МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ОсновнаЕвфемізми – це описовий зворот, часто словосполучення, що приховано передає назву предмета, явища, істоти, особи справжнє ім’я чи назву, боячись його назвати (брехня – неправда, чорт - нечистий). евфемізми часто поширюються у художньому і розмовно-побутовому стилі. синоніміка мови розвивається поступово, поповнюючись за рахунок: а) створення нових слів на основі старих (згадати, нагадати, пригадати); б) запозичення слів (асиміляція – уподібнення); в) поява слів із різним емоційно-стилістичним забарвленням: померти – попрощатися з життям, скласти голову. Антонімія. антоніми (від гр. anti – проти і оnуmа – ім’я) – це різні за звучанням слова, що виражають протилежні, але співвідносні одне з одним поняття: правда – брехня, добрий – злий, легко – важко, почати – закінчити. об’єднуються в антонімічні пари не всі слова, а лише ті, які мають якісні характеристики (високий - низький). крім різнокореневих, трапляються антоніми однокореневі: вхід – вихід, налити – вилити, наземний – підземний. багатозначні слова вступають в антонімічні зв’язки з кожним зі своїх значень: тихий голос – гучний, тиха їзда – швидка, тиха вулиця – шумна, тиха людина – буйна та ін. антоніми класифікуються за значенням: 1) контрарні – позначають протилежні поняття, що мають «якісного посередника» (молодий – літній - старий); 2) комплементарні – передають абсолютну протилежність, без можливих виявів додаткової ознаки (жонатий - холостий); 3) векторні – позначають протилежні поняття щодо руху (вперед – назад, увійти - вийти). протилежні значення можуть історично розвиватися в одному й тому самому слові (явище енантіосемії): напевне “мабуть” – напевне “можливо”. антонімам мовним протиставляються антоніми мовленнєві, чи контекстуальні антоніми: “у наших жилах кров, а не водиця” (в. маяковський). Стилістичне розшарування словникового складу мови. слова можуть протиставлятися як за граматичними і лексико-семантичними ознаками, так і за сферою вживання. у словниковому складі будь-якої мови виділяють два основні шари: загальновживану лексику і лексику, обмежену у своєму вживанні певними стилями мови і мовлення. до загальновживаної лексики відносяться слова, без яких не можливе спілкування в жодній сфері людської діяльності. загальновживана лексика є тим фоном, на якому виділяються обмежені у своєму вживанні слова. стилістично забарвлена лексика передусім поділяється на книжну і розмовну. книжна лексика використовується переважно в літературно-писемній мові (науковій літературі, документах, художній літературі). у ній виділяється: - термінологічна лексика: фонема, морфема, синтагма; - історизми й екзотизми: забрало, князь; - архаїчна лексика: зениці, перст; - поетична лексика: діва, ангел, чорні / сині очі, голуби. розмовна лексика використовується насамперед у невимушеній бесіді, переважно на побутову тему. у ній виділяється: - просторічна лексика: доця, картошка, башковитий; - вульгаризми і жаргонізми: морда, тачка, дід; - діалектна лексика: бутля, кип’ячка. Термінологія та спеціальна лексика. термін – це слово або словосполучення, яке виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки. галузь, яка вивчає терміни називається термінологією. характерні ознаки термінів: 1.однозначність. 2.нейтральність (відсутність стилістичних відтінків). 3.спеціалізація (у певній сфері). класифікація термінів за: 1) структурою – прості, складні; 2) за походженням – власне мовні, запозичені; 3) за сферою функціонування – загально-наукові, власне наукові.
Література дорошенко с.і., дудик п.с. вступ до мовознавства. – к.: вища школа, 1974. – с. 119–137. карпенко ю.о. вступ до мовознавства. – к.-одеса: либідь, 1991. – с. 97–117. кочерган м.п. вступ до мовознавства. – к.: академія, 2000. – с. 202–240. кодухов в.и. введение в языкознание. – м.: высшая школа, 1987. – с. 177–188. реформатский а.а. введение в языковедение. – м., 1987. – с. 96–99, 110–121. Читайте також:
|
||||||||
|