МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||
Фінансування установ сфери освітиСамоосвіта громадян. Заклади післядипломної освіти. До закладів післядипломної освіти належать (рис. 7):
Рис. 7. Класифікація закладів післядипломної освіти
Заклади післядипломної освіти можуть працювати за очною, вечірньою, заочною формами навчання, мати філіали і вести науково-дослідну роботу. Самоосвіта громадян України здійснюється державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами шляхом створення відкритих та народних університетів, лекторіїв, бібліотек, центрів, клубів, теле- та радіо-навчальних програм тощо.
Фінансово-господарська діяльність установ сфери освіти здійснюється за рахунок бюджетних, власних і залучених коштів. Фінансово-господарська діяльність установ сфери освіти здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Згідно структури системи освіти та видам установ сфери освіти відповідно формуються джерела формування коштів установ сфери освіти. Джерелами формування коштів установ сфери освіти є (рис. 8): Фінансово-господарська діяльність середнього загальноосвітнього навчального закладу здійснюється на основі його єдиного кошторису доходів і видатків. У середньому загальноосвітньому закладі утворюється фонд загального обов'язкового навчання фонд всеобучу, який формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів бюджету в розмірі не менше одного відсотка від суми витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел.
Рис. 8. Джерела формування коштів установ сфери освіти
Кошти фонду зберігаються на рахунку в установах банків і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується директором навчального закладу. Не використані за звітний період кошти фонду вилученню не підлягають і використовуються за призначенням у наступному році. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітньої школи-інтернату здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. У загальноосвітній школі-інтернаті утворюється фонд загального обов'язкового навчання, який формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів бюджету в розмірі не менше одного відсотка від витрат на її поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел. Джерелами формування коштів школи-інтернату є: 1) кошти місцевого (державного) бюджету, що надходять у розпорядження школи-інтернату; 2) кошти, отримані за надання школою-інтернатом додаткових освітніх послуг; 3) прибутки від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від оренди приміщень, споруд, обладнання; 4) дотації органів державної і місцевої влади; 5) кредити банків; 6) добровільні грошові внески і спонсорські пожертвування підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб. За утримання дітей у загальноосвітній школі-інтернаті з батьків або осіб, які їх замінюють, в установленому порядку стягується плата, яка спрямовується до бюджету. За рішенням державних адміністрацій, на території яких знаходяться школи, батьки або особи, які їх замінюють, в установленому порядку можуть бути звільнені від плати за утримання дітей у школі-інтернаті. Плата за утримання дітей у санаторній школі-інтернаті з батьків не береться. Фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників у державних професійно-технічних навчальних закладах у межах обсягів державного замовлення здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Установи професійно-технічної освіти та професійно-технічні навчальні заклади інших форм власності утримуються за рахунок коштів відповідних замовників. Фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист Обсяги бюджетного фінансування державних професійно-технічних навчальних закладів та установ не можуть зменшуватися або припинятися за наявності інших джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування професійно-технічного навчального закладу є кошти, одержані за професійну підготовку понад державне замовлення, курсову підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, відповідно до укладених договорів з юридичними та фізичними особами; надання додаткових платних освітніх послуг. Фінансування вищих закладів освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є: · кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, відповідно до укладених договорів; · плата за надання додаткових освітніх послуг; · кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; · доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, спортзалів і обладнання; · дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; · кредити та позички банків, дивіденди від цінних паперів і доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; · валютні надходження; · добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян та інші кошти. Бюджетні кошти та інші надходження на утримання вищого закладу освіти повинні використовуватись на придбання предметів постачання і матеріалів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, на виплату заробітної плати, стипендій, створення необхідної матеріально-технічної бази, соціальний розвиток і матеріальне стимулювання трудового колективу. Вищий учбовий заклад самостійно використовує бюджетні та позабюджетні кошти відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків. Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України "Про освіту", де визначено, що додатковими джерелами фінансового забезпечення освіти можуть виступати кошти від надання платних послуг. Перелік платних послуг в системі вищої освіти досить широкий і залежить від конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки. В цілому платні послуги можна об'єднати в такі групи (табл. 1): Кошторис доходів і видатків державного навчального закладу, здійснюваних за рахунок тих доходів і прибутків, що їх одержано від надання платних послуг, складається за кожним видом послуг. Доходи, одержані від надання платних послуг, спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, сплату податків, обов'язкових відрахувань, зборів, платежів.
Таблиця 1. Платні послуги в системі вищої освіти
Прибуток, що залишається в розпорядженні державного навчального закладу, спрямовується на покриття перевищення загальної суми видатків закладу над встановленими обсягами бюджетних асигнувань. При цьому суми прибутку повинні спрямовуватись насамперед на покриття потреби в коштах на заробітну плату працівників (з нарахуваннями), матеріальне забезпечення учнів та студентів з числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, виплату стипендій, харчування в порядку державного забезпечення відповідних категорій учнів або студентів, оплату витрат, пов'язаних з господарським утриманням закладу, інші невідкладні витрати закладу в цілому. Спрямування прибутку на придбання обладнання, здійснення капітального ремонту приміщень, матеріальне заохочення працівників дозволяється лише за умови повного забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних витрат закладу в цілому. Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються на поточні рахунки з позабюджетних коштів. Державні навчальні заклади, які надають платні послуги, зобов'язані вести облік та складати звітність за цим видом діяльності відповідно до чинного законодавства. Платні послуги дозволяють збільшити обсяг вкладень у сферу вищої освіти. При цьому слід наголосити, що основною метою надання платних послуг повинно бути не одержання прибутку, а подальший розвиток національної освіти. Платні освітні послуги не можуть надаватися замість або в межах обсягів основної освітньої діяльності, що фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||
|