• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття про оцінку. Необхідність облікових оцінок.

Таблиця 1 - Проведення інвентаризації і оформлення її результатів

Підготовка до проведення інвентаризації

Відповідальність за організацію інвентаризації покладена на керівника підприємства. Згідно п.п. 11.1 Інструкцій по інвентаризації для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві розпорядливим документом створюються інвентаризаційні комісії, що постійно діють, у складі керівників структурних підрозділів і головного|чільного| бухгалтера. Такі комісії очолюються керівником підприємства або його заступником.

Якщо на підприємстві із-за великого обсягу робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечене однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації в місцях зберігання і виробництва розпорядливим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії, що включають інженера, технолога, механіка, виконавця|виконувача| робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера і інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни і первинний облік|урахування|.

Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, що призначило інвентаризацію. При цьому призначення головою робочої інвентаризаційної комісії в одних і тих же матеріально відповідальних осіб одного і того ж працівника два роки підряд забороняється.

Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії в одних і тих же матеріально відповідальних осіб одного і того ж працівника 2 роки поспіль.

Інформація про склад і керівників інвентаризаційної комісії, що постійно діє (а при необхідності — і робітників|робочих|), повинна знайти своє відображення в наказі|наказ-інструкції| керівника (у довільній формі) про проведення інвентаризації. Окрім|крім| цієї інформації, в нім також необхідно звести наклеп порядок|лад| і терміни проведення інвентаризації, порядок|лад| оформлення необхідної документації, у тому числі строки і порядок|лад| надання матеріалів інвентаризації для затвердження керівникові.

3. Проведення інвентаризації і оформлення її результатів

Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником з|із| обов'язковою участю головного|чільного| бухгалтера у присутності матеріальних відповідальних осіб. Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписку в тому, що всі прибуткові і витратні документи ними здані|складати| в бухгалтерію і що ніяких|жодних| не оприбуткованих або не списаних у витрату цінностей у них немає|наявний|. Після|потім| цього ніякі|жодні| документи комісією до уваги не беруться.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться по місцях їх зберігання. Дані кожного виду цінностей заносяться в інвентаризаційні описи|описування,списки|, які складаються в двох екземплярах|примірниках|. Після|потім| закінчення інвентаризації описи|описування,списку| підписуються членами комісії. Один екземпляр|примірник| опису|описування,списку| передається в бухгалтерію, де фактично залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах|описуваннях,списках|, порівнюють з|із| даними бухгалтерського обліку|урахування|. Матеріальні цінності, по яких встановлені|установлені| розбіжності|розходження| (надлишки, недостачі) записуються|занотовують| в порівняльний|зіставлювальний| опис|описування,список|, а матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення про причини їх виникнення.

При інвентаризації грошових коштів в касі підприємства до уваги береться тільки|лише| їх фактична наявність. Ніякі|жодні| документи і розписки в залишок|остачу| готівки в касі не включаються. Виявлені грошові кошти, не виправдані прибутковими касовими ордерами, вважаються за надлишок і підлягають зарахуванню в дохід|доход| підприємства. Недостача грошових коштів, виявлена при інвентаризації, підлягає відшкодуванню касиром.

Інвентаризація розрахункових стосунків з|із| іншими підприємствами і організаціями здійснюється за даними документів. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто|цебто| виписками з|із| особових рахунків дебіторів і кредиторів. При цьому виписки посилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний термін підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. У бухгалтерському балансі суми заборгованості повинні відбиватися тільки|лише| в узгоджених|погоджених| сумах.

В окремих випадках, коли до кінця звітного період розбіжності|розходження| не врегульовані, розрахунки з|із| дебіторами і кредиторами відбиваються кожною стороною в своєму балансі в сумах, які значаться в записах поточного рахунку і вважаються за неї правильними.

Свої виводи|виведення,висновки| і пропозиції|речення| відносно врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і представляє|уявляє| на затвердження|затвердження| керівникові. Керівник повинен вирішити про оприбутковування надлишків і списанні недостачі і затвердити| протокол в 5-денний термін.

Результати інвентаризації відбиваються в бухгалтерському обліку|урахуванні| в 10-денний термін, після чого його показники наводяться в повну|цілковиту| відповідність з|із| фактичною наявністю господарських засобів|коштів|.

Порядок проведення інвентаризації і оформлення її результатів наведені в табл.1.

Відповідно до Інструкції по інвентаризації існують так звані контрольні перевірки інвентаризації, які повинні проводитися інвентаризаційною комісією, що постійно діє, за участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після|потім| закінчення інвентаризації, але|та| обов'язково до відкриття|відчиняти| складу (коморі, секції і т. д.), де проводилася інвентаризація. При цьому перевіряються найбільш цінні|коштовні| і такі, що мають підвищений попит матеріальні цінності.

При виявленні значних розбіжностей|розходжень| між даними інвентаризаційного опису|описування,списку| і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.

При цьому керівник підприємства повинен терміново|негайно| по доповіді інвентаризаційної комісії, що постійно діє, розгледіти|розглядати| питання про відповідальність першого складу робочої інвентаризаційної комісії, що допустила|припустилася| порушення при проведенні інвентаризації цінностей.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей, форма якого приведена в додатку|застосуванні| 1 до Інструкції по інвентаризації. Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснюють працівники бухгалтерії в спеціальній Книзі реєстрації контрольних перевірок інвентаризації (додаток|застосування| 2 до Інструкції по інвентаризації).

Результати інвентаризації затверджуються керівником (оформляється і підписується протокол), а потім відбиваються в бухгалтерському обліку|урахуванні| підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але|та| не пізніше за грудень звітного року.

В ході проведення інвентаризації можуть виявити як надлишки, так і недостачі товарно-матеріальних цінностей, об'єктів основних засобів|коштів|, нематеріальних активів і т. д.

При пересортиці перш ніж відображати|відбивати| виявлені результати в бухгалтерському і податковому обліку|урахуванні|, потрібно з'ясувати, чи можна провести їх взаємний залік.

Згідно Інструкції по інвентаризації взаємний залік надлишків і недостач унаслідок|внаслідок| пересортиці може бути допущений тільки|лише| по ТМЦ однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що|при умові , що,при условии | надлишки і недостачі утворилися за один і той же період, що перевірявся, і біля|в,у| однієї і тієї ж особи|лиця,обличчя|, що перевірялася. При цьому органи державного управління, у веденні яких знаходяться|перебувають| підприємства, мають право встановлювати порядок|лад|, коли такий залік може бути допущений щодо|відносно| однієї і тієї ж групи ТМЦ, якщо цінності, мають схожість на вигляд або упаковані|пакувати| в однакову тару (при відпуску|відпустці| їх без розпаковування тари).

У випадку якщо при заліку недостач надлишками при пересортиці вартість цінностей, що опинилися в недостачі, більше вартості цінностей, виявлених в надлишку, різниця вартості відноситься на винних осіб|лиць,облич|.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені|установлені|, то сумарні різниці розглядуються|розглядають| як недостачі цінностей понад|зверх,над| норми природного спаду з|із| віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. По таких сумарних різницях в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути приведені вичерпні пояснення причин, по яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб|лиць,облич|.

Перевищення вартості цінностей, виявлених в надлишку, над вартістю цінностей, виявлених в недостачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку|урахування| відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.

Перш ніж розгледіти|розглядати| відображення недостач в межах норм природного спаду в бухгалтерському і податковому обліку|урахуванні|, відзначимо, що інформація про самі розміри норм природного спаду міститься|утримується| в спеціальних нормативних документах. Зазвичай|звично| норми природного спаду затверджені по кожному виду ТМЦ, використовуваних в тій або іншій галузі (будівництві, торгівлі, транспорті і т. д.)

Якщо сума недостачі виявлена на стадії її формування, наприклад в незавершеному виробництві, або як наслідок спаду в дорозі, то її віддзеркалення|відбиття,відображення| можливе у складі первинної вартості товарно-матеріальних цінностей.

Згідно П(С) БО 9 і П(С) БО 7 первинна вартість активів може змінюватися тільки|лише| в разі|у разі| їх переоцінки (дооцінки і зниження ціни). Це означає, що сума недостач в межах норм природного спаду не може впливати на первинну вартість активів. Отже, після|потім| визнання|зізнання| ТМЦ активом (оприбутковування на баланс) торба недостач має бути віднесена до складу витрат підприємства. Згідно п. 20 П(С) БО 16 сума таких недостач відбивається у складі витрат іншої операційної діяльності.

Для віддзеркалення|відбиття,відображення| сум недостач Планом рахунків передбачений рахунок 947 «Недостач і втрати від псування цінностей».

У податковому обліку|урахуванні| вартість ТМЦ в межах норм природного спаду відбивається у складі валових витрат підприємства. Тобто|цебто| коректувати валові витрати, відображені|відбивати| в податковому обліку|урахуванні| у момент придбання|надбання| запасів, при виявленні такої недостачі немає необхідності, оскільки|тому що| ТМЦ використані в господарській діяльності підприємства.

У регістрах|реєстрах| бухгалтерського обліку|урахування| списання сум виявлених в результаті|внаслідок,унаслідок| інвентаризації недостач в межах норм природного спаду відбивається наступними|слідуючими| записами:

Якщо за результатами|за наслідками| інвентаризації виявлена недостача ТМЦ в сумі, що перевищує норми природного спаду, то в міру можливості необхідно встановити винну особу|лице,обличчя|.

Проте|однак| на практиці така винна особа|лице,обличчя| може бути не виявлена. Для цілей податкового обліку|урахування| такі недостачі розглядуються|розглядають| як використання, не пов'язане з господарською діяльністю підприємства, що спричиняє за собою необхідність коректування валових витрат.

Згідно|згідно з| Закону про податок на прибуток в такій ситуації необхідно зменшити валові витрати на суму недостачі, оскільки|тому що| раніше вартість тих, що не дістають ТМЦ була віднесена підприємством до складу валових витрат, з|із| відображенням такого зменшення в декларації про прибуток.

Таке зменшення доцільно проводити за допомогою механізму обліку|урахування| приросту (убули) запасів по п. 5.9 ст. 5 Закону про податок на прибуток. Так, сума виявлених недостач ТМЦ відіб'ється у відповідних рядках графи 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 «Розрахунок приросту (убули) балансової вартості запасів» додатка|застосування| К1/1 декларації про прибуток.

Оскільки|тому що| валові витрати зменшуються на вартість тих, що не дістають ТМЦ (хоча і не прямо, а побічно), то на підставі п. п. 7.4.4. ст. 7 Закону про ПДВ сума ПДВ, сплачена у зв'язку з придбанням|надбанням| таких ТМЦ і віднесена у момент придбання|надбання| до складу податкового кредиту, підлягає коректуванню. Таке коректування відбивається по рядку 16 декларацій по ПДВ, при заповненні якої обов'язковим є|з'являється,являється| також надання Розрахунку коректування сум ПДВ (додаток|застосування| 2 до декларації по ПДВ).

Одночасно із списанням на витрати суму недостачі необхідно відобразити|відбивати| в бухгалтерському обліку|урахуванні| на позабалансовому|позабалансовому| рахунку 072. Надалі при встановленні винної особи|лиця,обличчя| сума недостачі списується з рахунку 072 одночасно з визнанням|зізнанням| заборгованості винної особи|лиця,обличчя| і виникненням доходу. Якщо винна особа|лице,обличчя| не встановлена|установлена| або у відшкодуванні відмовлена судом, то сума недостачі повинна числитися на рахунку 072 не менше терміну позовної давності|давнини| (3 року) з моменту|із моменту| встановлення факту недостачі.

Відображення сум наднормативних|понаднормативних| недостач в обліку|урахуванні| (бухгалтерському і податковому) в разі|у разі| виявлення винної особи|лиця,обличчя| має свої особливості.

Винну особу|лице,обличчя| можна вважати за виявлену тільки|лише| в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо,в том случае | їм визнана своя провина|вина| або його провина|вина| встановлена|установлена| за рішенням суду.

При віднесенні суми недостачі на винних осіб|лиць,облич| слід керуватися Порядком|ладом| № 116.

З|із| сум, стягнутих відповідно до Порядку|ладу| № 116, здійснюється відшкодування збитків, нанесених|завдавати| підприємству, установі, організації, залишок|остача| коштів|коштів| перераховується до Державного бюджету України.

Відповідно до Порядку|ладу| 116 розмір збитків визначається таким чином:

«Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але|та| не нижче 50 % балансовій вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням|з врахуванням| індексів інфляції відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору|збирання| по формулі:

Ру = [(Б - А) · Іінф + ПДВ + АЗ] · 2

де Ру – сума збитків відшкодованих винною особою|лицем,обличчям|;

Би – балансова вартість бракуючих матеріальних цінностей (на момент встановлення факту розкрадання, недостачі, знищення);

А – сума нарахованих амортизаційних відрахувань по бракуючих необоротних матеріальних активах;

Іінф – індекс інфляції, що склався в період часу між датою придбання|надбання| і датою виявлення недостачі матеріальних цінностей і що розраховується як твір|добуток| щомісячних індексів інфляції за даними Держкомстату;

ПДВ – сума податку на додану вартість, віднесена до складу податкового кредиту при придбанні|надбанні| бракуючих матеріальних цінностей;

АЗ – сума акцизного збору|збирання| для продукції, з продажу якої стягується акцизний збір|збирання|. Застосовується підприємствами – виробниками і імпортерами при розрахунку суми збитків, понесених у зв'язку з недостачею готової (підакцизною) продукції на складі.

Проте|однак| Порядком|ладом| № 116 для визначення розміру збитку|шкоди| передбачений не лише|не те що,не тільки| коефіцієнт 2.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів і іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не завершене, визначаються виходячи з собівартості її виробництва з|із| нарахуванням середньої по підприємству норми прибули на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, використовуваного для приготування вин, шампанська, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртних, зброджено-спиртних настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням|з врахуванням| акцизного збору|збирання| (по встановлених|установлених| ставках) і податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого| натрію, визначається з|із| оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

В разі|у разі| розкрадання або загибелі тварин сума збитків визначається по закупівельних цінах, що склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Продовольчі товари, роздрібні ціни на яких дотуються, оцінюються з|із| додаваннями|добавляти| до роздрібних цін суми дотацій.

Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) бланків цінних|коштовних| паперів і документів строгого|суворого| обліку|урахування| обчислюється із застосуванням коефіцієнта:

5 – до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних|коштовних| паперів і документів строгого|суворого| обліку|урахування|, або до вартості документів строгого|суворого| обліку|урахування|, встановленої|установленої| законодавством;

50 – до вартості придбання|надбання| (виготовлення) бланків цінних|коштовних| паперів і документів строгого|суворого| обліку|урахування|, на яких номінальна вартість не вказана або вартість яких не встановлена|установлена| законодавством.

Розмір збитків від розкрадання банкнотного| або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки обчислюється:

із застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному| папері;

у п'ятитисячократному розмірі від вартості захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки.

В разі|у разі| розкрадання, браку|нестачі|, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанні на витрати у міру відпуску|відпустки| їх у виробництво або експлуатацію (у установах, що містяться|утримуються| за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання|надбання|) і що враховуються тільки|лише| в кількісному вираженні|виразі|, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але|та| не нижче чим на 50 % ринкової ціни.

Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) дорогоцінних|коштовних| металів, коштовних каменів і валютних цінностей приведений в Законі № 217.

При відображенні в податковому обліку|урахуванні| наднормативних|понаднормативних| недостач, по яких встановлена|установлена| винна особа|лице,обличчя|, необхідно, як і у випадку, що розглядається|розглядав| вище, відобразити|відбивати| вартість ТМЦ тих, що у недостачі в графі 4 таблиці 1 додатка|застосування| К1/1 декларації про прибуток (заповнюваного у відповідності с п. 5.9. ст. 5 Закону про податок на прибуток), а також відкоригувати суми податкового кредиту по ПДВ.

Виключивши, таким чином, суму недостачі з|із| валових витрат, на думку авторів, не потрібно включати суму відшкодування, отриманого|одержувати| від винної особи|лиця,обличчя|, до складу валових доходів. Пояснюється|тлумачить| це тим, що відповідно до п. п. 4.2.3. Закону про податок на прибуток не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані|одержувати| платником податків за рішенням суду або унаслідок|внаслідок| задоволення претензій в порядку|ладі|, встановленому|установленому| законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податків в результаті|внаслідок,унаслідок| порушення його прав і інтересів, які охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податків до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів|коштів| страхових резервів.

Відображення в податковому обліку|урахуванні| сум недостач об'єктів основних коштів|коштів| залежить від того, до якої групи належить бракуючий основний засіб|кошт|.

При псуванні об'єкту основних коштів|коштів| групи 1, унаслідок|внаслідок| чого він втрачає свої первинні функції (руйнування, пожежа, вибух і т. д.), платник податків відповідно до п.п. 8.4.8 ст. 8 Закону про податок на прибуток збільшує валові витрати на суму балансової вартості об'єкту (а вартість такого об'єкту прирівнюється до нуля). При розкраданні (псуванню) основних фондів|фундацій| груп 2,3 і 4 балансова вартість групи не змінюється. При отриманні|здобутті| компенсації від страхової організації іншої юридичної або фізичної особи, визнаної винним в заподіяному|спричиняти| збитку|шкоді|, платник податків в податковому періоді, на який доводиться|припадає,приходиться| така компенсація, збільшує валовий прибуток на суму компенсації за основні фонди|фундації| групи 1 або зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів|фундацій| на суму компенсації в частці|частині| за основні фонди|фундації| груп 2, 3, 4 (у частці|частині|, що покриває збитків, що зазнали).

В разі|у разі| розкрадання (псування) основних фондів|фундацій| слід пам'ятати о п. 4.9 Закону про ПДВ, відповідно до якого розкрадання основних фондів|фундацій| не розглядується|розглядає| як продаж (що має бути підтверджене документом з|із| відповідних органів), отже, ПДВ не нараховується.

Відносно сторнування| податкового кредиту по ПДВ при розкраданні об'єкту основних коштів|коштів| слід зазначити, що суми ПДВ, відображені|відбивати| у складі податкового кредиту при придбанні|надбанні| основних коштів|коштів| груп 2, 3 і 4 не підлягають коректуванню, оскільки балансова вартість викрадених коштів|коштів| продовжує амортизуватися. Підтвердженням вказаного служить п.п. 7.4.1 закону про ПДВ, відповідно до якого в податковий кредит включаються суми ПДВ, сплачені при придбанні|надбанні| основних коштів|коштів|, що підлягають амортизації.

Винна особа|лице,обличчя| може відшкодовувати збиток|шкоду| не лише|не тільки| шляхом внесення готівки до каси підприємства, але і шляхом утримання з|із| його заробітної плати, проте|однак| при використанні такого способу відшкодування збитку не можна забувати про норми КЗОТ в частці|частині| обмеження розміру утримань із|із| заробітної плати. При кожній виплаті заробітної плати спільний|загальний| розмір всіх утримань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - 50 % заробітної плати, належній виплаті працівникові. При утриманні із|із| заробітної плати по декількох виконавчих документах за працівником у будь-якому випадку|в будь-якому разі,у жодному випадку| повинно бути збережено 50 % заробітку (окрім|крім| утримань із|із| заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 % .

Наведемо приклади відображення в бухгалтерському обліку|урахуванні| сум понаднормативних недостач.

Приклад|зразок|. В результаті|внаслідок,унаслідок| інвентаризації товарів на складі підприємства виявлена недостача 200 кг цукру за ціною 2,00 грн. за 1 кг Матеріальна відповідальна особа визнало себе винним. Сума ПДВ складає 80,00 грн. (200,00 · 2 · 20 %).

Додаткові дані: індекс інфляції – 1,07.

У регістрах|реєстрах| бухгалтерського обліку|урахування| операції по списанню сум недостачі і відшкодуванню збитків відбиваються таким чином:

Приклад|зразок|. В результаті|внаслідок,унаслідок| проведеної інвентаризації встановлений|установлений| факт розкрадання комп'ютера. Первинна вартість об'єкту – 2000 грн. Сума нарахованого зносу – 500 грн. Винна особа|лице,обличчя| не знайдена

Приклад|зразок|. В звітному періоді підприємством були придбанні|надбанні| бланки строгої|суворої| звітності: бланки доручення в кількості|у кількості| 100 шт. загально вартістю 18 грн., у тому числі ПДВ 3 грн. В кінці|наприкінці,у кінці| звітного періоду за результатами|за наслідками| інвентаризації виявлена недостача бланків доручень -3 шт. Знайдена винна особа|лице,обличчя|, що визнала свою провину|вину|. У наступному|такому| звітному періоді винною особою|лицем,обличчям| відшкодований збиток.

Синтетичний облік|урахування| бланків строгої|суворої| звітності ведеться на субрахунку 209 «Інших матеріалів» за вартістю придбання|надбання| (без врахування суми ПДВ, якщо підприємство є|з'являється,являється| платником ПДВ). Одночасно вартість бланків строгої|суворої| звітності враховується на позабалансовому|позабалансовому| рахунку 08 «Бланків строгого|суворого| обліку|урахування|» за номінальною вартістю 1,5 грн.

Розмір відшкодування збитків винною особою|лицем,обличчям| відповідно до Порядку|ладу| № 116 складе: Py| = (1,5 грн. · 3 шт. · 1 + 0,03 грн. · 3 шт.) · 5*| = 22,95 грн.

У бухгалтерському обліку|урахуванні| виявлені в результаті інвентаризації суми надлишків товарно-матеріальних цінностей прибуткують як активи в кореспонденції з|із| субрахунком 719 «Інших доходів|доходи| від операційної діяльності» або субрахунком 425 «Інший додатковий капітал» (при виявленні неврахованих необоротних активів).

Що стосується відображення надлишків в податковому обліку|урахуванні|, якщо вони не викликані|спричиняти| помилкою даних бухгалтерського обліку|урахування|, для цілей оподаткування такі ТМЦ прирівнюються до безкоштовно|безплатно| отриманим|одержувати| з|із| відповідним відображенням і вартості складі валових доходів (на підставі п.п. 4.1.6 Закону про податок на прибуток ).

Порядок|лад| відображення виявлених надлишків ТМЦ в бухгалтерському обліку|урахуванні| розглянемо|розглядав| в прикладі|зразку|.

Приклад|зразок|. В результаті|внаслідок,унаслідок| інвентаризації на складі виявлені надлишки сировини – папери в кількості|у кількості| 200 кг Вирішено оприбутковувати папір за ціною 3,40 грн. за 1 кг

На завершення інвентаризації інвентаризаційною комісією складається протокол, який має бути в 5-денний термін розглянутий|розглядати| і затверджений керівником підприємства. Якщо при проведенні інвентаризації обстежувана велика кількість приміщень|помешкань|, об'єктів і т. д., те підведення підсумків може бути закріплене в декількох протоколах. Наприклад, по кожному складу, відділу, видам об'єктів інвентаризації і т. д.

10. ОЦІНЮВАННЯ В СИСТЕМІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
11. Базові поняття
12. Базові поняття про класифікацію медичної техніки

Переглядів: 841