• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технологія і організація їх влаштування

Дренажі бувають:

1. Глибокого закладення (для пониження рівня та перехоплення ґрунтових вод).

2. Неглибокого закладення (поздовжні і поперечні).

Основна мета влаштування глибокого дренажу для пониження ґрунтових вод – зниження рівня ґрунтових вод.

Для зниження рівня ґрунтових вод застосовують різні установки і способи: легкі голкофільтрові установки, ежекторні голкофільтри, водозни­жуючі свердловини, обладнані глибинними насосами, свердловини, що скидають ґрунтові води в лежачі нижче поглинаючі шари ґрунту, і ін.

Технологічний процес будівництва тимчасового дренажу складається з таких операцій:

- монтажу і включення в роботу голкофільтрувальної водознижувальної установки;

- риття, зміцнення траншей;

- влаштування основ під труби;

- укладка фільтрувального матеріалу і труб в траншею;

- влаштування оглядових колодязів і приєднання дренажу до водостічної мережі;

- засипка труб фільтрувальним матеріалом з усуненням кріплень та ущільненням матеріалу;

- влаштування протифільтрувального замка;

- засипки траншеї місцевим ґрунтом, укладка у верхню частину траншеї водонепроникного ґрунту;

- витягання голкофільтрів;

- засипка рослинного шару.

Рис.40. Схема глибокого дренажу: 1 – рослинний ґрунт; 2 – ущільнений глинистий

ґрунт; 3 – місцевий ґрунт; 4 – водонепроникний шар; 5 – водоносний шар; 6 – пісок з

коефіцієнтом фільтрації К > 7 м/добу; 7 – депресійна крива після влаштування

дренажу; 8 – дренажна труба; 9 – проріз у трубі; 10 – щебінь або гравій, який втоплено

у водотривкий шар; 11 – водоупор; 12 – вертикальний водонепроникний екран

Для тимчасового пониження рівня ґрунтових вод найчастіше використовуються легкі голкофільтрувальні прилади. Голкофільтри встанов­люються в один або два ряди (рис. 41) вздовж траншеї (в залежності від ширини траншеї).

Рис. 41. Схеми розташування голкофільтрів:

а – установка на котловані; б – однорядна установка при вузьких траншеях;

в – дворядна установка при широких траншеях; 1 – усмоктувальний колектор;

2 – голкофільтри; 3 – насоси; 4 – депресійні криві

За допомогою легкого голкофільтрувального приладу рівень ґрунтових вод можна понизити на глибину до 5 м, починаючи від осі насоса. Якщо необхідно понизити рівень води на глибину більшу 5 м, то голкофільтри встановлюють в два або три ряди.

Голкофільтрувальний прилад складається з голкофільтрів, всмоктуваль­ного колектора і насосного агрегату. Голкофільтри являють собою колони труб діаметром 50 мм, довжиною по 8,5 м, в нижній частині яких є фільтрові ланки. Фільтрова ланка довжиною приблизно 1,25 м складається з двох труб: зовнішньої діаметром 50 мм з рівномірно розподіленими по поверхні отворами і внутрішньої діаметром 38 мм з відкритим нижнім кінцем (рис. 42).

Голкофільтри занурюють в ґрунт звичайно гідравлічним способом. Для цього зібраний голкофільтр з приєднаним до нього шлангом від насоса піднімають за допомогою крану або триноги і обпирають на ґрунт на місці занурення, підтримуючи голкофільтр у вертикальному положенні або опускають його в заздалегідь пробурену свердловину. Насосом в голкофільтр подають воду під напором. Шаровий клапан під дією ціпки води опускається і відкриває отвір в кільці 5, а кільце 4 під дією напору води піднімається і закриває отвір між зовнішньою і внутрішньою трубами. Вода, що подається насосом, виходить з наконечника і розмиває ґрунт, утворюючи заглиблення, в яке занурюється голкофільтр під дією власної ваги. Зважені частки розмитого ґрунту разом з водою вимиваються на поверхню, а важкі (гравій і великий пісок) залишаються в свердловині, утворюючи навколо фільтрової сітки додатковий гравійний фільтр, внаслідок чого при відкачуванні збільшується приплив ґрунтових вод до голкофільтра.

Рис.42. Голкофільтри:

а – загальний вид голкофільтра; б – положення клапанів фільтрувальної ланки при зануренні голкофільтра; в – те ж, при відкачці ґрунтової води; 1 – зовнішня труба;

2 – внутрішня труба; 3 – фільтрувальна сітка; 4 і 5 – кільця; 6 – кулевий клапан;

7 – стержень; 8 – наконечник

Для кращого утворення навколо голкофільтра гравійного прошарку рекомендується після занурення голкофільтру, не припиняючи подачі води, засипати в свердловину, що утворилася, гравій і тільки після цього припинити подачу води.

Встановлені голкофільтри приєднують до загального всмоктувального колектора з допомогою гнучких шлангів, які мають накидні гайки та прохідні крани. Крани служать для регулювання пропускної спроможності голко­фільтрів і для вимкнення окремих з них в разі необхідності, від всмок­тувального колектора. Колектор укладають з ухилом 0,002...0,005 від насоса.

Під час відкачування шаровий клапан піднімається і закриває отвір кільця 5, що виключає можливість надходження ґрунтової води через наконечник голкофільтра; рухоме кільце 4 опускається на кільце 5 і вода через фільтрувальну сітку і отвір у зовнішній трубі всмоктується насосом у внутрішню трубу голкофільтра.

Для запобігання перерви в роботі насосів і затоплення траншеї ґрунтовою водою необхідно передбачити аварійні резервні насоси.

Для влаштування дренажів застосовують гончарні, азбестоцементні, скляні та пластмасові труби, в яких є отвори для збирання води, а також труби з пористого безпіщаного бетону.

Дренажі глибокого закладання для перехоплення ґрунтових вод влаш­товуються, здебільшого, при будівництві дороги, що пролягає в виїмці, якщо її глибина нижча за водоносний горизонт. Якщо не вжити запобіжних заходів, то вода з водоносного шару буде стікати по укосу в виїмку, що призведе до зсування укосу та зволожування земляного полотна і дорожнього одягу.

Особливість конструкції такого дренажу на товщину водоносного шару з боку укосу виїмки в траншеї дренажу влаштовують вертикальний водонепроникний екран з глини (рис. 40).

Технологічний процес будівництва відрізняється від влаштування дренажів для пониження рівня ґрунтових вод тим, що розкопка траншеї відбувається тільки від місця випуску води з дренажу (щоб запобігти затопленню траншеї) і влаштовується вертикальний водонепроникний екран.

Дренажі неглибокого закладення влаштовують для зниження рівня ґрунтових вод в основі доріг або ж для висушування дорожнього полотна (якщо воно пролягає в насипу), для запобігання порушення їх стійкості та відвертання пучення глинястих та пилоподібних ґрунтів при їх промерзанні.

Повздовжній дренаж влаштовують, якщо повздовжній ухил проїзної частини менший за 30 ‰, а поперечний – при більший поздовжніх ухилах. Мінімальний ухил для поздовжніх дренажів – 4 ‰.

Технологічний процес будівництва складається з наступних операцій:

- вибій траншеї;

- підготовка основи;

- укладка труб, блоків;

- влаштування обсипки, що фільтрує;

- влаштування оглядових колодязів;

-засипка траншеї.

Траншеї для дренажу риють автогрейдером з об’ємним начіпним обладнанням або екскаватором з трапецеїдальним ковшем.

Для влаштування дренажів неглибокого закладення застосовують азбестоцементні труби з отворами, а також труби з пористого бетону.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. Адміністративно-територіальна організація
6. Арт-терапiя як технологія збереження психічного здоров'я. Види арт-терапії.
7. Базова технологія
8. Біотехнологія
9. Біотехнологія і гібридизація соматичних клітин
10. Біотехнологія одержання антибіотиків
11. Біотехнологія одержання ІНТЕРФЕРОНІВ
12. Біотехнологія трансплантації ядер

Переглядів: 1718