• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація та якості чавуну

Чавун, отриманий з доменних печей, поділяють:

• на переробний чавун (використовується для переробки в сталь);

• ливарний чавун (один з компонентів шихти в чавунноливарному виробництві).

До 70-х рр. виплавляли дзеркальний чавун (10-25% Мп) - розкислювач при виплавці сталі та сировина для спеціальних видів чавуну. При використанні для виплавки чавуну залізних руд, які містять Сг, Мі, Ті та інші легуючі елементи, отримують так звані природнолеговані чавуни.

При виробництві виливків у чавунно-ливарних цехах чавун поділяють:

• в залежності від ступеня графітизації, що обумовлює вид зламу: сірий, білий, половинчастий (або вибілений);

• в залежності від форми включень графіту: чавун з пластинчастим, кулеподібним (високоміцний), вермікулярним та пластівчастим (ковкий чавун) графітом;

• залежно від характеру металевої основи: перлітний, феритний, перлітно-феритний, аустенітний, бейнітний, мартенситний;

• залежно від призначення: конструкційний, чавун зі спеціальними якостями;

• за хімічним складом: легований, нелегований.

Сірий чавун — найбільш поширений у використанні вид чавуну (машинобудування, сантехніка, будівельні конструкції) - має включення графіту пластинчастої форми. Його якості залежать від структури металевої основи, форми, розміру, кількості та характеру розподілу включень графіту. Велика конструкційна особливість сірого чавуну - більш високе, ніж у сталі, відношення границі текучості до границі міцності на розтягання.

Білий чавун являє собою сплав, у якому надлишковий вуглець знаходиться в зв'язаному стані у вигляді карбідів заліза РезС (цементит) або спеціальних карбідів (у легованому чавуні), який внаслідок низьких механічних якостей та крихкості має обмежене використання для деталей простої конфігурації, що працюють в умовах підвищеного абразивного зносу.

Половинчастий чавун містить частину вуглецю у вільному стані у вигляді графіту, а частину - у зв'язаному (карбіди). Використовується як фрикційний матеріал, що працює в умовах сухого тертя (гальмові колодки), а також для виготовлення деталей підвищеної зносостійкості (прокатні валки).

Ковкий чавун. Відливки білого чавуну підлягають графітизуючому випалу, внаслідок чого цемент розпадається, і графіт, що утворюється, набирає форми пластівців. Ковкий чавун має кращу демпфіруючу здатність, ніж сталь, та меншу чутливість до надрізів, задовільно працює при низьких температурах. Механічні якості визначаються структурою металевої основи (вона може бути феритною, феритно-перлітною, перлітною), кількістю та ступенем компактності включень графіту. Головним чином ковкий чавун використовується в автомобіле-, тракторо- та сільгоспмашинобудуванні.

Високоміцний чавун характеризується кулеподібною формою включень графіту, отримують його шляхом модифікування рідкого чавуну присадками М§, Се, У, Са та інших елементів. Має добрі ливарні та технологічні якості (рідинотекучість, лінійна усадка, обробка різанням). Використовується для заміни стальних ливарних та ковких деталей, в машинобудуванні.

Вермікулярний чавун. Високоміцні чавуни, які мають включення так званого вермікулярного графіту, за якостями займають проміжне положення між чавуном з кулеподібним та чавуном з пластинчастим графітом. Він має добрі технологічні якості (невелика об'ємна усадка, висока теплопровідність). Використовується в дизелебудуванні та інших галузях машинобудування.

Леговані чавуни. Для покращення міцнісних, експлуатаційних характеристик або надання особливих якостей до складу чавуну вводять легуючі елементи (Мі, Сг, Си, А1, Ті, \¥, V, Мо та ін.), також ними можуть бути Мп (вміст більше 2%) та 8і (вміст більше 4%). Леговані чавуни класифікують відповідно до вмісту основних легуючих елементів - хромисті, нікелеві, алюмінієві та ін.; за ступенем легування: низьколеговані (сумарна кількість легуючих елементів менш як 2,5%), середньолеговані (2,5-10%), високолеговані (більше 10%).

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналіз структури та якості кредитного портфеля
7. Аналіз якості виробничої інформації
8. Аналіз якості обігового капіталу
9. Аналіз якості продукції та робіт
10. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
11. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
12. Банківський кредит та його класифікація.

Переглядів: 1167