Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Види установ сфери освіти

План

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ СФЕРИ ОСВІТИ

ТЕМА 8.

Час: 4 год.

Мета: розглянути структуру освіти України; порядок створення, реорганізації та ліквідації закладів освіти; визначити особливості фінансово-господарської діяльності установ сфери освіти та джерела формування коштів; проаналізувати основні напрями видатків освітніх бюджетних установ.

 

 

8.1 Види установ сфери освіти.

8.2. Фінансування установ сфери освіти.

8.3. Видатки установ сфери освіти, їх класифікація.

 

В теперішній час система освіти в Україні складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Заклади освіти створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

Заклади освіти, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного закладу освіти. Потреба у вищих закладах освіти незалежно від форм власності та їх мережа визначаються Кабінетом Міністрів України. Потреба в професійно-технічних закладах освіти визначається Кабінетом Міністрів України, а їх мережа – Міністерством освіти України. Потреба в закладах освіти, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Порядок створення, реорганізації та ліквідації закладів освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України. Діяльність закладу освіти розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Заклади освіти діють на підставі власних статутів, затверджених:

· Міністерством освіти України стосовно закладів освіти, що засновані на загальнодержавній власності і перебувають у його системі;

· міністерствами, відомствами України, яким підпорядковані заклади освіти, засновані на загальнодержавній власності, за погодженням з Міністерством освіти України;

· Міністерством освіти України стосовно вищих закладів освіти, заснованих на інших формах власності;

· місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування стосовно державних закладів освіти, що є комунальною власністю, і закладів освіти (крім вищих закладів освіти), заснованих на інших формах власності.

Структуру освіти можна розглянути на рис. 1.

 

Освіта
дошкільна освіта
загальна середня освіта
позашкільна освіта
професійно-технічна освіта
вища освіта
післядипломна освіта
аспірантура
докторантура
самоосвіта

 

Рис. 1. Структура освіти України

 

Наведена класифікація потребує більш детальної деталізації, бо планування фінансової діяльності, складу видатків та їх подальший аналіз значною мірою залежить від структурної належності бюджетної установи.

Дошкільні навчальні заклади.

Дошкільний виховний заклад є закладом освіти, який здійснює завдання щодо задоволення потреб у догляді, оздоровленні, вихованні та навчанні дітей дошкільного віку.

До дитячих ясел приймаються діти віком від 2 місяців до З років, до дитячого садка – від 3 до 6 років, до дитячих ясел-садка – від 2 місяців до 6 років. За рішенням загальних зборів або ради дошкільного виховного закладу групи можуть комплектуватись з дітей одного і різного віку. До груп з цілодобовим перебуванням приймаються діти віком від 1,5 року.

Дошкільними навчальними закладами є (рис. 2):

Дошкільні навчальні заклади
· ясла; · ясла-садки; · дитячі садки; · ясла-садки компенсуючого типу; · будинки дитини; · дитячі будинки інтернатного типу; · ясла-садки сімейного типу; · ясла-садки комбінованого типу; · центри розвитку дитини; · дитячі будинки сімейного типу.

Рис. 2. Класифікація дошкільних навчальних закладів

Середні заклади освіти.

Основним видом середніх закладів освіти є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: початкова школа, основна школа та старша школа.

Створення школи першого ступеня залежить від кількості дітей шкільного віку, що є в наявності на певній територіальній дільниці. Але школи першого ступеня у сільській місцевості створюються незалежно від наявної кількості учнів. Відкриття таких шкіл, а також самостійних класів у них здійснюється за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для задоволення освітніх потреб населення можуть створюватися навчально-виховні комплекси "дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад", "загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад" або об'єднання з іншими навчальними закладами, а також загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня.

Для розвитку природної обдарованості дітей створюються спеціалізовані школи і профільні класи, гімназії та ліцеї (рис. 3).

 

Середній заклад освіти
Початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту
Основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту
Старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту
Спеціалізована школа та профільні класи забезпечують поглиблене вивчення одного або кількох базових навчальних предметів й можуть діяти в складі шкіл першого-третього та другого-третього ступенів;
Гімназія – середній загальноосвітній навчально-виховний заклад другого-третього ступеня, що забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку обдарованих і здібних дітей;
Ліцей – середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, що забезпечує здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум і здійснює науково-практичну підготовку талановитої молоді

Рис. 3. Класифікація середніх закладів освіти

 

 

Особливо обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочення (стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних освітніх, культурних центрів).

Для здобуття загальної середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах.

Для дітей, які не мають необхідних умов для виховання і навчання в сім'ї, створюються загальноосвітні школи-інтернати.

Загальна школа-інтернат – навчально-виховний заклад, який надає допомогу сім'ї у вихованні дітей, реалізації потреб суспільства і держави у загальній середній освіті відповідно до інтересів, здібностей та нахилів особистостей.

Загальноосвітня санаторна школа-інтернат є навчально-виховним і лікувально-реабілітаційним закладом, що забезпечує поєднання загальноосвітньої підготовки в обсязі державних вимог до освіти з тривалим оздоровленням, лікуванням і реабілітацією учнів.

Загальноосвітній інтернатний заклад може мати у своєму складі: початкову і основну школи (І й II ступеня) або початкову, основну і старшу школу (І, II і III ступеня).

Для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням.

Для дітей, які потребують тривалого лікування, створюються дошкільні заклади освіти, загальноосвітні санаторні школи-інтернати, дитячі будинки. Навчальні заняття з такими дітьми проводяться також у лікарнях, санаторіях, вдома.

Для осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових закладах освіти, створюються спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи, дитячі будинки, дошкільні та інші заклади освіти з утриманням за рахунок держави.

Для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, створюються загальноосвітні школи і професійно-технічні училища соціальної реабілітації.

Позашкільні заклади освіти.

До позашкільних закладів освіти належать (рис. 4):

 

Позашкільні заклади освіти
· палаци, · будинки, · центри, · станції дитячої, юнацької творчості, · учнівські та студентські клуби, · дитячо-юнацькі спортивні школи, · школи мистецтв, · студії, · початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти, · бібліотеки, · оздоровчі та інші заклади.

Рис. 4. Класифікація позашкільних закладів освіти

 

Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним закладам освіти надаються спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Професійно-технічні заклади освіти.

Професійно-технічний навчальний заклад – це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їхніх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

До професійно-технічних навчальних закладів належать (рис. 5):

 

Професійно-технічні заклади освіти
· професійно-технічне училище відповідного профілю; · професійне училище соціальної реабілітації; · вище професійне училище; · художнє професійно-технічне училище; · вище художнє професійно-технічне училище · училище-агрофірма; · центр професійно-технічної освіти; · навчально-виробничий центр; · центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів; · навчально-курсовий комбінат; · інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.

 

Рис. 5. Класифікація професійно-технічних закладів освіти

 

Професійно-технічні заклади освіти можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об'єднання. Професійно-технічні заклади освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним контрактом, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

Учні державних професійно-технічних закладів освіти із числа дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави, інші учні зазначених закладів освіти забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією. Порядок повного державного утримання та забезпечення учнів державних професійно-технічних закладів освіти безкоштовним харчуванням і стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.

Вищі заклади освіти.

Державний вищий заклад освіти є суб'єктом освітньої діяльності, яка здійснюється з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави.

Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації (див. рис. 6):

· перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти;

· другий рівень – коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти;

· третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст – забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

бакалавр – забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр – забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Вищі заклади освіти певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня акредитації.

Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об’єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

 

Вищі навчальні заклади
Перший рівень акредитації
Другий рівень акредитації
Третій та четвертий рівень акредитації
Коледж – вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного, кількох споріднених напрямів підготовки або спеціальностей
Технікум – вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста
молодший спеціаліст
бакалавр
Університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за широким спектром природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-природничими програмами всіх рівнів, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ
Академія – вищий навчальний заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами усіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, провадить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності
Інститут– вищий заклад освіти або підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва. Провадить наукову та науково-виробничу діяльність
спеціаліст, магістр

 

Рис. 6. Класифікація вищих навчальних закладів

 


Читайте також:

  1. Автоматизація насосних установок.
  2. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
  3. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
  4. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  5. Алгоритм перевірки кошторису бюджетної установи
  6. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  7. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  8. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  9. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
  10. Антропогенні забруднення біосфери
  11. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
  12. Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України




Переглядів: 1357

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Час: 2 год. | Фінансування установ сфери освіти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.137 сек.