Основна

Евфемізми – це описовий зворот, часто словосполучення, що приховано передає назву предмета, явища, істоти, особи справжнє ім’я чи назву, боячись його назвати (брехня – неправда, чорт - нечистий). евфемізми часто поширюються у художньому і розмовно-побутовому стилі.

синоніміка мови розвивається поступово, поповнюючись за рахунок:

а) створення нових слів на основі старих (згадати, нагадати, пригадати);

б) запозичення слів (асиміляція – уподібнення);

в) поява слів із різним емоційно-стилістичним забарвленням: померти – попрощатися з життям, скласти голову.

Антонімія. антоніми (від гр. anti – проти і оnуmа – ім’я) – це різні за звучанням слова, що виражають протилежні, але співвідносні одне з одним поняття: правда – брехня, добрий – злий, легко – важко, почати – закінчити. об’єднуються в антонімічні пари не всі слова, а лише ті, які мають якісні характеристики (високий - низький). крім різнокореневих, трапляються антоніми однокореневі: вхід – вихід, налити – вилити, наземний – підземний.

багатозначні слова вступають в антонімічні зв’язки з кожним зі своїх значень: тихий голос – гучний, тиха їзда – швидка, тиха вулиця – шумна, тиха людина – буйна та ін.

антоніми класифікуються за значенням: 1) контрарні – позначають протилежні поняття, що мають «якісного посередника» (молодий – літній - старий); 2) комплементарні – передають абсолютну протилежність, без можливих виявів додаткової ознаки (жонатий - холостий); 3) векторні – позначають протилежні поняття щодо руху (вперед – назад, увійти - вийти).

протилежні значення можуть історично розвиватися в одному й тому самому слові (явище енантіосемії): напевне “мабуть” – напевне “можливо”. антонімам мовним протиставляються антоніми мовленнєві, чи контекстуальні антоніми: “у наших жилах кров, а не водиця” (в. маяковський).

Стилістичне розшарування словникового складу мови. слова можуть протиставлятися як за граматичними і лексико-семантичними ознаками, так і за сферою вживання. у словниковому складі будь-якої мови виділяють два основні шари: загальновживану лексику і лексику, обмежену у своєму вживанні певними стилями мови і мовлення.

до загальновживаної лексики відносяться слова, без яких не можливе спілкування в жодній сфері людської діяльності. загальновживана лексика є тим фоном, на якому виділяються обмежені у своєму вживанні слова.

стилістично забарвлена лексика передусім поділяється на книжну і розмовну.

книжна лексика використовується переважно в літературно-писемній мові (науковій літературі, документах, художній літературі). у ній виділяється:

- термінологічна лексика: фонема, морфема, синтагма;

- історизми й екзотизми: забрало, князь;

- архаїчна лексика: зениці, перст;

- поетична лексика: діва, ангел, чорні / сині очі, голуби.

розмовна лексика використовується насамперед у невимушеній бесіді, переважно на побутову тему. у ній виділяється:

- просторічна лексика: доця, картошка, башковитий;

- вульгаризми і жаргонізми: морда, тачка, дід;

- діалектна лексика: бутля, кип’ячка.

Термінологія та спеціальна лексика. термін – це слово або словосполучення, яке виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки. галузь, яка вивчає терміни називається термінологією.

характерні ознаки термінів:

1.однозначність.

2.нейтральність (відсутність стилістичних відтінків).

3.спеціалізація (у певній сфері).

класифікація термінів за:

1) структурою – прості, складні;

2) за походженням – власне мовні, запозичені;

3) за сферою функціонування – загально-наукові, власне наукові.

Література

дорошенко с.і., дудик п.с. вступ до мовознавства. – к.: вища школа, 1974. – с. 119–137.

карпенко ю.о. вступ до мовознавства. – к.-одеса: либідь, 1991. – с. 97–117.

кочерган м.п. вступ до мовознавства. – к.: академія, 2000. – с. 202–240.

кодухов в.и. введение в языкознание. – м.: высшая школа, 1987. – с. 177–188.

реформатский а.а. введение в языковедение. – м., 1987. – с. 96–99, 110–121.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 5 Лексико-семантична система мови	\|	Основна

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.