Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тема лекції: Страхування фінансових ризиків Принципи організації депозитного страхування

Лекція № 10.

Використані терміни:кредитний ризик, делькадерне страху­вання, ризик неплатежу, граничне страхування, факторинг, інвестиції, споживчий кредит, кредит до віри, застава, лізинг, депозит, депонування, страхування від втрат прибутку.

Страховий та економічний зміст поняття фінансового ри­зику не є однозначним. Здебільшого страхування фінансових ризиків розглядається як у вузькому, так і в широкому ро­зумінні У вузькому розумінні це страхування тлумачиться як страхування лише кредитних ризиків, а широке його ро­зуміння охоплює також усі види страхового захисту від тих ризиків, які виявляються в будь-якій сфері визначених фінан­сових відносин або безпосередньо спричиняють фінансові втрати.

Звичайне страхування майна покриває лише незначну ча­стину втрат, яких господарський суб'єкт зазнав внаслідок на­стання ризику. Набагато більшими можуть бути його втрати, завдані неотриманням сподіваного прибутку. І тут страхуван­ня так званих втрачених можливостей (реальних майнових втрат у їх залишковій вартості плюс втрат очікуваної користі), дає змогу вчасно відновити виробничий процес перерваний через настання випадкової події, підтримує регулярне надход­ження грошових коштів, необхідних для фінансування госпо­дарського процесу, а не тільки для відновлення втрачених че­рез подію основних фондів.Згідно з класифікацією ризиків до групи фінансових віднесені ризики, що виявляються у зв'язку із наданням кре­дитів (товарних кредитів; кредитів під інвестиції; споживчих кредитів; кредитів, виданих під заставу; кредитів довіри і т.ін.) та у зв'язку з втратою прибутку — найбільш репрезентативним видом страхування фінансових ризиків, а також різно­манітних біржових ризиків (див. схему, рис. 4).

Страхування кредитів: -ризику неповернення кредиту -відповідальності позичальника за неповернення кредиту -несвоєчасної сплати страхувальником процентів за кредит -векселів -депозитів  
Страхування непрямих ризиків: на випадок втрати доходу додаткових витрат тимчасового прибутку орендної плати  
Страхування біржових ризиків: ©- ризику неплатежу за комерцій­ними угодами -комісійної винагороди брокер­ської (маклерської) фірми -операції з цінними паперами  
Страхування ризику неправомірного застосування фінансових санкцій державними податковими службами
Страхування прибутку: майнові інтереси страхувальника або третіх осіб, пов'язані з інвестуванням грошових чи інших ресурсів у певний вид виробництва, робіт чи послуг з метою одержання через деякий час прибутку  

 


Рис. 4. Класифікація видів страхування фінансових ризиків

Види збитків у страхуванні фінансових ризиків див. рис. 5.

 

 

Види збитків
Прирости витрат на виробництво
Втрата прибутку, що обчислюється за спеціальною методикою
Витрати, які мають постійний характер і є необхідними навіть протягом деякої перерви у виробничому процесі  
Додаткові витрати, спрямовані на стримання спаду виробництва в умовах, які склалися після страхового випадку  

 


Рис. 5. Види збитків у страхуванні фінансових ризиків

Страхова сума обчислюється на базі передбачуваного об­сягу прибутку та обсягу постійних витрат, які можуть склас­тися у господарському році.

При розрахунку страхового тарифу враховується:

сезонність виробництва;

тривалість терміну відшкодування;

характер конкуренції в даній галузі;

франшиза.

Правове забезпечення у страхуванні фінансових ризиків може набирати багатьох форм. При цьому воно передбачає, що втрати (кредиторська заборгованість, відсотки по ній, не­платоспроможність позичальників та споживачів і т.ін.) мо­жуть бути повернені третіми особами, тобто страховиком. От­же, страхування фінансових ризиків можна визначити як господарський механізм, мета якого — задовольнити випадкові оцінювані майнові потреби, які виникають з ризиків неповернен­ня кредитів чи неотримання прибутку в достойній кількості абозовсім, перерозподіливши втрати між суб'єктами фінансово-страхових відносин.

В Україні ці проблеми поки що не знаходять свого місця в гідних межах, тому що відсутнє головне — інвестиційна діяльність громадян, тобто депонування грошових коштів у комерційних банках. Масове неповернення банками депо-нентних коштів підносить звичайну негативну фінансово-банківську ситуацію до рангу вагомої соціально-економічної і навіть політичної проблеми. Адже вклади клієнтів, фізичних та юридичних осіб, банки активно використовують у своїй комерційній діяльності. А ця діяльність, як відомо, пов'язана як з розвитком економіки країни в цілому, так і з ризиками неповернення коштів, що автоматично лягає на плечі клієнтів банків — власникам депозитів. Саме тому постає гостра по­треба створювати ефективні системи захисту інтересів вклад­ників від наслідків ризику неплатоспроможності їхніх банків. Таким чином, страхування депозитів стає актуальнішою про­блемою економічної системи будь-якої країни.

Система страхового захисту депозитів була уперше засто­сована в США у 1933 р. згідно з вимогами прийнятого Банківського закону про страхування депозитів. Було створе­но державну організацію — «Федеральну корпорацію страху­вання депозитів», яка протягом вже багатьох десятиліть стра­хує всі види банківських депозитів за рахунок спеціального фонду, створеного щорічними внесками комерційних банків.

Сутність системи депозитного страхування (СДС) — ство­рення системи взаємної відповідальності комерційних банків перед вкладниками, яка передбачає використання страхових принципів при організації цільового фонду, що може витра­чатись для повної або часткової компенсації збитку, спричи­неного вкладниками банку, який збанкрутував.

Принципи побудови систем депозитного страхування (рис. 4.23):

інституційний характер організації;

страхова основа формування;

обов'язкова участь усіх фінансових закладів, які прий­мають депозити;

імперативність регуляційних норм діяльності;

змішаний характер (участь державних та недержавнії структур);

обмеженість страхової відповідальності банків, уста­новленою квотою відшкодування депозитів;

власна участь застрахованих у покритті ризиків непо­вернення депозитів;

диференціація страхових тарифів;

надання страхового відшкодування на одного вкладника.

Типи СДС
за характером вимог до учасників комерційного банку
за ступенем охоплення об'єкта страхування
обов'язкова добровільна змішана
повна обмежена дискредеційна
За принципом визначення страхових платежів
За формою власності
диференційована фіксована
Державна Приватна змішана

 

 


Рис. 6. Характеристики типів систем депозитного страхування

Попри цілий ряд недоліків, які виявляються протягом часу їх функціонування, ці системи стали моделями, які насліду­ють у багатьох країнах світу.

Беручи до уваги актуальність розглянутих щойно питань для всіх банківських систем, 30 травня 1994 р. Європейський Союз ухвалив спеціальну Директиву 94/19/ЄС щодо впровад­ження програм страхування депозитів країнами-членами ЄС, а також країнами, які мають намір приєднатися в майбутньо­му до ЄС.

Керуючись статтею 24 закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України розробив та з 01.07.96 р. ввів у дію «Тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб». Фонд створюється за рахунок придбання банками дер­жавних цінних паперів (на суму, достатню для покриття зо- . бов'язань перед фізичними особами) та передачі їх на зберігання Національному банку України. У разі ліквідації комерційного банку, Національний банк України розблоковує державні цінні папери такого банку, реалізує їх, а отримані кошти використовує на відшкодування фізичним вкладникам депозитів. Як бачимо, юридичні особи (їх вклади), поки що знаходяться поза увагою такого страхування, хоча їхні вклади на сьогоднішній день у банках домінуючі. Все це призводить до нервозності підприємницьких структур різного порядку бізнесу й виходом їх у «тінь». Пересічний же громадянин Ук­раїни ще недостатньо довіряє банківським структурам та не поспішає вкладати свої кошти на депозит до банку, особливо в національній валюті.

Вирішення цієї проблеми можливе з допомогою третьої сторони, тобто обов'язковим залученням для страхування де­позитів вкладників страхової компанії, а не тією ж структу­рою (банком), що одержує гроші по вкладах, тим паче держа­вою, яка й так багато винна своїм громадянам.

Необхідність широкого впровадження такої системи — страхування банківських депозитів страховиками, зумов­люється, окрім вже зазначеного, ще ось чим:

загальним спадом довіри до банків;

потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію;

потребою стабілізації фінансових ресурсів банків — усу­нення причин до передчасної ліквідації депозитів вкладника­ми, занепокоєними станом їх надійності;

обов'язком захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому довіряє свої заощадження.

Про можливості такої системи — страхування депозитів страховиком див. рис. 7.

 

Можливості СДС під час розв’язання проблем банківських банкрутств
Ліквідація банку
Злиття зі стабільним банком
Надання безпосередньої допомоги
Пільги щодо капіталу банку

 

 


Рис. 7. Можливості страхування депозитів страховиком під час розв'язання проблем банківських банкрутств


Читайте також:

  1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  4. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
  5. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  6. Акти з охорони праці в організації.
  7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  8. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  9. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
  10. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
  11. Аналіз внутрішніх ризиків
  12. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.




Переглядів: 929

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема № 7. Майнове страхування. | Проблеми та напрями державної політики в галузі майнового страхування в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.