• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжособистісні ділові комунікації в системі людської взаємодії – поняття, специфіка, види, форми, структура.

Лекція т. 4. Особливості комунікації в міжособистісній взаємодії

Висновок.

За своєю природою і сутністю, реклама є синтезованим явищем. Тобто, у суспільстві існують такі самодостатні сфери як економіка, політика, культура; а з іншого боку – ринок, бізнес; державні інститути – три гілки влади; а також громадський сектор. Реклама як фактор ринкової інфраструктури перебуває на межі цих сфер, обслуговуючи водночас кожну з них.

Крім того, сама реклама (рекламний продукт) поєднує в собі дифузійно компоненти багатьох фундаментально-теоретичних і прикладних наук: філософії (ідея), філології (слово), фотомистецтва/кінематографу/телевізії - зображальність, динамічна візульна-аудіальність; радіо (звук); психології (механізми сприйняття і впливу); соціології (дослідження); маркетингу (ситуаційна аналітика), дизайну (оформлення) і т. д. Саме цим і обумовлюється її синтезована природа та сутність.

Література

1. Почепцов Г.П. Теория коммуникаций. – М.: Изд-во Ваклер, 2001.

2. Ромат Е.В. Реклама: Учебник для студентов специальности «Маркетинг». – 3-е узд., перераб и доп. – К., Харьков: НВФ «студент центр», 2000. – 480 с.

3. Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама: теория и практика. – М., 1999.

4. Таранов П.С. Приемы влияния на людей. – Симферополь: Таврия, 1995. – 496 с.

5. Шейнов В.П. Скрытое управление человеком (Психология манипулирования). – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. 848 с.

ПЛАН

1. Міжособистісні ділові комунікації в системі людської взаємодії – поняття, специфіка, види, форми, структура.

2. Закономірності міжособистісних комунікацій в процесі взаємодії.

3. Керовані та некеровані комунікативні процеси, які впливають на стан організації.

4. Умови встановлення конструктивного комунікативного контакту.

У контексті розгляду питання про роль взаємодії в спільній діяль­ності важливо підкреслити той факт, що взаємодія як процес скла­дається з комунікативних і фізичного (спільне переміщення в просторі, спільні дії) контактів. Ідеться про те, що в організації колективної діяльності наявні такі основні аспекти, які характеризують взаємодію як процес: діючі індивіди, спільні дії, інформаційні зв'яз­ки, взаємовплив, взаємостосунки, взаєморозуміння (див. рис. ).

Отож взаємодія в колективній діяльності проявляється передусім у формі її організації, тобто спільних дій, спрямованих на загальний предмет праці. Саме вони — спільні дії — викликають необхідність використання основних структурних складових діяльності (цілей, мотивів та ін.). Водночас у процесі взаємодії відбуваються взаємні впливи учасників спільної діяльності, котрі породжуються відно­синами виробництва і які, на думку А. Журавльова, викликають необхідність виокремлення й використання в аналізі спільної діяль­ності нових компонентів. Дослідник вважає, що такими складовими компонентами спільної діяльності є взаємодії між учасниками цієї діяльності, однак не будь-які, а детерміновані спрямованістю на спільний предмет, тобто предметно спрямовані взаємодії. При цьо­му під взаємодією тут розуміється така система дій учасників колек­тивної діяльності, за якої вчинки однієї людини чи групи осіб зумовлюють певні дії інших людей, а вчинки останніх, своєю чер­гою, викликають певні дії першої групи індивідів. Постає запитан­ня: «Який характер застосування взаємодії в структурі спільної діяльності?» Автор виокремлює два аспекти: предметно спрямовані (інша назва — цільові) взаємодії, з одного боку, органічно вводять­ся в психологічну структуру спільної діяльності, а з іншого — вони змінюють структури індивідуальних діяльностей її учасників, підкоряючи їх загальним цілям і завданням. Тобто взаємодія пере­творює, перебудовує виконувану діяльність, яка перестає бути інди­відуальною, а стає формою спільної діяльності.

Питання співвідношення взаємодії і спільної діяльності — це не що інше, як продовження дискусії з приводу співвідношення комунікації і діяльності, у ході якої виокремилися дві протилежні позиції. Відповідно до першої позиції, спілкування є частиною діяльності, а до другої — воно принципово різниться від діяльності, адже пов'язує суб'єкт не з об'єктом, а з іншим суб'єктом (Б. Ломов). Г. Андреєва запропонувала компромісний варіант, коли спілкуван­ня розглядається і як аспект спільної діяльності, і як самостійний феномен. Б. Паригін вважає, що спілкування й діяльність взаємоперехрещуються, але вони не є тотожними явищами, тобто спілкуван­ня не тотожне діяльності й не є її частиною, а співвідноситься з діяльністю як два взаємоперехресних кола. Інакше кажучи, з одного боку, спілкування може виступати як умова або складова будь-якої взаємодії.

Ми вважаємо, що взаємодія менеджера з підлеглими включає такі основні аспекти:

- нормативне забезпечення такої взаємодії;

- моніторинг актуальних і майбутніх проблем колективу;

- визначення місця, можливостей та функцій кожного окремого учасника взаємодії;

- конкретизацію та узгодженість стратегічних, оперативних і тактичних взаємних дій адміністрації та різних громадських структур;

- розробку та впровадження організаційних форм взаємодії;

- належне інформаційне забезпечення взаємодії;

- соціально-психологічну готовність адміністрації і всіх пред­ставників громадськості до співпраці та взаємодопомоги;

- готовність учасників до уникнення та усунення збурень і протиріч, які можуть виникати у процесі взаємодії.

Читайте також:

1. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
2. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
3. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
4. Адресація в системі ЕП НБУ.
5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
8. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
9. Акціонерна власність в економічній системі
10. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
11. Аналіз міжринкової взаємодії товарів і грошей
12. Аналіз посередників в системі розподільчої політики

Переглядів: 833