МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Фізіологія диханняДихання при ураженні спинного мозку Лекція №6 Курс лекцій Фізична реабілітація при ураженні спинного мозку
Дихання має дві фази: - вдих - видих Основні м’язи які приймають участь у процесі акту вдиху: - зовнішні міжреберні м’язи (мотонейрони цих м’язів знаходяться в передніх рогах сірої речовини спинного мозку на рівні Т1-6. Зовнішні міжреберні м’язи розташовані від ребра до ребра у косому напрямку, із заду згори до переду і вниз. При їх скороченні ребра зближуються та піднімаються, що збільшує об’єм грудної порожнини у боковому (латеральному) та передньому, (фронтальному) напрямках. При паралічі цих м’язів спостерігається нерухомість грудної клітки під час вдиху. - діафрагма (мотонейрони діафрагми знаходяться в передніх рогах сірої речовини спинного мозку на рівні С3-5, їх відростки утворюють діафрагмальний нерв n. PHRENICUS. Чутлива іннервація легень здійснюється десятою парою черепно-мозкових нервів (блукаючий нерв n. VAGUS). Ядра цього нерва беруть початок у довгастому мозку. Під час вдиху піддаються розтягу альвеоли, в яких знаходяться рецептори блукаючого нерва, які посилають імпульси у довгастий мозок. Таким чином здійснюється двохстороння іннервація. Під час скорочення діафрагми її купол опускається, і черевна порожнина відтісняється до низу, в сторони, та вперед. Об’єм грудної порожнини збільшується особливо у вертикальному напрямку, падає її внутрішній тиск, що сприяє акту вдиху). При паралічі діафрагми як правило настає зупинка дихання, і необхідно проводити штучну вентиляцію легень. Деколи за рахунок непошкоджених грудино-ключично-сосцевидного, трапецієподібного м’язів, іннервація яких знаходиться вище С4, може здійснюватись компенсаторне дихання, яке не є достатнім для мінімальних потреб організму в кисні. Діафрагма має меншу рухливість при паралічі всіх основних м’язів дихання, тим самим є і менший об’єм вдихаючого повітря. додаткові м’язи вдиху: - великий та малий грудні м’язи (приймають участь тільки при фіксації плечової кістки у положенні відведення 900) - грудино-ключично-сосцевидний м’язи ( приймають участь при фіксації голови, і піднімають перші два ребра) - трапецієподібний м’яз, ромбоподібний, та підіймач лопатки (працюють при фіксації верхнього плечового поясу) М’язи які приймають участь у процесі акту видиху: (процес видиху є акт пасивний, і тому активної роботи м’язів не потребує, але при форсованому видосі обов’язковим є участь певної групи м’язів) - м’язи живота (мотонейрони м’язів черевного пресу знаходяться в передніх рогах сірої речовини спинного мозку на рівні Т7-12. Під час скорочення м’язів живота органи черевної порожнини відтискаються назад, а купол діафрагми догори, підвищується внутрічеревний та грудний тиски, що сприяє акту видиху).При паралічі м’язів живота спостерігається випинання живота до переду під час вдиху, а при видосі не відбувається пасивне зміщення діафрагми догори, що зменшує вентиляцію легень, особливо це видно у положенні сидячи, коли органи черевної порожнини відтісняють діафрагму в перед. Для кращої вентиляції легень можна застосувати корсет на живіт, який накладається на 10 ребро та гребінь клубової кістки, тим самим сприяючи збільшенню внутрішньочеревному тиску. - внутрішні міжреберні м’язи (іннервація їх така сама що і в зовнішніх міжреберних м’язів. Розташування цих м’язів є у протилежному напрямку від зовнішні міжреберних, тобто починаються вони спереду з верху і направляються назад до низу. При їхньому скороченні ребра опускаються донизу зменшуючи об’єм грудної порожнини у передньому (фронтальному) напрямку. Якщо у стані спокою використовуються додаткові м’язи при вдосі, це свідчить про порушення дихання.
Функція кашлю – це спроможність самостійно очистити легені від виділень, які в них утворюються. Типи кашлю: - Функціональний кашель – це кашель, який спроможний очистити легені від виділень, тут потрібна повна іннервація всіх основних м’язів дихання - Слабо функціональний кашель – це кашель який спроможний очистити тільки первинні та великі бронхи від виділень, він спостерігається при паралічі м’язів живота та частково міжреберних м’язів - Не функціональний кашель – це кашель який не спроможний очистити нічого, він спостерігається при паралічі м’язів живота та міжреберних м’язів
С1-С4 – Потрібна механічна вентиляція легень С5-Т1 – Тільки діафрагмальне дихання, кашель не функціональний, зменшена рухливість грудної клітки(можливість появи контрактур), зменшений об’єм вдихаючого повітря. Т1-6 – реберно-діафрагмальне дихання, кашель слабо функціональний Т7-12 – реберно-діафрагмальне дихання з роботою м’язів живота, кашель функціональний
Обстеження дихальної системи у осіб з ураження спинного мозку включає: - вивчення історії хвороби - колір слизових оболонок - частота дихання (12-16 дихальних рухів грудною кліткою за одну хвилину) - тип дихання (реберне, діафрагмальне, змішане) - тип кашлю (функціональний, слабо функціональний, не функціональний) - використання додаткових м’язів дихання - визначення ЖЄЛ - аускультація
Лікування або фізична реабілітація: Підтримка, або відновлення рухливості грудної клітки - Активні вправи на амплітуду рухів верхніх кінцівок з врахуванням дихання - Пасивна ротація тулуба, або маніпуляції грудної клітки, виконуються тільки при фіксованому хребті
Збільшення сили м’язів, які приймають участь у диханні: - дихальні вправи (вправи на затримку дихання, на форсований вдих та видих, вправи на кашель)
Збільшення вентиляції легень: - постуральний дренаж - вібраційний масаж
Всі ці вправи можна застосовувати під час лікування одночасно.
Читайте також:
|
||||||||
|