Прогнозування фінансової діяльності

Методи прогнозування фінансової стійкості суб'єктів господарювання

Прогнозування фінансової діяльності

План

ТЕМА 10. КОРОТКОСТРОКОВИЙ ПРОГНОЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

Прогнозування фінансової діяльності підприємства є складним етапом фінансового планування. Процес прогнозування необхідно розпочинати з прогнозу обсягів продажу, після чого визначаються необхідні активи для підтримки його рівня і приймається рішення щодо джерел фінансування необхідних активів. Потім проектують план руху готівки і балансові звіти.

Прогноз обсягів продажу дає змогу отримати таку інформацію:

- передбачувані затрати на здійснення мети планування або видатки, які пов'язані з продажем (реалізацією) і маркетинговими рішеннями;

- передбачуваний обсяг робіт, що закладений у календарний план при плануванні виробничих потужностей.

Прогноз слід починати з огляду величини продажу за минулі 2-3 роки, використовуючи графічну форму. Беручи за основу попередні тренди обсягів продажу, виробництва нової продукції й прогноз загальноекономічного стану, прогнозують темп зростання продажу протягом року та прибуток із продажу.

Будь-який прогноз фінансових вимог повинен включати визначення:

- розміру необхідних грошових фондів протягом даного періоду;

- частини цих фондів, які будуть утворені з внутрішніх джерел протягом аналогічного періоду;

- потреби у зовнішніх джерелах фінансування, за мінусом утворення фондів від необхідних.

Для оцінки потреб у зовнішніх джерелах фінансування пропонується використовувати метод проектованого фінансового звіту. Для цього проектуються потреби в активах на поточний період, потім зобов'язання (пасиви) та власний капітал, що будуть утворені за нормальних умов функціонування. Після цього віднімаються спроектовані пасиви і капітал від необхідних активів для визначення додатково необхідних фондів (ДНФ). У цій процедурі необхідно дотримуватися таких етапів:

- прогноз звіту про прибуток;

- прогнозування балансу;

- утворення додатково необхідних фондів;

- фінансування «зворотного оживлення».

Етап 1 Прогноз звіту про прибуток.У процесі цього етапу прогнозується звіт про прибуток на поточний рік для того, щоб отримати суму нерозподілених прибутків протягом року. Це має співвіднести операційні витрати, ставки податку на прибуток, відсоткові платежі й сплачувані дивіденди. У спрощеному випадку робиться припущення, що витрати підприємства підвищуватимуться на такий відсоток, на який зростатиме продаж. Головна мета цієї частини прогнозу — визначення величини прибутку, який одержить підприємство і потім отримає його у виробництві для реінвестування протягом планового періоду.

Етап 2 Прогнозування балансу.Якщо обсяг продажу продукції підприємства повинен зрости, то й активи також мають збільшитися. Оскільки у звітному році підприємство максимально використовувало виробничі потужності, то для досягнення вищого рівня продажу кожна стаття активів має збільшитися. Для проведення операцій потрібно буде мати більше готівкових коштів. Збільшення продажу зумовить накопичення дебіторських рахунків, додаткового оборотного капіталу, придбання нового обладнання та верстатів.

Якщо зростає продаж, то таким чином зростатиме закупівля сировини, що призведе до збільшення кредиторських рахунків. Відповідно для виконання більшого обсягу робіт буде залучена додаткова робоча сила, що призведе до збільшення оподатковуваного прибутку. Тому зростатимуть і нарахована заробітна плата, і податкові платежі. Загалом, спонтанні (автоматичні) пасивні рахунки зростатимуть настільки, наскільки й продаж. Нерозподілені прибутки також збільшуються, але не так як продаж.

Наприклад, якщо підприємство одержує прибуток і спрямовує його частину у виробництво, нерозподілені прибутки зростатимуть навіть тоді, коли продаж спадатиме. Тому новий обсяг нерозподілених прибутків складатиметься з попереднього рівня плюс доповнення до нерозподілених прибутків.

Узагальнюючи, можна зазначити:

- вищий рівень продажу необхідно зміцнювати вищим рівнем активів;

- деяке зростання активів може бути профінансоване внаслідок автоматичного збільшення кредиторських рахунків, рахунків накопичених платежів і за допомогою нерозподілених прибутків;

- нестача має фінансуватися із зовнішніх джерел шляхом отримання позичок чи продажу звичайних акцій нового випуску.

Етап 3 Утворення додатково необхідних фондів. Підприємство свої рішення щодо джерел фінансування ґрунтуватиме на кількох факторах, що враховують:

- цільову структуру капіталу підприємства;

- вплив короткострокових позичок на поточний коефіцієнт підприємства;

- умови, що склалися на ринку боргових зобов'язань та акціонерного капіталу;

- обмеження, притаманні борговим договорам, що накладаються підприємством.

Прогноз був би завершеним — первісна нестача була б установлена і підприємство змогло б отримати необхідну суму, якби зміни не призводили до подальших зрушень у будь-якій статті звіту про прибуток або у рахунках балансу. Однак, коли підприємство вирішує проводити фінансування за рахунок нового боргу, його відсоткові витрати зростатимуть за рахунок випуску додаткових акцій, що викличе підвищення сукупних платежів за дивідендами. Ці зміни призведуть до такого ефекту фінансування, як «зворотне оживлення».

Етап 4 Фінансування «зворотного оживлення».При проведенні фінансового прогнозування виникає проблема, пов'язана із фінансуванням «зворотного оживлення», яке визначається як результат проведення дій із фінансування зростання активів, що впливає на звіт про фінансові результати і баланс підприємства. Отримані для фінансування нових активів зовнішні фонди створюють додаткові витрати, які мають бути відображені у звіті про прибуток і занижують первинне прогнозування доповненнями до нерозподілених прибутків.

Для розв'язання цієї проблеми пропонується прогнозувати додаткові витрати за нарахованими відсотками та додаткові дивідендні платежі, які можуть бути сплачені в результаті фінансування із зовнішніх джерел.

Отже, при плануванні необхідно розробляти попередній прогноз, опираючись на продовженні минулих трендів і видів політики у майбутньому, що забезпечить керівників базовим прогнозом. Потім модифікується модель із метою вивчення, який ефект матимуть різні операційні плани, що можуть вплинути на фінансовий стан підприємства та його прибутки. Альтернативні операційні плани можуть також розглядатися при різних темпах зростання продажу з використанням цієї моделі для аналізу дивідендної політики і рішень щодо структури капіталу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства	\|	Методи прогнозування фінансової стійкості суб'єктів господарювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.