1. Про поняття ємності. 2. Властивості ємності. 3. Конденсатори та їх сполучення.
Якщо в момент часу t = 0 надати заряд +q невеликій ділянці поверхні металевого провідника (див. рис.), то електричне поле цих зарядів приведе в рух вільні електрони і через частку секунди встановиться рівноважний розподіл, зарядів при якому потенціал усіх точок поверхні буде однаковий -j1, а поле всередині Е=0.
Якщо заряд буде не q, а nq, то характер розподілу не зміниться, бо існує тільки один варіант, коли поле всередині Е=0. Просто збільшиться густина зарядів по всій поверхні, а потенціал від значення j підніметься до nj1.
Таким чином експеримент показує, що заряд провідника, потенціал його поверхні прямо пропорційні один одному. Оскільки у q і j різна розмірність, то пропорційність можна записати лише через розмірний коефіцієнт
, (1)
де С – електроємність провідника.
. (2)
Згідно з формулою (2) ємність провідника чисельно дорівнює заряду, який збільшує потенціал поверхні на 1В.
З формули (2) видно, що збільшити на 1В потенціал поверхні різних провідників можна за допомогою різного за величиною заряду. Одному провіднику достатньо для цього невеликого заряду (мала ємність). Іншому треба надати великого заряду – ємність велика. В обох випадках потенціал збільшиться на 1в.
Наприклад: маємо дві ємності для рідини. Рівень води в обох –1 см, але для цього рівня в І необхідно налити більше рідини, ніж в ІІ.
- розмірність ємності.
, тобто 1Ф – це ємність такого провідника, у якого при заряді 1К потенціал поверхні дорівнює 1В.
Найдемо радіус сфери, у якої ємність 1Ф
. (3)
R=9 109 м = 9000000 км.
Користуються мкФ=10-6Ф і пФ=10-12Ф, нФ=10-9Ф
Ємністю 1нФ володіє кулька радіусом 0,9 см.
Щоб глибше розкрити поняття ємності вкажемо від чого вона залежить.