• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структурні схеми геотермальних установок

Контрольні запитання до розділу 5

1. Від яких показників залежить вихід газів, що виділяються в процесі бродіння?

2. Назвіть основні технологічні операції, що забезпечують виконання процесу утворення біогазу.

3. Які технологічні завдання потрібно вирішити під час збирання та підготовки вихідної сировини?

4. Назвіть технологічні схеми, за якими проводиться метанове бродіння.

5. Як проводять розподіл продукції ферментації?

6. Як використовують продукти ферментації?

7. За яким виразом обчислюють добовий вихід біогазу?

8. За яким виразом обчислюють частку біогазу, що йде на підігрівання субстрату (сировини)?

6. КОНСТРУЮВАННЯ ГЕОТЕРМАЛЬНИХ
УСТАНОВОК

Використання геотермальних ресурсів залежить від особливостей конкретного родовища: геотемпературного градієнта, глибини залягання, геологічних і географічних умов, ступеня розвитку господарської та економічної інфраструктури регіону, розміру розвіданих запасів тощо.

Перспективним напрямом енергоощадної технологічної політики, що уможливлює забезпечення значної економії традиційного палива, є використання геотермальної енергії для опалення, водопостачання та кондиціювання повітря в житлових і громадських будинках та спорудах у містах і сільській місцевості, а також технологічне використання глибинної теплоти Землі у різних галузях промисловості та сільського господарства.

Основним стримуючим фактором розвитку геотермальної енергетики є порівняно високі розміри первинних капіталовкладень: розвідка, свердління та обладнання свердловин, на які витрачається близько 50 % капіталовкладень. Однак, не дивлячись на це, порівняльні розрахунки показують, що в певних країнах (Угорщині, Ісландії, Новій Зеландії, Росії) безпосереднє використання геотермальної енергії в промисловості, сільському господарстві та для опалення приміщень значно дешевше за використання для тих самих цілей традиційних видів палива.

Термальні води поділяють:

1. За використанням:

– бальнеологічні (37…50 °С);

– для гарячого водопостачання (50…70 °С);

– теплофікаційні (70…120 °С);

– електроенергетичні із застосуванням низькокиплячих рідин (120…170 °С);

– електроенергетичні на природній сухій парі (> 220 °С).

2. За температурою:

– слаботермальні (до 40 °С);

– термальні (40…60 °С);

– високотермальні (60…100 °С);

– перегріті (> 100 °С).

3. За мінералізацією (сухим залишком, г/л):

– ультрапрісні (до 0,1);

– прісні (0,1...1);

– слабосолоні (1...3);

– сильносолоні (3...10);

– солоні (10...35);

– розсільні (> 35).

4. За загальною жорсткістю (мг-екв/л):

– дуже м’які (до 1,2);

– м’які (1,2...2,8);

– середні (2,8...5,7);

– жорсткі (5,7...11,7);

– дуже жорсткі (> 11,7).

5. За кислотністю, рН:

– сильнокислі (до 3,5);

– кислі (3,5...5,5);

– слабокислі (5,5...6,8);

– нейтральні (6,8...7,2);

– лужні (> 8,5).

6. За газовим складом – сірчаногідрогенні: сірчаногідрогено-вуглецеві; вуглецевокислі; азотно-вуглецевокислі; метанові; азотно-метанові; азотні.

7. За газонасиченням (мг/л):

– слабке (до 100);

– середнє (100...1000);

– високе (> 1000).

У разі використання термальних вод для теплофікаційних потреб набули практичного застосування такі схеми:

– прямого використання термальної води;

– з піковими котельними;

– з додатковим підвищенням температурного рівня геотермальних вод;

– комбіновані.

Порівняння технологічних схем використання термальних вод проводять за значенням перепаду температури вод на виході системи та коефіцієнтом використання теплової потужності свердловини.

Схема прямого використання застосовується у разі збігу температури води із свердловини з технологічно потрібною. За такого способу найбільш ефективні такі схеми:

– двоступеневого паралельно-послідовного приєднання установок гарячого водопостачання й опалення;

– послідовного приєднання систем панельного та повітряного опалення і систем гарячого водопостачання.

Хоча ці схеми дають змогу досягти значного перепаду температур (табл. 6.1.), коефіцієнт використання теплової потужності свердловини в них низький. Це зумовлене тим, що продуктивність таких схем значно залежить від річних коливань теплового навантаження.

У разі незбігу можливостей свердловини та вимог споживача застосовують схему з піковою котельнею, в якій здійснюється догрівання води. Геотермальна свердловина виступає основним джерелом енергії.

Додаткове підвищення температурного рівня термальних вод здійснюється за допомогою теплових помп. Поряд з цим використання теплової помпи тільки для теплофікаційних цілей визначається техніко-економічними розрахунками.

Для подолання недоліків попередніх схем застосовують комбінацію геотермальної свердловини, теплопомпової установки та пікової котельні.

Читайте також:

1. VІ. Структурно-логічні схеми
2. Автоматизація насосних установок.
3. Алгоритми та блок-схеми
4. Безпека при експлуатації компресорних установок.
5. Безпека при експлуатації котельних установок.
6. Блоки схеми алгоритму
7. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
8. Вибір типу обмотки і складання схеми.
9. Вибір типу обмотки і складання схеми.
10. Вибірковість сприймання – це зміна діяльності органів чуття під впливом попереднього досвіду, установок та інтересів людини.
11. Види і схеми відбору одиниць
12. Види недержавного пенсійного забезпечення та схеми фінансування пенсійних виплат.

Переглядів: 416