Визначення алгоритму

План

1 Визначення інформації

3 Виконавці алгоритмів

4 Способи описання алгоритмів

5 Властивості алгоритмів

6 Поняття обчислювальної складності

1 Визначення інформації

Термін ≪інформація≫ походить від латинського слова ≪information» - виклад, роз'яснення фактів, подій. Тому, в найширшому розумінні інформація трактується наступним чином.

Інформація – це відомості, пояснення, знання про всілякі об'єкти, явища, процеси реального світу.

Доволі розповсюдженим є погляд на інформацію як на ресурс, аналогічний енергетичним, матеріальним, трудовим і грошовим ресурсам. Ця точка зору відображається у наступному трактуванні інформації.

Інформація - нові відомості, які дозволяють поліпшити процеси, пов'язані з перетворенням речовин, енергії та самої інформації.

Інформацію не можна відокремити від процесу інформування. В основі цього процесу лежить взаємозалежність пари об'єктів - джерела і споживача інформації.

Джерелами інформації, насамперед, є природні об'єкти: люди, тварини, рослини, планети тощо. Разом із цим, у міру розвитку науки і техніки, джерелами інформації стають наукові експерименти, машини, апарати, технологічні процеси. Значний також перелік об'єктів, що є споживачами інформації: люди, тварини, рослини, різноманітні технічні пристрої тощо.

Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслюється у наступному понятті інформації.

Інформація– це нові відомості, прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні.

Іншими словами, інформація - це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) в результаті сприйняття і опрацювання певних відомостей, тобто у результаті застосування до цих відомостей адекватних методів оперування ними (термін ≪адекватний≫ означає цілком відповідний; прирівняний; той, що влаштовує).

Адекватність є надзвичайно важливою вимогою до методів, які застосовуються до наявної інформації з метою отримання нової інформації. Так, для сприйняття відомостей, викладених на аркуші паперу незнайомого іноземною мовою, адекватним може бути метод перекладу зі словником. У той же час, для сприйняття усної іноземної мови цей метод є явно не адекватним і має бути застосований метод синхронного перекладу.

Інформатика використовує своє власне тлумачення терміну ≪інформація≫, яке є значно вужчим, ніж розглянуті вище. Це зумовлене тим, що при визначенні цієї категорії, інформатика не може базуватися на таких поняттях як знання, відомості, усунення невизначеності. Засоби комп'ютерної техніки володіють здатністю опрацьовувати інформацію автоматично, без участі людини, і про жодні знання або незнання тут мова йти не може. Ці засоби можуть працювати зі штучною, абстрактною і навіть із хибною інформацією, яка не має об'єктивного відображення ні у природі, ні у суспільстві.

Враховуючи зазначену специфіку комп'ютерної техніки, інформатика вилучає змістовні аспекти поняття інформації і використовує погляд на інформацію як на предмет певної діяльності. Найконцентрованіше це виражається у наступному понятті інформації.

Інформація – це відомості, які є об'єктом збирання, реєстрації, збереження, передавання і перетворення.

Основна маса інформації збирається, передається і опрацьовується у знаковій формі – числовій, текстовій, табличній, графічній і т.ін. Знакове подання інформації інформатика пов'язує з поняттям ≪дані≫.

Дані — це відомості, подані у певній знаковій формі, придатній для передавання, інтерпретації та опрацювання людиною або автоматичним пристроєм.

Взаємозв'язок між інформацією, даними і методами оперування ними характеризується низкою властивостей.

Інформація має динамічний характер. Вона не є статичним об'єктом, а динамічно змінюється й існує тільки у момент взаємодії даних і методів, тобто в момент протікання інформаційного процесу. Весь інший час вона перебуває у стані даних.

Зв'язок даних і методів носить діалектичний характер. Дані є об'єктивними, коли вони виникають у результаті реєстрації об'єктивно існуючих сигналів, викликаних змінами в матеріальних тілах або полях. У той же час, методи оперування даними в інформаційних процесах є суб'єктивними. Дійсно, інформаційний процес здійснюється за допомогою штучних або природних методів, в основі штучних методів лежать алгоритми, складені і підготовлені людьми (суб'єктами), в основі природних-біологічні властивості суб'єктів інформаційного процесу.

Дані надають інформацію лише в момент їх використання. Це означає, що збережувані дані залишаються лише даними доти, поки їх не використано в тих чи інших методах деяким суб'єктом інформаційного процесу (людиною або автоматичним пристроєм). Якщо дані зовсім не використовуються, то говорять, що вони мають нульову нормативність, і вважають такі дані інформаційним шумом. Дані, що використовуються, називають інформативними.

Рівень інформативності даних залежить від ступеня адекватності методів, що застосовуються в інформаційних процесах.

Дані сприймаються їх отримувачем як певна змістовна інформація лише в тому випадку, коли в його ≪пам'яті≫ закладені поняття і моделі, що дозволяють зрозуміти зміст отриманих відомостей.

Коли дані опрацьовуються певними методами або евристиками, то на їх основі можна встановити залежності, послідовності чи висновки, які дозволяють здійснити підтримку процесу прийняття рішення. Такі дані називають знаннями. Рішення може прийматися як експертом предметної області (такі знання називають суб'єктизованими), так і комп'ютером (такі знання називають комп'ютеризованими).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Уроку фізичної культури з елементами футболу для учнів 11–го класу	\|	Визначення алгоритму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.