Поверхня розділу полімер-вода

Якими б не були закономірності процесу отримання латексу, він завершується утворенням дисперсної колоїдної системи, полімерні частинки якої мають на своїй поверхні стабілізуючий, адсорбційний шар емульгатора. Адсорбційна насиченість емульгатором частинок синтетичних латексів може лежати в межах від 10 до 100%, але, зазвичай, складає 30…70%. Насиченість частинок штучних латексів, як правило, складає 100%. При додатковому введенні емульгатора в латекс, частки якого ненасичені, відбувається подальша адсорбція емульгатора на поверхні частинок. В межі наступає повне насичення поверхні латексних часток емульгатором, а його концентрація у водній фазі в цьому випадку відповідає критичній концентрації міцелоутворення (ККМ). Однак, якщо природа додатково введеного емульгатора відрізняється від природи емульгатора уже присутнього в латексі, може відбуватися витіснення з поверхні часток одного емульгатора іншим.

Кількість адсорбованого на поверхні часток емульгатора і вільного емульгатора у водній фазі латексу залежить від ряду факторів:

- сумарної поверхні часток латексу, яка визначається ступенем дисперсності полімеру і його концентрації в латексі;

- величини молекулярної площадки емульгатора в насиченому адсорбційному шарі, що залежить від молекулярної структури, адсорбційної активності емульгатора і природи полімеру латексу [3];

- значення ККМ емульгатора у водному середовищі.

Хімічна природа і структура адсорбційного шару на поверхні часток латексу, як буде показано нижче, визначають багато колоїдно-хімічних і технологічних властивостей латексу. Тут же відзначимо, що вплив адсорбційного шару на колоїдно-хімічні і технологічні властивості латексу зумовлено, з одного боку, тим, що адсорбція на поверхні частинок емульгатора з’єднує часткам полімеру латексу заряд (у випадку аніоноактивних ПАР – від’ємний), а, з іншого боку, наявністю гідратної оболонки, що утворюється внаслідок гідратації молекул і іонів емульгатора, адсорбованого на поверхні частинок.

В латексах, полімер яких містить функціональні групи, наприклад, карбоксильні, захисний адсорбційний шар і заряд частинок утворюються не лише за рахунок гідратованих молекул і іонів емульгатора, але і за рахунок частин функціональних груп полімерів, які знаходяться на поверхні. В цьому випадку латекс може мати невеликий вміст емульгатора або зовсім може бути отриманий без нього. Більш детальніше про структуру і параметри гідрато-адсорбційного шару синтетичних латексів наведено В.В.Лєбєдєвим [4] і В.Л.Кузніцовим[5, 6].

Данні про природу речовин, що адсорбуються на частинках натурального латексу, дуже обмеженні . Вважається, що поверхня розділу полімер – вода в натуральному латексі представляє собою гідратовані протеїни і мила жирних кислот, хоча хімічний склад адсорбційних на поверхні частин визначають завдяки складу білків, ідентифікованих у водній фазі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водна фаза	\|	Властивості та особливості полімерної фази в латексі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.