Історія розвитку автоматизованих систем управління підприємством

Автоматизованою системою управління підприємством (АСУП) називають систему управління, яка орієнтована на широке і комплексне використання технічних засобів і економіко-математичних методів для вирішення інформаційних задач управління підприємством.

Концепції автоматизованих систем управління підприємством склались у 60-ті роки ХХ ст. На той час такі системи не завжди і не повною мірою відповідали задачам вдосконалення управління і оптимального застосування компонентів інформаційної технології. Методологічною основою АСУП часто були уявлення про необмежені можливості інформаційних технологій при безперервному нарощуванні обчислювальних потужностей. Також в цих системах застосували загальні імітаційні моделі, які в ряді випадків були далекі від реальних механізмів управління.

Розширення мережі автоматизованих систем управління і підвищення їх обчислювальних потужностей покращили переважно облікові (довідкові, статистичні, контрольні тощо) функції управління. Але для інших функцій управління нарощування потужності АСУП не дало відчутного ефекту. Відсутність розвинених комунікаційних каналів між частинами АСУП, а також надходження результатної інформації до користувача із суттєвим запізненням робили такі системи майже повністю непридатними для використання в аналізі і прогнозуванні.

У 70-х роках ХХ ст. почалось переорієнтування АСУП з реєстрації даних на їх обробку і аналіз. Однак, як і раніше, вся робота виконувалась на потужних ЕОМ, зібраних в обчислювальних центрах. При цьому в основу побудови подібних АСУП було покладено припущення, що задачі аналізу і прийняття рішень можуть бути формалізовані, і для них можна побудувати математичні моделі. Також вважали, що такі АСУП повинні підвищити якість, повноту, достовірність і своєчасність інформації, яку отримує керівник, і яка необхідна для прийняття рішення.

Впровадження таких систем дало результати набагато менші від очікуваних. Виявилось, що практичне використання в управлінні економіко-математичних моделей сильно обмежене: аналітична робота і процес прийняття рішень відбувались у відриві від реальної ситуації та не були підкріплені оперативними даними. Для кожної нової задачі була потрібна нова математична модель, а оскільки моделі створювали фахівці з економіко-математичних методів, а не управлінці, то і оперативність такого прийняття рішень була дуже невисокою, особливо при вирішенні нетипових задач управління.

До того ж для АСУП подібної структури характерний низький коефіцієнт використання технічних засобів і невисока їх рентабельність через слабкий вплив результатів автоматизації на ефективність управління.

З середини 70-х і до кінця 80-х років ХХ ст. розвиток АСУП в технологічному плані йшов шляхом від файлових систем до систем управління базами даних (СУБД), ускладнення технічних засобів і збільшення їх потужності, розширення переліку задач, які вирішувались.

У 80-ті ХХ ст. роки в розробці АСУП на перший план вийшла проблема створення комп’ютерного інтегрованого виробництва (Computer Integrated Manufacturing – CIM). Для систем цього класу були характерні наступні ознаки:

1) використання для управління виробництвом повнофункціональних систем на кшталт ERP (Enterprise Resource Planning – планування ресурсів підприємства);

2) використання та інтеграція з ERP-системами систем автоматизації виробництва і проектування CAD/CAM (Computer-Aided Desing/Computer-Aided Manufacturing).

З появою персональних комп’ютерів відбулась принципова модернізація ідеї АСУП: обчислювальні центри перетворились у мережі розподіленої обробки даних. Тобто замість обробки інформації одним потужним обчислювальним центром відбувалось її опрацювання одночасно багатьма менш потужними комп’ютерами, поєднаними у мережу. Такий підхід був втілений в системах підтримки прийняття рішення (СППР) і експертних системах (ЕС), які характеризували новий етап автоматизації управління підприємством – етап персоналізації АСУП.

Експертна система – це система штучного інтелекту, яка містить знання з певної вузької предметної області, а також і може пропонувати користувачу рішення проблем з цієї галузі і обґрунтовувати їх. Експертна система складається з бази знань, механізму логічного виводу і підсистеми обґрунтувань.

Система підтримки прийняття рішень – це система, яка на базі наявних даних забезпечує середню управлінську ланку інформацією, необхідною для тактичного планування і діяльності. З програмної точки зору вона може бути реалізована у вигляді звітів за даними баз і банків даних, а також аналізу даних за заданими правилами. СППР значною мірою спирається на аналіз даних баз даних за допомогою візуальних засобів (графіків, діаграм тощо) і математичних методів аналізу.

Основна ідея СППР – визнання того, що комп’ютер не може повністю замінити людину. Формалізації піддаються тільки рутинні, нетворчі операції. Натомість творча робота (наприклад, постановка задачі або прийняття рішення) формалізована бути не може і повинна виконуватись людиною. Таким чином, можливості комп’ютера розширюються за рахунок структуризації користувачем розв’язуваних задач і поповнення комп’ютерної бази знань, а можливості користувача – за рахунок автоматизації рутинних інформаційних процедур. При прийнятті рішень стає можливим аналіз наслідків різних рішень у вигляді питань “що буде, якщо...”, не витрачаючи часу на трудомісткий процес програмування.

Власне кажучи, при використанні СППР та ЕС формується нова людино-машинна трудова одиниця з певною кваліфікацією праці, її нормуванням і оплатою. Вона акумулює знання й уміння користувача (експерта) з інтегрованими знаннями й умінням, закладеними в програмно-технічний комплекс.

Найважливіший аспект впровадження СППР і ЕС – раціоналізація повсякденної діяльності працівників. В результаті впровадження цих систем зменшується навантаження управлінців вищої ланки: частина повноважень перекладається на середню і нижню ланки управління. Це дозволяє керівництву підприємства зосередитись переважно на вирішенні стратегічних задач.

Протягом 90-тих років ХХ ст. автоматизовані системи управління підприємствами розвивались у напрямку застосування систем підтримки прийняття рішень, експертних систем та систем штучного інтелекту. Набув розвитку процес впровадження комплексних рішень на основі локальних мереж, потужних СУБД, новітніх технологій проектування і розробки програмних систем. Все ширше для цілей управління підприємства застосовуються інтернет-технологій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія розвитку обчислювальної техніки	\|	Поняття документа

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.