Історія розвитку обчислювальної техніки

Етапи розвитку інформаційних технологій

Результатом бурхливих інформаційних процесів, що охопили усі сфери суспільних і виробничих відносин, став поступовий перехід розвинених країн світу до постіндустріального інформаційного суспільства, яке характеризується великими обсягами інформації, що циркулює комунікаційними каналами зв’язку, а також наявністю всіх необхідних засобів для її збереження, передачі, обробки і використання.

Вважається, що у своєму розвитку цивілізація пройшла три революції:

· сільськогосподарську, яка почалася приблизно 10000 років тому;

· промислову, що відбулась 300 років тому;

· технологічну, яка відбувається в наш час.

На відміну від минулих науково-технічних революцій, які, як правило, відбувалися окремо одна від одної та були викликані одиничними відкриттями або винаходами, сучасна науково-технічна революція охоплює всі галузі науки і техніки та складає нерозривну сукупність науково-технічних революцій, які відбуваються одночасно. Під безпосереднім впливом наукових відкриттів і розробок відбуваються якісні зміни у всіх галузях техніки. Докорінно змінюються технічні засоби, системи, пристрої, технологічні методи виробництва. Здійснюється перехід від механізації окремих процесів праці до комплексної автоматизації, застосування інформаційних технологій, широкого використання автоматизованих і автоматичних систем управління. Інформаційні процеси виявляються вбудованими в нову реальність, починаючи з високих технологій і кінчаючи сферою послуг.

Інформаційні технології у своєму розвитку пройшли декілька етапів. Хронологія розвитку механізованих і автоматизованих інформаційних технологій наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Етапи розвитку механізованих і автоматизованих інформаційних технологій

Період	Тип інформаційної технології	Обчислювальна техніка	Задачі, які вирішуються
1	2	3	4
Кінець 1910-х – початок 1940-х рр.	Механізована	Друкуючі і рахунково-клавішні машини	Механізація окремих елементів процесів управлінської праці
1940-ві – початок 1950-х рр.	Механізована	Комплекси взаємодоповнюючих машин – рахунково-перфораційних комплексів	Механізація окремих ділянок роботи в системі управління
Кінець 1950-х – початок 1960-х рр.	Часткова електронна обробка даних	Комп’ютери І, ІІ покоління	Використання комп’ютерів для вирішення окремих найбільш трудомістких операцій з нарахування заробітної плати, складського обліку тощо.

Продовження табл. 1.1.

1	2	3	4
1960-ті – початок 1970-х рр.	Електронна система обробки даних	Комп’ютери ІІ, ІІІ покоління	Електронна обробка планової і поточної інформації, зберігання в пам’яті комп’ютерів нормативно-довідкових даних, друкування машинограм на паперових носіях
1970-ті рр.	Централізована автоматизована обробка інформації в умовах обчислювальних центрів колективного використання	Комп’ютери ІІІ покоління	Комплексна обробка інформації на всіх рівнях управління підприємством, перехід до розробки підсистем автоматизованої системи управління підприємством (АСУ) (матеріально-технічного постачання, товарообігу, контролю запасів і транспортних перевезень, обліку реалізації готової продукції)
1980-ті рр.	Спеціалізація технологічних рішень на базі міні-комп’ютерів, персональних комп’ютерів і доступу до масивів даних з одночасною універсалізацією способів обробки інформації на базі потужних супер-комп’ютерів	Комп’ютери IV покоління	Розвиток АСУТП (АСУ технологічними процесами), САПР (систем автоматизованого проектування), АСУП (АСУ підприємствами), тенденція до децентралізації обробки даних, робота в багатокористувацькому режимі, перехід до безпаперової експлуатації обчислювальної техніки

Закінчення табл. 1.1.

1	2	3	4
Кінець 1980-х рр. – по сьогоднішній день	НІТ (нова інформаційна технологія) – поєднання засобів обчислювальної техніки та засобів зв’язку	Комп’ютери V покоління	Комплексне вирішення економічних завдань; об’єктно-орієнтований підхід в залежності від системних характеристик предметної галузі; широкий спектр додатків; мережева організація інформаційних структур; інтерактивна взаємодія користувача при експлуатації обчислювальної техніки. Реалізація інтелектуального людино-машинного інтерфейсу, систем підтримки прийняття рішень, інформаційно-довідкових систем

До другої половини XIX століття основу інформаційних технологій складали перо, чорнильниця і бухгалтерська книга. Комунікація здійснювалася шляхом обміну пакетами (депешами, листами). Продуктивність інформаційної обробки була дуже низкою: кожен лист копіювався окремо вручну, а крім розрахунків, які виконувались також вручну, іншої інформації для прийняття рішень не було.

На зміну “ручній” інформаційній технології наприкінці XІX століття прийшла “механічна”. Винахід друкарської машинки, телефону, диктофону, модернізація системи пошти – все це сильно змінило технологію обробки інформації і, як наслідок, значно підвищилась продуктивності праці.

У 40-60 роках XX століття з’явилась так звана “електричної” інформаційна технологія, заснована на широкому використанні друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів тощо. Ці пристрої сильно полегшили діяльність підприємств і установ за рахунок підвищення якості і швидкості обробки документів. Навіть сьогодні робота багатьох установ базується саме на “електричних” інформаційних технологіях.

В другій половині 60-х років почалось формування “електронної” або “комп’ютерної” інформаційної технології, яка ґрунтувалась на великих ЕОМ, зосереджених в обчислювальних центрах. В цей період у США та Західній Європі були створені автономні комп’ютерні системи обробки даних для потреб управління підприємствами. Однак через ненадійність обладнання, його громіздкість, великі затрати енергії, складність програмування та високу вартість таких систем їх основними власниками або орендарями були великі підприємства. Малі та середні підприємства звичайно купували машинний час таких систем.

Створення комп’ютерів третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп’ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи у режимах розподілу часу та розподіленої обробки даних, використання алгоритмічних мов високого рівня призвели до поширення цих ЕОМ у різних галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров’я тощо.

До цього періоду відноситься поява у США, Західній Європі та Японії на окремих фірмах комплексних систем обробки даних, а також виникнення великих спеціалізованих інформаційно-пошукових систем. Зростання потреби в електронній обробці даних призвело до виникнення організацій, які спеціалізувались на наданні інформаційних послуг підприємствам, які не мали своїх комп’ютерів або яким не вистачало власних обчислювальних потужностей.

Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення систем їх передачі призвели на початку 70-х років до виникнення і поширення комп’ютерних мереж. Цьому також сприяло впровадження на малих та середніх підприємствах мінікомп’ютерів і побудованих на їх основі терміналів. Багато великих компаній почали об’єднувати комп’ютери, розташовані у різних географічних пунктах, у великі обчислювальні мережі.

Наступним етапом в розвитку інформаційних технологій було створення дешевих персональних комп’ютерів. Нарешті середні і малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати більш досконалі методи управління.

Сучасний стан розвитку інформаційних технологій можна охарактеризувати наступними тенденціями:

· велика кількість промислових баз даних великого обсягу, що містять інформацію практично з усіх видів діяльності суспільства;

· інтерактивний доступ користувачів до цих інформаційних ресурсів за допомогою регіональних, національних і глобальних інформаційно-обчислювальних мереж;

· розподілена одночасна обробка баз даних із різноманітною структурою, мультиоб’єктних документів, гіперсередовищ;

· створення локальних, багатофункціональних проблемно-орієнтованих інформаційних систем різного призначення на основі персональних комп’ютерів і локальних мереж;

· елементи інтелектуалізації інтерфейсу користувача: інтерфейси на природній мові, системи машинного перекладу, оптичного розпізнавання друкованого і рукописного тексту тощо.

Сьогодні провідні країни світу проводять державну політику, спрямовану на підтримку розвитку інформаційних технологій. У цих країнах існують відповідні програми науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які субсидуються урядом, державними установами, приватними фірмами і фондами.

В Україні процес інформатизації суспільства регулює Закон України “Про національну програму інформатизації” від 4.02.1998 р.

Національна програма інформатизації – це комплекс окремих взаємопов'язаних завдань (проектів), спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації і раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Програма спрямована на вирішення наступних основних завдань:

· формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації;

· застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України;

· формування системи національних інформаційних ресурсів;

· створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

· створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

· підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій;

· формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг;

· інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Виконавцями окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації можуть бути підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Комп’ютерна інформаційна система підприємства	\|	Історія розвитку автоматизованих систем управління підприємством

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.