МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Технологія будівництва зливової каналізації
Технологічна схема будівництва зливової каналізації складається з послідовно виконуваних етапів роботи. 1. Підготовчі роботи. 2. Земляні роботи. Вибір землерийних машин залежить від термінів будівництва та об’єму земляних мас. Викопування траншей здійснюють, головним чином, екскаваторами з ємністю ковша від 0,25 м3 до 1,0 м3 або роторними екскаваторами. Ґрунт з траншеї може розроблятися у відвал, а в разі обмежених умов будівництва – вивозиться на транспортних засобах у заздалегідь вибрані місця. При розробці у відвал ґрунт подається екскаватором у найбільш віддалені місця відвалу з таким розрахунком, щоб після проходу екскаватора залишалася бровка шириною не менше за 0,5 м між відкосом траншеї і відвалом. Вимоги, що висувають до траншей: - в обмежених умовах або при значній глибині закладення трубопроводів траншеї звичайно розробляють з вертикальними стінками і обладнанням кріплень. В усіх випадках, якщо дозволяють умови роботи, траншеї риють із схилами без установки кріплень; - ширину траншей унизу роблять в залежності від матеріалу труб, від способів укладки трубопроводів і від їхніх зовнішніх діаметрів; - за умовами техніки безпеки мінімальна ширина траншеї (з вертикальними стінками), в якій повинні працювати люди, робиться 0,7 м (між підвалинами схилів, дошками кріплень або шпунтами). Ширина траншеї залежить також і від механізмів, що застосовуються для їхньої розробки; - в місцях розташування мережевих споруд (наприклад, колодязів) траншея відповідно розширяється і поглиблюється; - якщо траншея має кріплення, то щити або дошки кріплень повинні підноситися над поверхнею землі на 10-15см, щоб виключити осипання верхніх кромок ґрунтових стінок траншеї і потрапляння до траншеї ґрунту, каменів тощо; - викопана траншея повинна бути захищена від стікання в неї дощової і талої води, а також надходження ґрунтових вод; - при перетині траншеєю існуючих інженерних мереж, вони повинні бути укладені в короба і зміцнені; - щоб обробити стикові з’єднання труб, а також для їх зварювання, в траншеях обладнують приямки різних розмірів. Бажано їх обладнувати безпосередньо перед укладкою труб; - перед укладкою труб або обладнанням штучної підвалини траншею очищають від ґрунту, що обсипався, від предметів, які потрапили в неї випадково. 3. Обладнання основ під трубопровід. Тип основ під водостічні трубопроводи вибирають в кожному конкретному випадку, виходячи з: геометричних і гідрогеологічних умов місця будівництва, розмірів і конструкції трубопроводів, несучої спроможності ґрунтів, вимог до водонепроникності трубопроводів. Природними основами може бути більшість ґрунтів, окрім нестійких (розріджених, пливунів, пучинистих, з органічними включеннями, заторфованих, насипних) і мерзлих. Труби вкладаються на основи, природна структура яких не порушена (перебори ґрунту при викопуванні не допускаються). Трубопроводи, що вкладаються повинні торкатися основи по всій довжині не менше ніж 1/4 частинами своєї циліндричної поверхні, що досягається обладнанням ґрунтового ложа, форма якого відповідає циліндричній поверхні труби. На природні основи можна вкладати бетонні, залізобетонні, керамічні, азбестоцементні, пластмасові, металеві та інші труби. Штучні основи під трубопровід обладнують у слабких сухих, а також водоносних ґрунтах з дрібного піску з домішкою мулистих часток, лесах і лесовидних суглинках, а також заторфованих ґрунтах. Конструкція штучних основ залежить від характеру і водонасиченості ґрунту. Для вкладання труб в недостатньо щільних сухих ґрунтах на дні траншеї роблять підготовку з гравію, гравійно-піщаної суміші або піску товщиною не менше 10 см на всю ширину траншеї. На підготовці обладнують бетонну подушку (стілець) у вигляді лотка. При укладанні труб на бетонну поверхню стільця наноситься 2-3 см цементно-піщаного розчину. У водоносних ґрунтах, які добре віддають воду, залізобетонні і керамічні труби вкладають на бетонну підвалину (стілець), що розташовується на гравійно-піщаній або підготовці із щебеню товщиною 20-25 см з обладнанням у ній дренажів. У водонасичених ґрунтах і пливунах, що погано віддають воду, бетонна основа вкладається на залізобетонні плити, які в свою чергу вкладають на підготовку із щебеню. Якщо водонасичені ґрунти містять органічні включення або є слабкими і можуть викликати нерівномірні просідання, обладнують жорсткі основи у вигляді ростверків на палях. Залізобетонні труби великого діаметру вкладаються на основи із збірних залізобетонних елементів – плит і брусків, які з’єднуються між собою зварюванням арматури із замонолічуванням стику бетоном. Щоб уникнути просідання трубопроводів біля стиків, засипання приямків виконують особливо ретельно шляхом підсипки піску з пошаровим ущільненням до стану природної щільності ґрунту. 4. Монтаж труб. Перед монтажем труби очищають всередині і зовні від бруду, льоду, снігу. Вкладають труби на підготовану основу завжди назустріч ухилу; в разі розтрубних і фальцевих труб – розтрубами вперед вбік руху укладки, при цьому гладкий кінець труби вставляється в розтруб укладеної. Правильність укладки перевіряється геодезичними інструментами. Для монтажу застосовуються автокрани, пневмоколісні крани, крани на гусеничному ходу і трубоукладачі, кожний з яких підбирається з урахуванням його вантажопідйомності і вильоту стріли. 5. Омонолічування стиків труб. Стики азбестоцементних труб оброблюють за допомогою циліндричних азбестоцементних муфт з двома гумовими кільцями. Стики залізобетонних труб з гладкими торцями заповнюють цементно-піщаним розчином, а над стиками по всьому контуру труби роблять монолітні залізобетонні пояси. На розтрубну частину труби або внутрішню частину фальцевих труб може наклеюватися пластична водонепроникна смуга, що виготовляється на бітумній основі. При вставленні гладкого кінця труби в розтруб або гребеня в паз фальцевої труби пластичний матеріал стискається і герметично заповнює щілинний зазор між кінцями труби. 6. Обладнання оглядових колодязів і камер. Монтаж колодязів і камер здійснюється тими самими механізмами, що застосовуються для прокладання труб водостоку. Монтуватися можуть як окремі елементи колодязя – конус, кільця і днище, так і може встановлюватися суцільний колодязь об’ємного типу. 7. Прокладання гілок і установка дощоприймальних колодязів. Монтаж гілок здійснюється тими самими механізмами, що застосовуються для монтажу основного водостоку. Дощоприймальні колодязі встановлюють по висоті з таким розрахунком, щоб верх дорожнього покриття був на 1,5-2см вище чавунної решітки колодязя. 8. Зворотне засипання. Для засипання застосовують бульдозер, що працює перехресними косопоперечними проходами. Ущільнення ґрунту здійснюється котками і ущільнювальними плитами. Якщо траншея знаходиться в межах проїзної частини, то ущільнення триває доти, доки коефіцієнт ущільнення буде більшим за 0,98 по всій глибині засипання. 9. Вивезення зайвого ґрунту. Зайвий ґрунт вантажать екскаваторами в автосамоскиди і вивозять.
Контрольні запитання: 1. Від чого залежить глибина закладення підземних мереж? 2. Де повинні розташовуватися підземні мережі? 3. Які відстані повинні бути від підземних мереж до других мереж та споруд? 4. Коли можливо прокладати мережі суміщеним способом? 5. Яка технологічна послідовність влаштування мереж суміщеним способом? 6. Як випробуються мережі? 7. На чому ґрунтується вибір конструкції пересічень з природними та штучними перешкодами? 8. Яка технологія улаштування дюкеру? 9. Коли раціонально улаштування естакад? 10. З яких операцій складається технологія влаштування трубопроводів способом проколу ґрунту? 11. З яких операцій складається технологія влаштування трубопроводів способом продавлювання ґрунту? 12. З яких операцій складається технологія влаштування трубопроводів способом горизонтального буріння? 13. З яких операцій складається технологія спорудження тунелів щитовим проходженням? 14. Яки особливості укладання різних трубопроводів? 15. З яких операцій складається технологія спорудження тимчасового дренажу? 16. З яких елементів складається голкофільтр? 17. З яких операцій складається технологія будівництва зливової каналізації? 18. Які бувають основи під трубопроводи? 19. Відкіля з’являється зайвий ґрунт?
Література: [3, 6, 19, 20, 22].
Читайте також:
|
||||||||
|