• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виконавець алгоритму

Лекція № 15

Тема.Поняття алгоритму, типи, властивості, засоби подання алгоритмів. Виконання алгоритмів. Приклади. Основні елементи мови програмування Turbo Pascal. Запис арифметичних виразів, функції, оператори та команди. Структура найпростішої програми. Оператор виводу writeln.

План

1. Поняття алгоритму. Основні властивості алгоритмів.
2. Форми представлення алгоритмів. Виконавці алгоритмів.
3. Поняття про інтегроване середовище програмування.
4. Запуск та елементи вікна редагування Turbo Pascal.
5. Компіляція, виправлення помилок. Виконання програми та перегляд результатів.
6. Основні характеристики величин, їх типи.
7. Типи ідентифікаторів.
8. Структура найпростішої програми. Ввід, редагування та збереження програми.
9. Оператор виведення writeln.

Алгоритм — точний та зрозумілий опис послідовних дій над заданими об’єктами, які мають бути виконані для розв'язання завдання.

Приклад алгоритму.

Задача.Вказати послідовність дій, які необхідно виконати для обчислен­ня виразу (ах+b)х+с при заданих значеннях а, b, с, х. Алгоритм можна описати таким чином:

1. Помножити ана х.

2. До отриманого результату додати b.

3. Отриманий результат помножити на х.

4. До отриманого результату додати с.

Алгоритм повинен мати такі властивості:

1. Масовість.Коли алгоритм дозволяє вирішувати не одну конкретну задачу, а безліч однотипних задач та роботи це неодноразово.

2. Визначеність.Операції, які використовуються в алгоритмі, не повинні мати двоякого тлумачення; не повинно виникати питання: що саме і як треба робити? Порядок виконання операцій має бути строго визначеним.

3. Дискретність.Процес розв'язування алгоритму повинен складатися з окремих завершених операцій, які виконуються послідовно і за скінчений час. Перехід до наступного кроку можливий тільки після завершення попереднього кроку.

4. Результативність.Виконання послідовності операцій алгоритму по­винно приводити до цілком конкретного результату.

5. Формальність.Будь-який виконавець, здатний сприймати і виконувати вказівки алгоритму (навіть не розуміючи їх змісту), діючи за алгоритмом, може виконати поставлене завдання.

Для подання алгоритму можна скористатися трьома способами:

- за допомогою звичайної мови спілкування (словесний запис алгоритму);

- з використанням блок-схем;

- за допомогою мови програмування.

При складанні алгоритмів можна поєднувати різні форми подання алгоритмів.

Алгоритм рішення однієї й того ж завдання може бути представлений по-різному. Якщо ви навчаєте чомусь собаку, ви будете віддавати усні команди на зрозумілому для неї мові. Якщо ж ви вчите свого приятеля їзді на велосипеді, то система команд, які він у стані виконати, буде, природно, ширше. Алгоритм їзди ви можете описати усно, але можете при бажанні записати на папері.

Алгоритми складаються з орієнтацією на визначеного виконавця алгоритму: дресирована тварина, людини, автомат, ЕОМ. В алгоритм повинні входити команди, які виконавець може виконати, і неприпустимі команди, які він виконати не в змозі. У кожного виконавця є свій кінцевий набір команд, які для нього зрозумілі та можуть бути виконані. Тобто сукупність вказівок, які можуть бути виконані виконавцем, називається системою команд виконавця.

Словесний запис найчастіше застосовується на початковому етапі вивчення алгоритмів і призначається для використання алгоритму людиною. Однак ця форма запису алгоритму володіє двома істотними недоліками. По-перше, вона недостатньо наочна й, по-друге, її важко безпосередньо перекласти на мову програми.

Блок-схеми складаються з геометричних фігур.

1. Блоки початку й кінця алгоритму;

2. Блоки вводу-виводу (паралелограми);

3. Операторні блоки для введення дій над величиною (прямокутник);

4. Умовний блок (ромб, з одним входом і двома виходами)

Мова Pascal (Паскаль) була розроблена на початку 70-х років і названа на честь французького математика й філософа Блеза Паскаля. Спочатку ця мова була призначена для навчання програмуванню. Однак завдяки широким можливостям структурного програмування вона стала застосовуватися в різних областях: науці, техніці, економіці, при створенні інформаційних систем і т.д.

Існує багато версій мови Паскаль. Turbo Pascal - це не окрема мова програмування, а "розширення" звичайного, стандартного Паскаля, що включає інтегроване середовище програмування. Це означає, що з однієї програми є доступ до редактора текстів, транслятору, довідковій системі, налагодчику й т.д.

Програма – впорядкована послідовність дій для ЕОМ, виконання якої реалізує алгоритм розв’язку будь-якої задачі.

Транслятор (компіляція) – програма, яка перекладає програму з однієї мови програмування на іншу (на мову машинних команд), сполучення клавіш Alt+F9 або п.м. Compile → Compile. Якщо текст не має синтаксичних помилок, то на екрані з’явиться повідомлення про успішне виконання компіляції.

Щоб запустити програму на виконання натисніть комбінацію клавіш Ctrl+F9 або виберіть команду меню Run → Run.

Коли програма закінчить роботу, інструментальна оболонка поверне вас у режим редагування й результат буде закритий вікном редактора. Щоб переглянути результати програми, натисніть клавіші Alt+F5.

Щоб вийти з середовища Turbo Pascal, необхідно натиснути комбінацію клавіш Alt+F5 або через головне меню й виконати команду File → Exit.

Система програмування Turbo Pascalоб’єднує в собі текстовий редактор, транслятор, компонувальник, відлагоджувач та систему підказки.

Система програмування Turbo Pascalмає в своєму складі багато файлів.

Головні з них:

1) Turbo.exe – підтримує роботу в турбосередовищі;

2) Turbo.tpl – вміщує бібліотеку підпрограм;

3) Turbo.hlp – забезпечує виведення на екран підказки по окремих режимах роботи, конструкціях програм, тощо.

Синтаксис язика програмування – це набір правил, які визначають способи побудови вірних програм із символів алфавиту.

Як кожна мова, Паскаль має свій алфавіт, який включає в себе:

26 латинских строчных и 26 латинских прописных букв:

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z

подчеркивание _

10 цифр:

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

знаки операций:

+ - * / = <> < > <= >= := @

ограничители (разделители):

. , ' ( ) [ ] (. .) { } (* *) .. : ;

спецификаторы:

^ # $

Роздільником операторів в Паскалі є ; (крапка з комою).

Основні службові слова (зарезервовані слова):

Читайте також:

1. Блоки схеми алгоритму
2. Визначення алгоритму
3. Визначення алгоритму
4. Властивості алгоритму.
5. Метод рекурентних співвідношень. Використання принципу Беллмана і алгоритму Джонсона.
6. Опис алгоритму розв'язування задачі
7. Основні положення алгоритму ШПФ
8. Оцінка продуктивності вузла реалізації алгоритму ШПФ на ПЛІС
9. Побудова граф-алгоритму ШПФ з основою 2 наведена в попередніх розділах.
10. Поняття алгоритму.
11. Поняття алгоритму.

Переглядів: 1061