Основні поняття та визначення.

Елементи дорожньої кліматології

МЕТЕОРОЛОГІЯ (від метеоро... и...логія) - наука про атмосферу, її будівлю, властивості і протікаючих у ній физичних процесах, що створюють на Землі погоду та клімат. Найважливішими задачами метеорології є:

1) Вивчення обороту тепла в атмосфері і наземній поверхні. Складові частини цього складного процесу: поглинання, розсіювання і відбиток сонячного випромінювання, обмін власним інфрачервоним випромінюванням між атмосферою і земною поверхнею, теплообмін між земною поверхнею й атмосферою шляхом теплопровідності, передача тепла усередині атмосфери за допомогою турбулентності, передача тепла від земної поверхні в атмосферу при випарі води і при наступній конденсації водяного пари в атмосфері.

2) Вивчення тієї частини вологообороту на Землі, що відбувається в атмосфері: випар води з земної поверхні, перенесення водяного пари в атмосфері, його конденсація у виді хмар і туманів і ін., випадання осадків.

3) Вивчення атмосферних рухів: загальних законів прямування атм. повітря, системи загальної циркуляції атмосфери над усією земною протокою, різного роду місцевих циркуляції і місцевих впливів на повітряні рухи.

4) Вивчення клімату, тобто багаторічного режиму погоди, утворюваного перерахованими атмосферними процесами; це власне задача кліматології.

5) Вивчення електричного поля атмосфери і пов'язаних із ним явищ - гроз, полярних сяйв і ін.

6) Вивчення оптичних і акустичних явищ в атмосфері.

Основним методом одержання фактичного матеріалу в М. є спостереження, які проведені обсерваторіями і величезною мережею метеорологічних станцій, що покривають усю земну кулю. Спостереження, які відносяться до верхньої частини атмосфери (за допомогою проток-пілотів, радіозондів, ракет і ін.), називаються аерологічними. У метеорологічних спостереженнях застосовується і радіолокація. Дуже важлива система одночасних (синоптичних) спостережень, що дозволяє складати синоптичні карти погоди для пророкування (прогнозу) погоди. Для з'ясовування закономірностей в атм. процесах найважливішу роль у М. грає статистичний аналіз спостережень. Зростає також і значення фізико-математичного аналізу.

МЕТЕОРОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ - установа, що веде регулярні метеорологічні спостереження, потрібні для служби погоди, для вивчення клімату й ін. Метеорологічні станції мають метеорологічну площадку, де розташовані їх установки і прилади, і помешкання для роботи співробітників, збереження барометра, переносних приладів і ін. На М. с. ведуться постійні спостереження над температурою, тиском і вологістю повітря, вітром, осадками, хмарністю, видимістю і т.д. Спостереження проводяться у певні, установлені для країни терміни. За результатами спостережень складаються місячні таблиці, що пересилаються в центр, метеорологічні інститути; по таблицях складаються кліматичне описи й ін. Багато яких М. с., які входять у т.зв. синоптичну мережу, відправляють у ті ж заснування декілька разів у добу телеграми про погоду.

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ПРИЛАДИ - прилади для виміру метеорологічних елементів, тобто характеристик стану атмосфери, напр. температури, тиску, вологості й ін. До М. п. відносяться: барометри, термометри, гігрометри, анемометры, дощоміри, плювіографи, випарники, флюгери, нефоскопы, прилади, призначені для визначення розміру прямої і розсіяної сонячної радіації (актинометри, гелиографи, пиранометри, пиргелиометри), теплового випромінювання грунту (пиргеометры) і ін. М. п. для вимірів у вільній атмосфері носять назв. аерологічних приладів.

МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ - загальна назва для ряду характеристик станів повітря і деяких атмосферних процесів. Найголовнішими з них є: температура, тиск і вологість повітря, швидкість і напрямок вітру, хмарність, осадки, видимість (прозорість атмосфери), а також випар із поверхні грунту і води, сонячна радіація, теплове випромінювання Землі й атмосфери. До М. е. відносяться також різноманітні явища погоди: грози, заметілі і т.п. По стану метеорологічних елементів можна судити про процеси, що відбуваються в атмосфері. Тому зведення про неї знаходять широке застосування при упорядкуванні прогнозів погоди, в описі клімату й ін. науково-дослідних роботах.

КЛІМАТОЛОГІЯ (від клімат і ...логия) - наука про клімат, його формуванні і географічному розподілі. Користуючи висновками метеорології, К. розглядає безупинне проходження через дане місце мас повітря, що заміняються постійно, вивчає кліматоутворюючі процеси і явища в конкретних географічних умовах. Основним методом К. є метод географічного порівняння, для користування яким К. необхідні порівнянні дані спостережень. Ці дані К. одержує, базуючись на однотипному вихідному матеріалі (одночасні ряди спостережень на подібно розташованих станціях). При узагальненні матеріалів спостережень широко застосовуються статистичні методи опрацювання. Основним методом кліматологічного опрацювання спостережень є метод середніх розмірів. Відповідно до цього методу, клімат тієї або іншій місцевості характеризується річним ходом (від місяця до місяця) Середніх і крайніх значень атмосферного тиску, температури і вологості повітря, осадків, повторювальністю різноманітних напрямків вітру, хмарності і різноманітних явищ погоди (снігу, дощу, туманів, гроз і ін.). За матеріалами спостережень метеорологічних станцій обчислюються середні багаторічні розміри і їхня повторювальність по місяцях для зазначених елементів. Дані, систематизовані за допомогою цього методу, заносяться на карти і служать для кліматологічних узагальнень. Пояснення закономірностей клімату, крім статистичних висновків, грунтується на даних синоптичної метеорології.

Основні поділи К.:

1) Навчання про кліматоутворення, у якому з'ясовується роль метеорологічних процесів і географічних умов у формуванні К., проводиться класифікація кліматів.

2) Навчання про К. приземного прошарку повітря і мікроклімат.

3) Навчання про К. вільної атмосфери.

4) Опис кліматів Земли - кліматографія.

5) Спеціальні галузі К. (медична, сільськогосподарська, дорожня й ін.) - дослідження впливу К. на людину й об'єкти його господарської діяльності.

6) Палеокліматологія - навчання про клімати Землі в минулі геологічні епохи.

Практичне застосування К. В Україні широке і різноманітне. Винятково важливе значення має К. у сільському господарстві при розробці заходів щодо підвищення врожайності, при розміщенні сільськогосподарських культур і просуванні їх у нові райони (агрокліматичне районування), при сільськогосподарському освоєнні нових земель і ін.

КЛІМАТ [від греч. нахил (древні греки зв'язували кліматичні розходження безпосередньо з нахилом сонячних променів до земної поверхні)] - багаторічний режим погоди, характерний для даної місцевості. Під режимом погоди розуміється сукупність і послідовність станів погоди. К. обумовлюється, насамперед, поруч так названих процесів, які кліматоутворюють

1) приходом і витратою сонячного тепла;

2) циркуляцією атмосфери, тобто системою повітряних рухів, які переносять тепло і вологу;

3) обміном тепла і вологи в атмосфері по вертикалі.

З цих процесів основний є прихід і витрата сонячної енергії. Тому що розподіл приходу і витрати сонячної енергії на земній поверхні зонально, та й у розподілі кліматів на Землі виявляється та ж закономірність (див. Зони географічні). Характер перерахованих процесів у будь-якому місці залежить від географічних особливостей цього месця географічної широти, висоти над рівнем моря, різноманітних форм рельєфу, а також властивостей т.зв. підстильної поверхні, під якою розуміється поверхня суші і моря в усіх її різновидах (грунт, рослин. покрив, водяна поверхня, сніжний покрив, крижаний покрив і т.д.). Неоднорідність будівлі підстильної поверхні веде до розходжень К., що можуть бути значними навіть між пунктами, близько розташовані один від іншого. Такі місцеві особливості К., обумовлені неоднорідністю будівлі підстильної поверхні, називається мікрокліматом, на відміну від макроклімату - особливостей К., загальних для значних просторів земної поверхні. Внаслідок великої розмаїтості географічних умов, що впливають на К. у різноманітних місцях земної кулі, кількість конкретних кліматів нескінченно багато. Знаходячись у залежності від географічних особливостей місцевості, К., у свою чергу, впливає на всі елементи місцевої природи, знахордячись одним із компонентів географічної оболонки. Наукові зведення про К. даного місця утворюються на основі аналізу результатів спостережень на метеорологічних станціях.

Вся розмаїтість кліматів, що спостерігаються на земній поверхні, може бути зведена до порівняно невеличкого числа основних типів.

Вивченням К., його формування і географічного розподілу займається кліматологія.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методологiчними основами курсу “Iсторiя педагогiки” є	\|	Дорожньо-кліматичне районування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.