Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.

Функції держави полягають в основних напрямах її діяльності по забезпеченню потреб та інтересів суспільства. Їх надзвичайно багато, але умовно їх можна поділити на дві категорії: внутрішні і зовнішні.До внутрішніхфункцій державивідносять: економічну, яка регулює економічні відносини в державі; політичну, яка регулює політичне життя суспільства; соціальну, покликану надавати соціальні послуги членам суспільства; юридичну, завдання якої охороняти права та свободи громадян; культурологічну, яка передбачає створення відповідних умов для гармонійного розвитку громадян в дусі загальнолюдських моральних і культурних цінностей. До зовнішніх відносять: захист державного суверенітету, захист прав і свобод на міжнародній арені, запобігання війнам, міжнародне співробітництво, забезпечення мирного співіснування держав.Крім того, можна функції держави розділяти залежно від їх ролі у суспільстві, тривалості здійснення, поділу влади тощо.

4. Поняття форми державного устрою.Структура форми держави – це стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв’язків елементів із цілим.Форма державного устрою– це порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними та державою в цілому.Прості (унітарні) – це такі держави, в яких існує повна політична єдність всього населення, окремі території якої не мають суверенітету і ознак державності (Україна, Польща, Литва тощо).Складні поділяють на три види: федерація, конфедерація і імперія.Конфедерація- це добровільний союз суверенних держав, які у цьому союзі зберігають свою незалежність, а об’єднані централізовані органи утворюються лише для координації їх дій з певною метою у політичній, економічній чи військовій сферіФедерація - це союзна держава, але її суверенні складові мають за мету збереження цілісності держави. Тут окремі суверенні держави на добровільній основі передають частину свого суверенітету центральним федеральним органам. Для федерацій характерні: наявність двох рівнів державного апарату, що складають органи федерації та її суб’єктів; двопалатний парламент, дворівнева правова система та єдине громадянство.І, нарешті, імперія - це таке складне державне утворення, в якому існують залучені силою залежні від одного центру (колоніальні) території інших держав або народів, які використовуються в основному як засіб існування цього центру. Імперії виникають внаслідок підкорення населення нових територій з метою екстенсивного розширення зони постачання життєво необхідного продукту. Тому в імперіях завжди існують конфлікти між центром і периферією, що приводить до закономірного їх краху. Крім того, імперії, як правило, сприяють розбалансуванню відносин підкореного населення з оточуючим природним середовищем.

6.Форма державного правління – це порядок утворення й організації вищих органів влади в державі.Перш за все, існує дві найпоширеніші їх форми: монархія і республіка. Світ розвивався таким чином, що монархії змінювалися республіками і навпаки. Але у минулому все ж таки переважала форма монархічного правління, яке подекуди збереглося і сьогодні.Монархія – це така форма правління, за якої уся вища влада в державі (законодавча, виконавча і судова) належить одній особі – монарху (королю, царю, султану). Монархії поділяють на обмежені та необмежені (абсолютні). Серед необмежених можна виділити деспотичну, в якій монарх, маючи необмежену владу, обожнюється, теократичну, в якій монарх є одночасно релігійним головою і тиранічну, коли влада однієї особи досягається силовим шляхом. В новий час і в сучасному світі здебільшого існують обмежені монархії, які поділяють на станово-представницькі, конституційні або парламентські та дуалістичні. Станово-представницька монархія існувала за часів феодалізму. В такій державі влада монарха об'єднувалася з представницькими органами дворян, духовенства та інших мешканців міст. За конституційної або парламентськоїмонархії діяльність монарха обмежується конституцією або парламентом. В такій країні монарх, як правило, не впливає на склад і політику уряду Дуалістична монархія - це така форма правління, за якої монарх, як глава держави сам формує уряд і призначає прем’єр-міністра. У такій державі діють два вищих державних органи – монарх і уряд. Республіка – це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється колегіальним органом, який обирається народом. Глава держави також обирається. Існують багато видів республік (радянська, народно-демократична, ісламська тощо), але найхарактернішими є три види: президентська, парламентська, президентсько-парламентська та парламентсько-президентська.В президентській республіці обраний народом президент одночасно очолює і уряд, крім того він має право вето на закони, прийняті парламентом.Парламентська республіка характеризується центральним становищем парламенту, який обирає уряд – виконавчу владу, повністю підзвітну йому. Президента тут взагалі може не бути (Італія).В президентсько-парламентськійреспубліці президент є главою держави, але уряд очолює прем’єр-міністр, кандидатура якого подається президентом, але затверджується парламентом. Уряд тут несе відповідальність як перед президентом, так і перед парламентом.Парламентсько-президентська республіка передбачає те, що парламент обирає як главу держави (президента), так і виконавчу владу (уряд). Причому, президент не втручається у діяльність уряду, а виконує в основному представницькі функції.

5.Поняття форми держ.режиму.З формою державного правління дуже тісно пов’язані так звані політичні режимидержав. Вони є сукупністю чи системою засобів, методів, за допомогою яких здійснюється державна влада у суспільстві. Форма державного режиму– це порядок здійснення державної влади у певні способи певними, методами і засобами.За формою політичного режиму держави поділяють на дві групи: демократичні й авторитарні (антидемократичні).Демократичний режим передбачає дотримання основних прав людини, врахування інтересів усіх соціальних груп населення, шляхом застосування демократичних інститутів (вибори, референдуми, засоби масової інформації). Такі режими поділяють на демократично-ліберальні, демократично-консервативні, демократично радикальні. Вони схожі між собою і відрізняються лише рівнем демократичних свобод.Заавторитарного режиму основні права людини порушуються або обмежуються. Особливо від такого режиму страждають свобода, честь і гідність особи.. Длядеспотичного режиму характерним є свавілля, жорстоке придушення прав, свобод і самостійності особи. Класичні деспотичні режими були в державах Давнього Сходу (Ассирія, Вавилон тощо).За тоталітарних режимів існує повний контроль за діяльністю громадян в усіх сферах життя суспільства. А це теж означає певне обмеження їх прав і свобод.Під фашистським режимом розуміють відкрито терористичну диктатуру з застосуванням крайніх форм насильства проти інакомислячих осіб.За расистського режиму порушення свобод і прав людини відбувається в основному за расовою належністю особистостей. Військово-диктаторські режими, як правило, означають панування, диктатуру певної групи військових людей так званої воєнної хунти, яка, спираючись на військо, диктує суспільству свої правила поведінки, часто порушуючи права і свободи громадян.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.