекон, який вису­нув вимоги до оподаткування, основною з яких була добровільність. Податки, які стягуються добровільно, не послаблюють мужність на­роду. Тобто сплата податків повинна йти від серця. Пізніше англій­ський економіст Вільям Петті у праці «Трактат про податки та збо­ри» обґрунтував необхідність оподаткування, яка зводилася до на­ступного.

1. Кожен повинен сплачувати стільки, скільки він насправді спожи­ває. У цьому разі немає якогось насильства, і податок легше спла­чується, тому що він є еквівалентом тих предметів, які спожива­ються.

2. Податки, якщо сплачуються регулярно, спонукають платника бу­ти ощадливим, що є одним із найважливіших способів збагачення народу.

3. Повинен дотримуватись принцип сплати податку тільки один раз, тобто уникнення так званого подвійного оподаткування, тому що будь-яка річ або послуга може бути спожита тільки один раз.

4. Оподаткування дає можливість постійно мати інформацію про дійсний стан добробуту населення, його багатства, зробити вис­новки про розвиток промислів і про стан держави загалом. Стяг­ненням податків повинні займатися спеціальні чиновники, щоб уникнути відкупу.

Основні принципи оподаткування вперше були розроблені у Ве­ликобританії англійським економістом і філософом Адамом Смітом.

Досвід і приклад Британії – «матері парламентів» – у податковій правотворчості набув світового визнання, поширився на всі континенти.

Отже, маючи юридичну силу донині, три акти: Велика хартія вільностей, Білль про права, Угода визначають укорінені у віках основи стабільності конституційно-державного ладу і бюджетного устрою Великої Британії.

 

 

2. Державні податки

 

У державний бюджет Великої Британії поступають прямі податки: особистий прибутковий; корпоративний прибутковий; на доходи від нафти; на спадщину; на капітал; внески на соціальне страхування; непрямі податки (на споживання): податок на додану вартість; акцизи; мито; гербові податки; податок із грального бізнесу.

Після декількох невдалих спроб Велика Британія першою з європейських країн у 1842 р. запровадила майново-прибутковий податок (property and income tax) у розмірі 7 пенсів із кожного фунта стерлінгів оподатковуваного доходу.

Нагадаємо, що до запровадження десяткової системи в 70-ті роки ХХ ст. фунт стерлінгів складався з 240 пенсів (20 шилінгів по 12 пенсів), тобто в процентному вимірі тодішня ставка дорівнювала 2,9%.

Хоч комбінована схема обкладання майна й доходу одним податком і не витримала випробування часом, приклад Великої Британії щодо запровадження оподаткування доходів наслідували інші країни.

Сучасна британська податкова система, хоч і зберігає деякі риси, обумовлені історичною традицією, в цілому мало відрізняється від тенденцій оподаткування в економічно розвинутих і соціально успішних країнах. Першим за фіскальним і соціально-економічним значенням єподаток на доходи фізичних осіб (individual income tax) (табл. 4.1).

 

Таблиця 4.1


Читайте також:

  1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
  2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
  3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
  4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
  5. ДОДАТОК до Лекції № 12
  6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
  7. Закріплення матеріалу лекції
  8. Закріплення матеріалу лекції
  9. Закріплення матеріалу лекції
  10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
  11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
  12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ




Переглядів: 383

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ). | Оподаткування доходів фізичних осіб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.