Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Оцінка варіантів рішень

Вибір і реалізація найкращих варіантів рішень з усіх можливих становлять суть ефективного управління. Якщо немає альтернатив, тоді відпадає потреба у прийнятті рішення. Будь-яке рішення, що приймається в сфері управління, має відповідати чітко сформульованим вимогам. Найбільш загальною вимогою до рішень є їх висока якість. Під якістю господарських рішень слід розуміти сукупність їх властивостей (наукова обгрунтованість, своєчасність, правомірність, узгодженість, цілеспрямованість, доцільна форма викладу), які є передумовою досягнення поставлених цілей з мінімальними затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів за допустимого рівня ризику.

Для забезпечення прийняття ефективних рішень враховують наступні фактори (див. рис. 5.10).

Рис. 5.10. Фактори, що забезпечують ефективне виконання рішень

 

Кожне рішення необхідно формулювати так, щоб був очевидним логічний результат об'єктивно існуючої ситуації, а не суб'єктивних дій управлінця. Об'єктивізація розпорядницької діяльності керівника вимагає такого формулювання завдань і доручень, яке б не мало надмірного різкого, образливого підтексту, щоб не порушувати атмосферу співробітництва між керівниками і підлеглими, не спричинювати суперечностей, відвертої чи прихованої опозиції.

Окрім наведених факторів важливе значення мають наступні:

· відкидання неякісних рішень;

· гуманність при прийнятті рішень;

· розподіл прийняття рішень між уповноваженими рівнями керівництва;

· достатній рівень деталізації інформації;

· врахування приватних упереджень;

· динамічність та дисциплінованість виконавців;

· наявність альтернативних варіантів дій; достатня обміркованість рішень;

· вживання профілактичних засобів; використання точної інформації;

· послідовне і наполегливе виконання рішень.

Перед прийняттям рішення доцільно порадитися з безпосередніми виконавцями, щоб забезпечити його сприйняття підлеглими якщо й без ентузіазму, то й без прихованої або відкритої протидії.

Важливо залучити до участі у підготовці відповідальних рішень спеціалістів та рядових працівників. Встановлено, що найчастіше реалізуються не найкращі (оптимальні) рішення, а ті, що сприйняті колективом.

Часто трапляється, що економія часу на вибір і обґрунтування рішень призводить до невиправданих затрат часу (а іноді й інших ресурсів) на їх

виконання. Іноді це залишається непоміченим, оскільки рішення приймають одні, а виконують інші. Практика японських корпорацій свідчить про те, що економії часу і високої здійсненності рішень досягають тоді, коли в їх підготовці бере участь весь колектив, проводиться всебічне обговорення рішення і досягається консенсус.

В управлінській діяльності доцільно звужувати коло управлінського впливу, в якому вирішальна роль належить ініціативним суб'єктивним оцінкам. На підставі спеціальних розрахунків перевіряється економічна, соціальна й екологічна обгрунтованість рішень. Для цього можна скористатися методикою визначення економічної ефективності використання результатів науково-дослідних і конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.

Залежно від конкретних умов, для оцінки рішень застосовують прямі, точні й комбіновані розрахунки. Точні математичні розрахунки використовують тоді, коли є достатня нормативна база і відомі кількісні залежності між різними факторами об'єкту управління.

У зв'язку зі слабкою формалізацією процесів, що відбуваються в соціально-економічних системах, крім кількісних критеріїв оцінки варіантів рішень, велике значення мають критерії якісні (психологічний ефект, міжособистісні відносини, ступінь підвищення соціальної активності, суспільна користь тощо). Останні можна кількісно виразити за допомогою умовних оцінок. Рішення оцінюють за п'ятибальною системою. Оскільки критерії нерівноцінні, то на основі евристичних оцінок встановлюють коефіцієнти їх участі (від 1 до 3 або від 1 до 5 і т. д.).

При оцінці альтернатив можна використати методи маржинального аналізу, коли порівнюються додаткові прибутки від додаткових затрат. Так, якщо метою є досягнення максимального прибутку, то він може бути досягнутий, коли додаткові прибутки і додаткові витрати будуть рівними.

На доповнення до маржинального аналізу в останні роки почали застосовувати нові методи дослідження з метою покращення якості прийняття рішень в умовах невизначеності. Це, насамперед, аналіз ступеня ризику, "дерево рішень" ("дерево цілей"), теорія переваг тощо.

Для того, щоб порівняти варіанти рішень, широко використовують методи експертних оцінок, а також технічні, економічні, соціальні й комбіновані експерименти.

Кількісне порівняння різноякісних показників можливе тоді, коли для оцінки рішень залучають групу експертів. Об'єктивна необхідність їх залучення до розробки управлінських рішень пов'язана з тим, що у більшості ситуацій менеджер не має достатньої інформації. Ця інформація має ретроспективний характер, або її вірогідність низька, або ж використовують якісну інформацію, яку, однак, не можна кількісно виміряти, що ускладнює врахування багатьох факторів при розробці рішень.

В умовах законодавчо закріпленої колегіальності управління на підприємствах недоцільно створювати нові ради експертів. На першому етапі краще використати наявні ради, комісії, розробивши для них спеціальні положення і процедури здійснення експертизи (ранжування, безпосередня оцінка тощо).

Розрахунки для оцінки різних варіантів організації праці і виробництва проводять у певній послідовності. Спочатку вибирають сукупність критеріїв, щоб мати змогу охарактеризувати кожний варіант організації праці виробництва, що розглядається. Для кожного критерію встановлюють числове значення, яке показує його відносну важливість з огляду на сформульовану ціль (зростання виробництва, поліпшення умов праці та інших техніко-економічних показників її роботи). Щоб мати належні оцінки, використовують думки кваліфікованих спеціалістів. Потім значення середніх оцінок підсумовують окремо за кожним варіантом. Як найкраще рішення вибирають альтернативу, що дістала найвищий сумарний показник.

Ефективність і якість управлінських рішень можна оцінювати за такими показниками (рис. 5.11).

Показники ефективності рішень

Рис. 5.11. Показники ефективності рішень

Серед основних недоліків в організації процесу розробки і прийняття рішень треба виділити: нечітке, а іноді й неправильне формулювання цілей; невдалий вибір проблеми для розв'язання або несвоєчасне її розпізнавання;

неглибокий, поверховий аналіз ситуації; неповна забезпеченість інформацією і низька її якість; розгляд обмеженої кількості можливих варіантів рішень; невдалий вибір критеріїв для оцінки рішень; нечіткий розподіл повноважень між керівниками і спеціалістами у прийнятті рішень; надмірна централізація процесу прийняття рішень, слабка колегіальність; застосування недосконалих методів і прийомів розробки рішень; слабке використання кількісних методів для обгрунтування рішень і прогнозування майбутнього стану системи.

Фактори, які призводять до прийняття неефективних управлінських рішень наступні:

· неадекватне співвідношення між рішенням та стилем його прийняття;

· невміння визначити суть проблеми чи розпізнати дійсну її причину;

· невміння вчасно відмовитись від попереднього неправильного рішення;

· недостовірна чи неадекватна інформація;

· брак ресурсів;

· відкладання рішень до останнього терміну;

· страх наслідків рішень;

· ігнорування чи приховування проблеми;

· неадекватність рівня підготовки та прийняття рішень (некомпетентність особи, що приймає рішення);

· непередбачені обставини;

· зсуви системи (зміна зовнішніх обставин);

· неякісне виконання (брак керівництва);

· недостатній рівень аналізу;

· надмір поточних проблем;

· надлишок інформації;

· надлишок людей, залучених до процесу прийняття рішень;

· перешкоди у процесі прийняття рішень на підприємстві (внутрішня політика)

Для кожної помилки, спричиненої неправильним рішенням, є інша неправомірна альтернатива - не приймати рішень взагалі. Це може призвести до одного з трьох наслідків:

1) можливість буде втрачено;

2) правильне чи швидке рішення для того, аби запобігти серйозній проблемі, не буде прийнято вчасно;

3) інші частини підприємства буде паралізовано, і вони не зможуть належно виконувати свою роботу.

У книзі "Розумні рішення для керівників" американські автори С. Діп та Лілі Сюссмен пропонують наступні 12 корисних порад для прийняття рішень:

1) усвідомте Ваші власні схильності і упередження у прийнятті рішень.
Ви емоційні чи логічні ? Любите швидко діяти чи порадитись?;

2) прислухайтесь до поглядів, які відрізняються від Ваших;

3) перемагайте спокусу застосувати методи вирішення вчорашніх проблем для подолання сьогоднішніх;

4) переконайтеся, що Ви вирішуєте саме ту проблему яку потрібно;

5) Співставте проблему та рішення для того, аби зрозуміти їх природу;

6) аналізуйте максимальну кількість варіантів рішення;

7) усвідомте, що навіть найліпше рішення може призвести до нової проблеми;

8) якщо Ви користуєтесь "жерсткими фактами" для вашого рішення, перевірте цифри; Пам'ятайте, що всі дані, подані людьми, майже завжди є упередженими; якщо Ви приймаєте рішення, які хвилюють інших, поясніть причини, що спонукали Вас до вибору того чи іншого варіанту рішення;

9) орієнтуйтесь на "задовільність", а не оптимальність; "Задовільний" керівник визнає, що найкращого вибору не існує - рішення є лише добрі і погані; Відповідно робиться й вибір;

10) ставте багато запитань;

11) вчіться на попередніх рішеннях;

12) заохочуйте критику. Збирайте довкола себе людей, які можуть
сміливо сказати, що певні Ваші ідеї не виправдають себе.


Читайте також:

  1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
  2. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  3. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  4. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  5. Аналіз альтернативних рішень
  6. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
  7. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
  8. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
  9. Аналіз і оцінка стану охорони праці
  10. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
  11. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  12. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці




Переглядів: 968

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аналіз альтернативних рішень | Організація виконання рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.