• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття інвентаризації. Основні задачі|задачі| інвентаризації.

Рис.1. Класифікація рахунків

Дт Кт

Сальдо – залишок

матеріальних

цінностей

Оборот – збільшення Оборот - зменшення

Сальдо - дебетове

Рис. 1 - Схема матеріального рахунку

Облік матеріальних цінностей на аналітичних рахунках здійснюється в натуральному й грошовому вимірниках. При цьому рух матеріальних цінностей (надходження, списання) по дебету і кредиту рахунків повинне відбиватися в однаковій оцінці, що забезпечує реальність показників їхніх залишків, а також контроль за схоронністю цінностей.

Рахунки коштів призначені для обліку й контролю за наявністю й рухом грошових коштів і грошових документів підприємства. До них належать рахунки : "Каса", "Рахунку в банку", "Інші засоби" й ін. Будова рахунків коштів аналогічно будові матеріальних рахунків - рахунку активні, дебетове сальдо показує наявність коштів на звітну дату. Оборот по дебету показує збільшення коштів , по кредиту - їхнє зменшення.

Залишок матеріальних цінностей або коштів , показаний в обліку на відповідному рахунку завжди можна уточнити за допомогою інвентаризації.

Дт Кт

Сальдо – залишок

грошових коштів

Оборот – збільшення Оборот - зменшення

Сальдо - дебетове

Рис. 2 - Схема рахунку коштів

Рахунки власного капіталу призначені для обліку джерел власних засобів. Вони показують форми їхнього створення й цільове призначення, а також зміни в процесі господарської діяльності. До них ставляться рахунки: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Цільове фінансування й цільові надходження" й ін. Всі рахунки власного капіталу пасивні. Кредитове сальдо цих рахунків показує наявність відповідного джерела засобів, оборот по кредиту - виникнення, а оборот по дебету - їхнє зменшення. Облік господарських операцій на рахунках власного капіталу здійснюється тільки в грошовому вираженні. Аналітичний облік джерел засобів ведуть по їхніх видах і цільовому призначенні.

Дт Кт

Оборот – зменшення Сальдо – наявність джерел

власного утворення коштів

капіталу Оборот – збільшення

Сальдо – кредитове

Рис. 3 - Схема рахунку власного капіталу

Розрахункові рахунки призначені для обліку й контролю за розрахунковими відносинами даного підприємства з іншими підприємствами, організаціями й особами. Оскільки заборгованість може бути як на користь даного підприємства (дебіторська), так і на користь інших підприємств (кредиторська), те розрахункові рахунки підрозділяються на: активні, пасивні й активно-пасивні.

Активні розрахункові рахунки призначені для обліку дебіторської заборгованості й розрахунків по ній. До таких рахунків ставляться : "Розрахунки з покупцями й замовниками", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Векселя отримані" й ін. Сальдо активних розрахункових рахунків дебетове, показує залишок дебіторської заборгованості на початок звітного періоду. Збільшення цієї заборгованості відбивається по дебету рахунку, зменшення - по кредиту рахунку.

В аналітичному обліку активні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому дебіторові.

Дт Кт

Сальдо – залишок дебіторської

заборгованості

Оборот – збільшення Оборот –зменшення дебіторської

дебіторської заборгованості заборгованості

Сальдо – дебетове

Рис. 4 - Схема активного розрахункового рахунку

Пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахункових відносин із кредиторами, тобто по зобов'язаннях даного підприємства перед іншими підприємствами, організаціями, особами. До них ставляться наступні рахунки : " Розрахунки з постачальниками й підрядниками", "Розрахунки по страхуванню", "Розрахунки по оплаті праці" й ін. Кредитове сальдо цих рахунків показує залишок кредиторської заборгованості на звітну дату. Збільшення цієї заборгованості відбивається по кредиту рахунку, а зменшення - по дебету.

Дт Кт

Оборот – зменшення Сальдо – залишок кредиторської заборгованості

кредиторської Оборот – збільшення кредиторської

заборгованості заборгованості

Сальдо – кредитове

Рис. 5 - Схема пасивного розрахункового рахунку

В аналітичному обліку пасивні розрахункові рахунки деталізуються по кожному окремому кредитору.

Активно-пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з такими підприємствами, організаціями й особами, характер заборгованості яких змінюється, тобто стосовно даного підприємства вони можуть виступати і як дебітори і як кредитори. До них ставляться рахунки: "Розрахунки по податках і платежам", "Розрахунки по іншим операціям" й ін. Обороти по дебету й кредиті таких синтетичних активно-пасивних рахунків відбивають розрахункові операції різного змісту: дебет в одних випадках показує збільшення дебіторської заборгованості, в інші - зменшення кредиторської заборгованості. Кредит рахунку навпаки: показує збільшення кредиторської заборгованості або зменшення дебіторської заборгованості. Тому для відбиття дійсного стану розрахункових відносин, сальдо на активно-пасивних рахунках показують розгорнуто: залишок дебіторської заборгованості записують по дебету рахунку, кредиторської - по кредиту рахунку. Це сальдо можна одержати тільки за допомогою аналітичних рахунків, що відкривають до відповідного синтетичного рахунку. При складанні бухгалтерського балансу залишок дебіторської заборгованості записують в активі, а залишок кредиторської заборгованості в пасиві балансу.

2.Регулюючі рахунки

Регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки господарських засобів або джерел їхнього утворення, які враховуються на основних рахунках. Вони використаються в тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку потрібно одержати додаткову інформацію (залишкова вартість необоротних активів, облікова (балансова) вартість товарів і т.д.), що необхідна для керування підприємством. Ці рахунки можуть бути як синтетичними, так й аналітичними рахунками й субрахунками. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожний з них розглядається тільки разом з регульованим рахунком. Регулюючі рахунки можуть як збільшувати, так і зменшувати залишок регульованого рахунку. Залежно від цього регулюючі рахунки підрозділяються на:

- доповнюючи рахунки

- контрарні рахунку

- контрарно - доповнюючи рахунки

Доповнюючи рахунки завжди збільшують суму залишку регульованого рахунку. Прикладом такого рахунку є аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" , що ведеться на додаток до основного рахунку "Виробничі запаси", а також інших матеріальних рахунків у тих випадках, коли матеріальні цінності на цих рахунках ураховуються в оцінці меншої фактичної собівартості їхнього придбання.

Контрарні регулюючі рахунки завжди зменшують оцінку залишку регульованого рахунку. Призначено вони для обліку сум, на які необхідно зменшити залишок по основних рахунках, які ними регулюються. Контрарні рахунки підрозділяються на контрактивні й контрпасивні. Відрізняються контрактивні від контрпасивних рахунків місцем їхнього розміщення в балансі.

Контрактивні рахунки перебувають в активі балансу, хоча за формою записів на них вони є пасивними. До цих рахунків ставиться, зокрема , контрактивний рахунок: 13 "Знос необоротних активів", що регулює залишок по рахунку 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи". Цей контрактивний рахунок відбиває суми, на які зносилися основні засоби та інші необоротні активи. У бухгалтерському обліку основні засоби прийнятий ураховувати по первісній вартості. Однак, як відомо, у з експлуатації вони зношуються й переносять частинами свою вартість на виготовлену продукцію, згодом фізично й морально старіють, їхня фактична вартість знижується. За допомогою контрактивного рахунку 13 визначається залишкова вартість основних засобів.

Такі рахунки записуються в активі балансу й віднімаються з урегульованих ними рахунками.

Контрпасивні рахунки розташовуються в пасиві балансу, хоча є активними. Прикладом є рахунки 46 "Неоплачений капітал", 45 "Вилучений капітал", які регулюють залишок по рахунку 40 "Статутний капітал".

Контрарно- доповнюючи рахунки сполучають ознаки контрарних і рахунків, що доповнюють. До таких рахунків відносять аналітичний рахунок "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від планової. Цей рахунок пов'язаний з основним рахунком "Готова продукція". Цей рахунок має характер рахунку, що доповнює, у випадку, коли фактична собівартість більше планової й характер контрарного рахунку (контрактивного), коли фактична собівартість готової продукції менше планової.

3.Операційні рахунки

Операційні рахунки призначені для відбиття витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. У відмінності від матеріального рахунку, на операційному рахунку відбивається рух всіх видів засобів підприємства, що приймають участь у здійсненні того або іншого господарського процесу. Операційні рахунки підрозділяються на:

1) збирально-розподільчі рахунки;

2) збірні рахунки;

3) бюджетно-розподільні рахунки;

4) калькуляційні рахунки;

5) порівняльні рахунки (операційно-результативні).

Збирально-розподільчі рахунки призначені для попереднього обліку витрат, пов'язаних зі здійснення певного господарського процесу з метою наступного розподілу їх між відповідними об'єктами. Витрати, які відбиваються на цих рахунках називають непрямими або накладними виробничими. Збирально-розподільчі рахунки - активні , тому такі витрати впродовж звітного періоду попередньо збираються на дебеті збирально-розподільчі рахунків, а наприкінці звітного періоду списуються із кредиту цих рахунків і розподіляються між об'єктами калькулювання пропорційно обраній базі розподілу. Після списання врахованих витрат збирально-розподільчі рахунки закриваються, залишку не мають і тому в балансі не відбиваються. До збирально-розподільчих рахунків відносять рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" (додаток 1).

Для розподілу загальновиробничих витрат між об'єктами калькулювання необхідно вибрати базу розподілу. В основному базою розподілу загальновиробничих витрат є заробітна плата робітників. Потім необхідно визначити відсоток розподілу, що розраховується шляхом розподілу суми загальновиробничих витрат за звітний період на підсумок бази розподілу й множенням на 100%. Для визначення суми загальновиробничих витрат, що ставиться до конкретного об'єкта калькулювання, необхідно суму по базі розподілу для такого об'єкта помножити на відсоток розподілу й розділити на 100.

Таблиця 1 - Розподіл загальновиробничих витрат

%р = ( ∑Дт 91/∑ЗПаб ) * 100%

Збірні рахунки призначені для відбиття витрат, таких як: адміністративних, витрат на збут, інших операційних, фінансових витрат, інших витрат, надзвичайних витрат і списання певної суми витрат наприкінці звітного періоду без розподілу між окремими об'єктами калькулювання. На дебеті збірних рахунків ураховуються перераховані вище витрати й наприкінці звітного періоду повністю списуються на рахунок 79 "Фінансовий результат". Після списання врахованих витрат збірні рахунки закриваються, залишку на них не буває й у балансі вони не відбиваються (додаток 2).

Бюджетно-розподільні рахунки використаються для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами з метою рівномірного їхнього включення в результати діяльності того звітного періоду, до якого вони ставляться, незалежно від фактичного часу їхнього здійснення.

Бюджетно-розподільні рахунки можуть бути активними й пасивними. До активного ставиться рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів", до пасивних - рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів".

На рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відбивають витрати, здійснювані у звітному періоді, але які підлягають включенню у витрати виробництва або обігу в майбутніх періодах. Всі ці витрати в момент їхнього здійснення відбивають на дебеті рахунку 39. Із кредиту цього рахунку враховані витрати поступово рівними сумами списують на відповідні рахунки витрат виробництва або обіги в міру настання тих періодів, до яких вони ставляться.

Рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів" призначений для обліку доходів, отриманих у звітному періоді, але стосовних до майбутніх звітних періодів. По кредиту цього рахунку в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку коштів (30,31) відбивають суму отриманих доходів, що ставляться до майбутніх періодів, а по дебету - зарахування отриманих доходів у міру настання тих періодів, до яких вони ставляться в кореспонденції рахунків доходів.

Калькуляційні рахунки призначені для обліку сукупності витрат, пов'язаних з виробничим процесом і визначення фактичної собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт, зроблених послуг, а також фактичної собівартості придбаних необоротних активів. До калькуляційних рахунків відносять: рахунок 23 "Виробництво" й 15 "Капітальні інвестиції". На дебеті 23 рахунку відбивають ті витрати на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а із кредиту цього рахунку списують ті витрати, які включені в собівартість випущеної з виробництва продукції, виконаних робіт і зроблених послуг. Сальдо показує витрати в незавершене виробництво (додаток 3).

Дт Кт

НС – незавершене виробництво

на початок звітного періоду

Кт 20, 22 Дт 20, 22

Кт 661, 65 Дт 24

Кт 91 Дт 26 – с/с

Оборот Дт Оборот Кт

КС – незавершене виробництво

на кінець звітного періоду

Рис. 6 - схема рахунку 23 "Незавершене виробництво".

При відбитті фактичної собівартості виконаних робіт, зроблених послуг дебетується рахунок 903, а не 26 і кредитується рахунок 23 (рис.).

Дт 23 Кт Дт 26 Кт

Собівартість готової продукції

Дт 903 Кт

собівартість виконаних робіт ,

зроблених послуг

Рис. 7-відбиття фактичної собівартості виконаних робіт,

зроблених послуг

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для відбиття витрат, які сформують первісну вартість необоротних активів, що надійшли. По дебету рахунку 15 відбивають витрати, що формують первісну вартість необоротних активів, а по кредиту рахунку - списання суми врахованих витрат на збільшення первісної вартості таких необоротних активів (додаток 4).

Порівняльні рахунки (операційно-результативні) призначені для обліку відповідних господарських процесів і виявлення результату по них. До порівняльного ставляться рахунки: 24 "Шлюб у виробництві", всі рахунки доходів (рахунку 70-76) і рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 24 призначений для відбиття операцій, пов'язаних з виробничим шлюбом і визначення невідшкодованих втрат від шлюбу. На дебеті цього рахунку відбивають собівартість забракованої продукції, робіт послуг, а також витрати на виправлення шлюбу. На кредиті 24 рахунку відбивають суми, які ставляться до зменшення втрат від шлюбу. Шляхом зіставлення дебетового й кредитового оборотів по рахунку 24 визначають невідшкодовані втрати від шлюбу, які списують на дебет рахунку 23 "Виробництво" і включають у собівартість придатної продукції, по якій був допущений шлюб (додаток 5).

Рахункі 70-76 доходів призначені для узагальнення інформації про доходи, отриманих від різних видів діяльності, таких як: операційного, фінансового, інвестиційного, надзвичайної й визначення чистого доходу від цих видів діяльності. Будова зазначеної групи рахунків розглянемо на прикладі рахунку 701 "Доходи від реалізації". На кредиті 701 рахунку відбивають суму доходу, отриманого від реалізації робіт, послуг, продукції, на дебеті рахунку - суму ПДВ, а також частку доходу, що належить іншим підприємствам. Шляхом зіставлення суми отриманих доходів із сумою ПДВ і відрахувань із доходу, визначають чистий доход від реалізації, що списують на кредит рахунку 791 "Фінансовий результат". Після списання чистого доходу рахунок 701 закривається.

Дт 791 Кт Дт 701 Кт Дт 361 Кт

Списання чистого доходу сума доходу

Дт 641 Кт

ПДВ

Рис. 8 - Схема рахунку доходів

Рахунок 79 "Фінансовий результат" призначений для узагальнення інформації про доходи, витрати підприємства за звітний період і визначення фінансових результатів діяльності підприємства, тобто отриманого прибутку або збитку.

Рахунок 79 має наступного субрахунку:

791 " Результат основної діяльності". Для визначення фінансового результату основної діяльності необхідно зіставити витрати основної діяльності, які враховуються на рахунках: 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші операційні витрати", 98 "Податок на прибуток" з доходами, які враховуються на рахунках: 70 "Доход від реалізації", 71 "Інший операційний доход".

792 "Результат фінансових операцій". Для визначення фінансового результату від фінансової діяльності підприємства необхідно зіставити витрати фінансових операцій, які враховуються на рахунках: 95 "Фінансові витрати" й 96 " Втрати від участі в капіталі" з доходами, які враховуються на рахунках: 72 "Доход від участі в капіталі", 73 "Інший фінансовий доход".

793 "Результат іншої звичайної діяльності" (інвестиційна діяльність). Для визначення фінансового результату інвестиційної діяльності підприємства необхідно зіставити інші витрати, які враховуються на 97 рахунок з іншими доходами, які враховуються на 74 рахунку.

794 "Результат надзвичайних подій". Для визначення фінансового результату надзвичайної діяльності підприємства необхідно зіставити надзвичайні витрати, які враховуються на 99 рахунку з надзвичайними доходами, які враховуються на 75 рахунку.

Згідно ПСБО 4 діяльність підприємства можна підрозділити на 3 види:

− операційну

− інвестиційну

− фінансову

Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційної й фінансової. Прикладами операційної діяльності є: реалізація товарів, продукції, робіт, послуг; придбання або продаж операційних оборотних активів; одержання коштів за здані в оренду необоротні активи; сплата відсотків по банківському кредиті; погашення зобов'язань перед постачальниками; виплата заробітної плати; сплата податків й обов'язкових платежів.

Інвестиційна діяльність - це придбання й реалізація необоротних активів, які не є еквівалентами коштів . Прикладами інвестиційної діяльності є: придбання й продаж фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів і цілісних майнових комплексів.

Фінансова діяльність - це діяльність, що приводить до зміни власного капіталу. Прикладами фінансової діяльності є: надходження або вилучення власного капіталу, одержання й погашення позик, виплата дивідендів, виплата орендодавцеві по фінансовій оренді.

Фінансовий результат основної діяльності відбивається в такий спосіб (рис.)

Дт 791 Кт Дт 70, 71 Кт

Рис. 9 - Відбиття фінансового результату основної діяльності

Дт 95, 96 Кт Дт 792 Кт Дт 72, 73 Кт

Рис. 10- Відбиття результату від фінансових операцій

Дт 97 Кт Дт 793 Кт Дт 74 Кт

Рис. 11 - Відбиття фінансового результату від іншої звичайної діяльності

Дт 99 Кт Дт 794 Кт Дт 75 Кт

Рис. 12 - Відбиття фінансового результату від надзвичайних подій.

4.Фінансово- результативні рахунки

Планом рахунків бухгалтерського обліку для обліку фінансових результатів передбачений рахунок 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)". Цей рахунок активно-пасивний, по кредиту відбиваються суми отриманого прибутку, по дебету - суми непокритих збитків. Для роздільного відображення прибутку й збитків, а також використання прибутку на рахунку 44 відкриті наступного субрахунку:

441 "Нерозподілений прибуток"

442 "Непокриті збитки"

443 "Прибуток, використаний у звітному періоді".

Загальна схема будови фінансово-результативного рахунку 44 має вигляд зазначений на рис..

Дт 443 Кт Дт 441 Кт Дт 79 Кт

Використання прибутку нерозподілений прибуток

Дт 79 Кт Дт 442 Кт Дт 43 Кт

Непокриті збитки списання збитків

за рахунок

резервного

капіталу

Рис. 13 - Схеми побудови фінансово - результативного рахунку 44

Позабалансові рахунки призначені для відбиття господарських засобів, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його розпорядженні. До таких засобів ставляться: основні засоби, прийняті в оперативну оренду; товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання або в переробку; устаткування, що вимагає монтажу й т.д. Підприємство, що прийняло такі засоби, ураховує їх на позабалансових рахунках і при складанні балансу відбиває за підсумком балансу. Крім того, на позабалансових рахунках відбиваються бланки строгого обліку (чекові книжки, доручення, акції й т.д.), умовні права й зобов'язання підприємства, списана на збитки заборгованість неплатоспроможних дебіторів й інші об'єкти, що не вимагають в обліку подвійного запису. Це рахунку нульового класу. Відмінною рисою позабалансових рахунків є те, що вони не листуються між собою й не листуються з балансовими рахунками, тобто правило подвійного запису на них не поширюється. Господарські операції на позабалансових рахунках відбиваються одинарним записом, тобто тільки по дебету або тільки по кредиту відповідного позабалансового рахунку.

Сальдо позабалансового рахунку являє собою вартість засобів, що тимчасово перебувають на підприємстві або інших об'єктах, не відбиваних у балансовому обліку. Оборот дебету позабалансового рахунку являє собою вартість об'єктів, тимчасово прийнятих на облік, що надійшли на підприємство на відповідальне зберігання або в тимчасове використання, або прийняття на облік інших об'єктів , не відбиваних у балансі. Оборот кредиту позабалансового рахунку показує повернення засобів, що тимчасово перебували на підприємстві або списання інших об'єктів, не відбиваних у балансі.

Додаток 1

Схема збирально-розподільчого рахунка

Дт 20, 22 Кт Дт 91 Кт Дт 23 Кт

Вартість матеріальних цінностей, списання та розподілення загально-

що відпущені на загально- виробничих витрат

виробничі потреби

Дт 631 Кт

Вартість використаної

електроенергії на

загально виробничі потреби

Дт 661 Кт

Заробітная плата

загальновиробничому

персоналу

Дт 65 Кт

Відрахування на социальні

заходи на заробітну

плату загально виробничого

персонала

Дт 13 Кт

Амортизація необоротних

активів загальновиробничого

призначення

Додаток 2

Схема збирального рахунку

Дт 92 Кт

Дт 20,22 Кт Дт 79 Кт

вартість матеріальних цінностей, що списання

відпущенні на адміністративні адміністративних

потреби витрат

Дт 631 Кт

Затрачена електроенергія

на адміністративні потреби

Дт 13 Кт

Амортизація на необігові

активи адміністративного

призначення

Дт 661 Кт

Заробітна плата

адміністративному персоналу

Дт 65 Кт

Відрахування на соц.заходи

на заробітну плату

адміністративного персоналу

Дт 641 Кт

Нараховані податки

Додаток 3

Схема калькуляційного рахунку

Дт 20, 22 Кт Дт 23 Кт Дт 20,22 Кт

Вартість матеріальных матеріалы, не використані

цінностей, відпущених на у виробництві

виробництво продукціі (робіт,

послуг)

Дт 661 Кт Дт 24 Кт

Заробітная плата основних Брак виробництва

виробничих робітників

Дт 65 Кт Дт 26 Кт

Відрахування на соціальні собівартість готової

заходи на заробітную плату продукції

основних виробничих

робітників

Дт 91 Кт

Загально виробничі витрати

Додаток 4

Схема рахунку 15 «Капітальні інвестиції»

Дт 631 Кт Дт 15 Кт Дт 10, 11, 12 Кт

Вартість необігових активів, що Первісна вартість

вказанна в рахунку постачальника объекту

Дт 641 Кт необігових активів, що надійшли

ПДВ

Дт 631 Кт

Вартість транспортних послуг

Дт 641 Кт

ПДВ

Дт 661 Кт

Заробітная плата робочим за

монтаж об'екту

Дт 65 Кт

Відрахування на соціальні

заходи

Дт 20 Кт

Вартість матеріалів,

відпущених на монтаж об'екту

Додаток 5

Схема рахунку 24 «Брак у виробництві»

Дт 23 Кт Дт 24 Кт Дт 20 Кт

Собівартість забракованоі вартість отриманих

продукціі, робіт, послуг матеріалів от забракованоі

продукціі

Дт 20,22 Кт Дт 661 Кт

Вартість матеріальних сума відшкодування винуватцем

цінностей, відпущених на браку

виправлення браку

Дт 661 Кт Дт 23 Кт

Заробітна плата робочих, невідшкодовані втрати

занятих виправленням брака від браку

Дт 65 Кт

Відрахування на социальні

заходи

7. ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС

1.Подвійний запис. його сутність і значення. Поняття проводки і кореспонденції рахунків.

2.Характеристика і порядок складання шахової відомості

3.Характеристика і порядок складання оборотної відомості

1. Подвійний запис. Її сутність і значення. Поняття проводки і кореспонденції рахунків.

Будь-яка господарська операція відбивається на рахунках бухгалтерського обліку методом подвійного запису.

Сутність методу в тім , що будь-яка господарська операція записується на двох рахунках одночасно: на одному по Дебету, а на іншому - по Кредиту в одній і тій же сумі.

Приклад: надійшли матеріали від постачальника на суму 3000 грн

201 631

(активний) (пасивний)

Дт матеріали Кт Дт Розрахунки з постач-ми Кт

3000 3000

Проводка (рахункова формула):

Дт 631 Кт Дт 201 Кт

3000

Короткий запис , що показує на яких рахунках відбивається дана операція : Дт 201 Кт 631.

Рахунки, зазначені в бухгалтерській проводці - кореспондуючі рахунки. Проводки бувають прості і складні. У простій проводці дебет одного рахунка кореспондує з кредитом іншого рахунка. Складні проводки складаються, коли в кореспонденції беруть участь більш 2 рахунків. При цьому один рахунок дебетується чи кредитується на загальну суму, а інші кореспондуються на окремі суми, що дають у підсумку загальну суму.

Приклад. Від постачальника надійшли виробничі запаси на 11 тис грн, у тому числі: матеріали (4000 грн), паливо ( 6000 грн), запасні частини (1000 грн).

Дт 631 Кт Дт 201 Кт

Дт 203 Кт

Дт 201 Кт

У бухгалтерському обліку не допускається складання таких складних проводок, у яких одночасно кредитуються і дебетуються кілька рахунків.

Для правильного складання бухгалтерської проводки необхідно установити:

1.Які об'єкти обліку задіяні при відображенні даної господарської операції ( господарський засіб чи джерело його утворення).

2.На яких рахунках відбиваються дані об'єкти (активний, пасивні, шифр, найменування).

3.Що відбувається з об'єктами, що враховуються (збільшення чи зменшення).

4.На якій стороні рахунка відіб'ється дана зміна.

Приклад. Нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва в сумі 10000 грн.

1.а) заборгованість перед працівниками

б) витрати на виробництво

2. а) заробітна плата - рахунок 661 пасивний

б) виробництво - рахунок 23 активний

3. а) заборгованість по заробітній платі збільшуються,

б) витрати, зв'язані з виробництвом, збільшуються

4. Дт 23 КТ 661

Дт 661 Кт Дт 23 Кт

Операція 1 В касу з розрахункового рахунка надійшли грошові кошти в сумі 300 грн

Каса: активи, рахунок активний , збільшується по Дт , 301

Розрахунковий рахунок: активи, активний, зменшується по Кт, 311

Дт 311 Кт Дт 301 Кт

300

Операція 2 Придбані заготівку з каси матеріали у постачальника на суму 100 грн

Матеріали: активи, рахунок активний, збільшується по Дт, 201

Каса: активи, рахунок активний, зменшується по Кт, 301

Дт 301 Кт Дт 201 Кт

100

Операція 3 Отримані матеріали від постачальника в сумі 500 грн

Матеріали: активи, рахунок активний, збільшується по Дт, 201

Розрахунки з постачальниками: джерела, збільшується по Кт, 631

Дт 631 Кт Дт 201 Кт

Операція 4 Відпущені матеріали зі складу в основне виробництво в сумі 400 грн

Матеріали: активи, рахунок активний, зменшується по Кт, 201

Виробництво: активи, рахунок активний, збільшується по Дт, 23

Дт 201 Кт Дт 23 Кт

Операція 5 Нарахована заробітна плата працівникам виробництва

Виробництво: активи,, рахунок активний, збільшується по Дт, 23

Розрахунки по з/платі: джерело, рахунок пасивний, збільшується по Кт661

Дт 661 Кт Дт 23 Кт

Операція 6 Випущена з виробництва готова продукція на суму 800грн

Виробництво: активи, рахунок активний, зменшується по Кт,23

Готова продукція: активи, рахунок активний, збільшується по Дт,26

Дт 23 Кт Дт 26 Кт

Операція 7 Видана з каси заробітна плата працівникам у сумі 180

Дт 301 Кт Дт 661 Кт

Після складання первинних документів суми по господарських операціях розносять в облікові регістри. Таким обліковим регістром є журнал реєстрації господарських операцій, записи в журналі здійснюються в хронологічному порядку.

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ГОСПОДАРЧИХ ОПЕРАЦІЙ

ЗА ................................... 200 РІК

Після заповнення в облікових регістрах відбувається рознесення операцій по рахунках.

Відомість залишків на початок місяця

201 Сировина і матеріали 201

301 Каса в національній валюті 1

311 Поточний рахунок у національній валюті 850

23 Виробництво 460

26 Готова продукція 30

631 Розрахунки з постачальниками і підрядчиками 60

661 Розрахунки по оплаті праці 15

40 Статутний капітал 1466

Для узагальнення даних бухгалтерських рахунків складаються шахова й оборотна відомості.

2. Характеристика і порядок складання шахової відомості

Шахова відомість складається з метою визначення оборотів по рахунках і перевірки правильності записів на рахунках. Шахова відомість заповнюється за період (місяць). Вона включає рахунки, що брали участь у відображенні господарської операцій.

Шахова відомість складається зі стовпчиків і стовпців. По вертикалі шахової відомості записують рахунки, які дебетуються в порядку зростання їхніх номерів. По горизонталі – рахунки, які кредитуються також у порядку зростання їхніх номерів.

Шахова відомість включає кореспонденцію рахунків. По кожнім рахунку у відомості підраховують оборот. Для перевірки правильності записів у шаховій відомості визначають суму дебетових і кредитових оборотів по всіх рахунках. Ці суми між собою повинні бути рівні й обов'язково дорівнювати сумі підсумків по журналі реєстрації господарських операцій.

3.Характеристика і порядок складання оборотної відомості

Оборотна відомість - спосіб узагальнення облікової інформації, відображеною на рахунках бухгалтерського обліку. Оборотна відомість також складається за період. В оборотній відомості міститься інформація про залишки на початок звітного періоду і кінцевих залишків по цьому рахунку.

В оборотній відомості записуються всі рахунки, використовувані на підприємстві. При цьому на кожен рахунок приділяється один рядок. Відомість містить три пари стовпчиків, у якій по кожнім рахунку відбивають початкове сальдо (НС), обороти (ОБ) і кінцеве сальдо (КС).

В оборотній відомості підраховують підсумки в колонках. При правильній організації бухгалтерського обліку повинне виходити попарна рівність підсумків по колонках.

∑ НС по Дт = ∑ НС по Кт

∑ ОБ по Дт = ∑ ОБ по Кт =∑ підсумків шахової відомості

∑ КС по Дт = ∑ КС по Кт

Дані про залишки на кінець періоду використовуються для складання Балансу підприємства. (грн).

ОБОРОТНА ВІДОМІСТЬ

ЗА ............................... 200 року

8. ПЕРВИННЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ

1. Документація господарських операцій. Її сутність та призначення.

2. Вимоги до змісту та оформленню документів.

3. Класифікація бухгалтерських документів.

4. Документообіг та його організація.

5. Способи виправлення помилок в документах.

1. Документація господарських операцій. Її сутність та призначення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Документи представляють собою письмовий доказ дійсного здійснення господарських операцій або письмове розпорядження на право її здійснення. Документи повинні містити всі необхідні дані для відображення операції в обліку.

Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документацією.

Документи виконують наступні функції:

1. доказова –документи являються юридичним (правовим) доказом

здійснення господарської операції;

2. інформаційна – надають інформацію про фактичний стан господарських засобів підприємства, джерел їх утворення та змін в процесі господарювання;

3. контрольна – документи являються джерелом контролю за законністю та доцільністю господарських операцій; при проведенні ревізії, аудиту, аналізу господарської діяльності.

Значення документів:

1. в управлінні діяльністю підприємства - оскільки документи забезпечують прозорість в роботі підприємства, контролюють наявність та рух майна та грошових коштів, надають інформацію про фактичну наявність господарських засобів та їх змін в процесі кругообігу засобів.

2. для попереднього та наступного контролю за законністю та доцільністю господарських операцій та здійснення державної дисципліни;

3. у забезпеченні контролю за збереженням майна підприємства та його раціональним використанням;

4. правове (юридичне) значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій.

2. Вимоги до змісту та оформленню документів

До документів пред’являють наступні вимоги:

1. своєчасність складання;

2. достовірність показників;

3. правильність оформлення.

Показники, які містяться в документі та характеризують операцію називаються реквізитами. Документ має обов’язкові та додаткові реквізити.

До обов’язкових реквізитів відносять:

1. назва підприємства, від імені якого складається документ;

2. назва документу, його номер, код фірми;

3. дата складання документів;

4. зміст господарської операції та її вимірювачі;

5. сума господарської операції;

6. посади, прізвища та підписи осіб, що відповідають за здійснення

господарської операції та правильність її оформлення;

7. підпис особи, що приймає участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові реквізити – це дані, що доповнюють або уточнюють дані господарської операції (коди, ліміти, норми видатків).

Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами. Крім цього, на підприємствах можуть використовувати документи власної форми. Наприклад, розрахунок бухгалтерії або довідка бухгалтера. Такі документи також повинні містити обов’язкові реквізити та поле для зшивання.

Документи повинні складатися чітко, розбірливо, державною мовою, с обов’язковим прочерком усіх пустих строк чорнилами синього, чорного або фіолетового кольорів вручну або за допомогою технічних засобів без підчисток, помарок та інших дефектів, які викликають сумніви у вірності господарської операції. При вказані дати складання число вказується цифрою а місяць – прописом, в грошових документах – суму необхідно вказувати цифрою та прописом. В касових та банківських документах виправлення не допускаються, замість документа з помилкою виписується новий.

Документи, які пов’язані з оформленням грошових операцій (чеки, векселі) складають на спеціальних бланках, виготовлених таким чином, щоб неможливо було зробити ніяких виправлень. Такі бланки називають бланками суворої звітності та за їх використанням встановлений суворий контроль.

3. Класифікація бухгалтерських документів

Правильному складанню та використанню документів в обліку сприяє класифікація (рис.1), тобто групування документів за певними відмінними ознаками:

1) за призначенням:

§ розпорядні – документи, які містять розпорядження, наказ,

завдання на здійснення господарської операції. До них відносять: чеки на отримання грошових коштів в банку, платіжні доручення на отримання матеріальних цінностей, наказ на відрядження. Розпорядні документи не підтверджують факт здійснення господарського операції, тому не можуть бути підставою для відображення цих операцій в обліку. Розпорядні – документи, що містять|утримують| розпорядження, приказ,

§ виконавчі (виправдувальні) – документи, що підтверджують факт

здійснення господарської операції, вони містять інформацію про виконання господарської операції та є підставою для облікових записів. До них відносять виписку банку, акти, квитанції, авансові звіти.

§ документи бухгалтерського оформлення – складаються самими

робітниками бухгалтерії на підставі відповідних виправдувальних документів або даних поточного обліку для технічної підготовки облікових записів. До таких документів відносять бухгалтерські довідки, розрахунки, відомості нарахування амортизації, розподілення непрямих витрат, звітні калькуляції. Документи бухгалтерського оформлення самостійного значення не мають, вони безпосередньо не відображають господарські операції, та вони призначені для технічної підготовки облікових записів.

§ комбіновані – документи, які об’єднують в собі ознаки двох або трьох

видів документів. До них відносять касові ордери, вимоги, лімітно-забірні картки.

1) Залежно від порядку відображення господарських операцій:

Первинні документи складають в момент здійснення господарської

операції. Прикладами є касові ордери, акти здійсненних робіт, акт ліквідації основних засобів та інші.

Зведені документи складаються на підставі однорідних первинних

документів. До них відносять звіт касира, який складається на підставі касових ордерів; авансовий звіт, який складається на підставі проїзних документів, чеків, квитанцій.

2) За способом охоплення господарських операцій:

Разові використовують для оформлення однієї або декількох операцій,

які записують в документ одночасно. Разовий документ являється підставою для однократного здійснення господарської операції. Прикладами можуть бути касові ордери, накладні, грошові чеки, акти.

Накопичувальні документи використовуються для оформлення господарських операцій, що систематично повторюються протягом певного періоду. Вони являються підставою для багаторазового здійснення господарської операції. Прикладом може бути лімітно-забірна карта.

3) За змістом господарської операції:

Матеріальні (майнові) – оформлюють операції з руху товарно -

матеріальних цінностей. Документи отримання ТМЦ: прибутковий ордер, акт про приймання матеріалів. Документи витрачання ТМЦ: накладні-вимоги, лімітно-забірні карти.

Грошові документи являються підставою для оформлення операцій з

готівковими та безготівковими грошовими коштами підприємства. Прикладом може бути касові ордери, чеки, платіжні вимоги, платіжні доручення.

Розрахункові документи необхідні для оформлення розрахункових

взаємовідношень підприємства з іншими суб’єктами господарювання, наприклад, рахунок-фактура.

5) За ступенем уніфікації:

Уніфіковані – складені на типових бланках;

Документи бухгалтерського оформлення – складаються на підставі первинних документів.

6) За місцем складання:

Внутрішні – складаються на підприємстві;

Зовнішні – складаються поза підприємством.

6) За способом заповнення:

Складені вручну;

Заповнені за допомогою обчислювальної техніки (автоматизовані).

4. Документообіг та його організація.

Документообіг – рух документів в процесі їх оперативного використання та бухгалтерської обробки з моменту складання документу або отримання від інших підприємств до передачі на зберігання в архів після запису в облікові регістри. Головним принципом документообігу є проходження документом найкоротшим шляхом та мінімальні затрати часу та праці на його обробку та пошук.

Правильна організація документообігу вимагає складання графіку (плану) документообігу, який повинен визначити порядок оформлення документів, надходження їх в бухгалтерію, обробку, використання для запису в облікові регістри та передачу в архів. Цей план розробляється головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, на кожному підприємстві він свій.

Основними етапами документообігу є:

1. складання документу;

2. рух документу робочими місцями підприємства;

3. надходження документу в бухгалтерію;

4. перевірка документів;

5. обробка документів;

6. підшивка документів в папки для поточного зберігання;

7. передача документів в постійний архів підприємства.

Першим етапом документообігу в бухгалтерії є перевірка. Перевірка, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обігу, здійснюється за допомогою наступних прийомів:

1. Формальна перевірка – це встановлення повноти та правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідність підписів осіб, які склали документ, я також наскільки вірно використаний бланк відповідної форми для оформлення даної операції.

2. Арифметична перевірка – це перевірка усіх арифметичних підрахунків та розрахункових показників, які містяться в документі.

3. Перевірка за сутністю – складається з встановлення законності та господарської доцільності операції, яка оформлена документом, а також дотримання норм, лімітів, розцінок.

Після перевірки документів їх необхідно обробити. Бухгалтерська обробка складається з декількох етапів:

1. таксування ;

2. розцінка;

3. групування ;

4. контирування;

5. погашення.

Таксування передбачає переведення натуральних, трудових вимірників, які приведені в документі, в узагальнений грошовий вимірник та зазначення у відповідних графах документів розрахованої суми.

Розцінка – це розрахунок ціни за наявної суми та кількості матеріальних цінностей.

Групування – це об’єднання однорідних за змістом та періоду часу первинних документів в групи та їх реєстрація в нагромаджу вальних та групувальних відомостях для визначення загального підсумку в групі.

Контирування - зазначення на документі кореспондуючих рахунків, на яких повинна бути відображена господарська операція, яка підтверджена даними документу.

Погашення – це зазначення на документі штампа сплачено, погашено, отримано, виплачено, з зазначенням дати.

Після перевірки та обробки первинні документи використовуються для відображення господарських операцій в регістрах аналітичного та синтетичного обліку.

Первинні документи, що пройшли обробку повинні мати певну відзнаку для попередження повторного їх використання. Такі документи повинні містити номер облікового регістру, дату запису в обліковий регістр, номер рядка в регістрі (якщо в ньому декілька рядків).

Останній етап документообігу – це організація поточного та постійного зберігання документу. Відповідальність за зберігання документів несе головний бухгалтер. Передача документів в архів здійснюється після їх повної обробки.

Для зберігання документів за поточний та попередній роки в бухгалтерії створюється поточний архів, оброблені документи поточного місяця, що відносяться до певного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку та підшиваються в папки. В поточному архіві документи зберігаються до складання річного звіту.

Після цього документи передаються в постійний архів. В постійному архіві документи зберігаються протягом строку, встановленому Переліком типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств зі зазначенням строку зберігання документу, затвердженого Наказом головного архівного управління від 31.03.1997 р. № 11а, згідно цього переліку для більшості видів бухгалтерських документів передбачений строк зберігання 3 роки.

Коли закінчується строк зберігання документів його необхідно знищити в присутності представника місцевого державного архіву, про що складається акт встановленої форми та робиться запис в архівній книзі.

5. Способи виправлення помилок в документах.

Допущені помилки в документах за виключенням касових та банківських виправляють наступними способами:

1. Коректурний спосіб – застосовується для виправлення помилок поточного місяця в двох випадках:

§ в первинних документах, якщо вони ще не записані в облікові регістри;

§ в регістрах, в яких ще не підведені підсумки.

Неправильний текст або суму закреслюють однією рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, над закресленим пишеться правильний текст або цифри. Виправлення помилки супроводжується надписом “Виправлено”, зі зазначенням дати виправлення, та підтверджується підписами осіб, які підписували цей документ.

Приклад:

3000

2500 «Виправлено» 05.10.2007г. «Підписи»

2.Додаткові проводки. Додаткову проводку роблять в поточному та наступному місяця в двох випадках:

§ якщо в регістрі не заповнений окремий рядок первинного документу;

§ якщо в регістрі помилково занижена оцінка господарської операції.

Приклад:

Від постачальника отримані матеріали в сумі 3120 грн.

Д201 К631 3000

Д201 К631 120

3.Метод “червоне сторно”. Сторніровочний запис роблять червоними чорнилами в поточному та наступному місяці в двох випадках:

§ коли в регістрах підведені підсумки, але помилка виявлена до складання звіту;

§ коли помилки виявлені після складання звіту.

Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка заноситься червоними чорнилами або в дужках. А правильний запис робиться чорнилами чорного кольору. Запис, зроблений червоними чорнилами або в дужках ліквідується з облікових записів і при підрахунку підсумків віднімається.

Приклад:

Отримані матеріали на суму 3000 грн.

Д201 К631 (3000)

Д201 К631 3000

Д201 К631 5000

Д201 К631 (2000)

Виправлення помилок минулих років оформлюється бухгалтерською довідкою, в якій приводиться склад помилки, сума та кореспонденція рахунків, в якій виправляється помилка.

В місяць складання бухгалтерської довідки її дані записують у відповідний регістр та головну книгу.

Рис.1. Класифікація документів