• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Для крильчастих роторів поверхня обмаху становить

,

а потужність вітроустановки становитиме, кВт:

Діаметр ротора становитиме:

Для інших значень температур та тиску вводять поправку в рівняння потужності:

де В₀– 760 мм рт. ст.; В – поточне значення тиску.

У такому разі діаметр ротора дорівнюватиме:

.

Швидкість вітру, за якої ротор має розвивати задану для розрахунку потужність, приймають виходячи з метеоданих місцевості та умов, описаних у п. 2.2.

Наступним етапом розрахунку є обрання профілю лопатей.

Профіль встановлюється під потрібний кут атаки a до результуючої швидкості с. Кут, утворений хордою профілю з віссю ротора становить a + b. Для кута атаки також наведено коефіцієнти піднімальної сили С_a (за полярами Лілієнталя, рис. 2.4), отримані експериментально для кожного виду профілю.

Послідовність визначення параметрів лопаті така:

1. Визначають «робочий» діаметр вітроустановки:

де Р – потужність вітроустановки; h_F – ККД лопатей (» 0,9);

2. Визначають швидкості на кінцях лопатей:

– обирають (задають) швидкість вітру (v);

– визначають швидкість вітру, що протікає через ротор:

– приймають (задають) кількість модулів ротора:

u/v = z;

– визначають колову швидкість:

u = v× z;

– визначають кут b (між вектором результуючої швидкості с та нап­рямком осі):

– визначають результуючу швидкість:

(для швидкохідних вітроустановок с» u).

3. Визначають дійсний діаметр D:

– відстань між лопатями:

де m – кількість лопатей;

– ширину повітряної полоси між лопатями:

b = a cosb;

– діаметр:

– довжину кола pD;

– кутову швидкість:

– частоту обертання:

– доцільну ширину лопаті

Рис. 2.3. Швидкості та сили на лопаті вітряного двигуна:
– швидкість вітру, яка проходить через ротор; u₁ – відносна швидкість лопаті;
с – результуюча швидкість лопаті; А – підйомна сила; S₁, S₂ – складові осьової сили;
Т₁,– складова підйомної сили; Т₂– складова сили опору; a– кут атаки;
b – кут між напрямком швидкості с та віссю обертання ротора

4. Визначають ширину та кут установки лопаті на 2/3 радіуса ротора:

– визначають довжину кола на 2/3 радіуса;

– визначають кількість модулів на 2/3 радіуса;

– для обраного профілю за атласом (полярами Лілієнталя) (рис. 2.4) обирають доцільний кут атаки та визначають коефіцієнт піднімальної сили с_а;

– доцільна ширина лопаті на 2/3 радіуса становить:

– визначають кут b:

– кут установки лопаті становить b + a.

5. Визначають ширину та кут установки лопаті на зовнішньому кінці:

– визначають довжину кола, що описує зовнішній кінець;

– визначають кількість модулів;

– обирають кут атаки та визначають коефіцієнт піднімальної сили;

– визначають доцільну ширину лопаті:

– визначають кут b:

– кут установки лопаті становить b + a.

6. Визначають ширину та кут установки лопаті на внутрішньому кінці лопаті (1/3 радіуса):

– визначають довжину кола на 1/3 радіуса;

– визначають кількість модулів;

– приймають кут атаки та визначають кут піднімальної сили;

– визначають кут b та кут установки лопаті b + a.

7. Визначають обернений коефіцієнт якості лопаті:

– для прийнятого профілю та кута атаки за полярами визначають коефіцієнти піднімальної сили с_aта опору с_w;

– визначають коефіцієнт (обернений) якості:

Рис. 2.4. Поляри Лілієнталя для лопатей нескінченної довжини

Читайте також:

1. Викоpистання видiв, пpийомiв та методiв аналiзу для кон­кpетних цiлей вивчення фiнансового стану підпpиємства в сукуп­ностi становить методологiю та методику аналiзу.
2. Добуток ланцюгових темпів зростання становить базовий темп зростання.
3. Зберігання, захист та використання інформації, що становить банківську таємницю
4. Знання про себе, поєднане з певним ставленням до себе, становить самооцінку особистості.
5. Знання про себе, поєднане з певним ставленням до себе, становитьСАМООЦІНКУособистості.
6. Мал.1. Фронтальна поверхня півкуль мозку дельфіна-афаліни.
7. Озеленення міст. Влаштування озеленення на штучних поверхнях/Визначення термінів
8. Поверхня розділу полімер-вода
9. Розробка теорії обчислень та інших перетворень, що здійснюються в побудованих моделях, становить третю проблему — використання знань.

Переглядів: 833