МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||
Видатки установ сфери освіти, їх класифікація
Видатки бюджетної установи – це витрати на забезпечення виконання її функціонального призначення. Видатки установ сфери освіти складаються з поточних і капітальних(рис. 9). Видатки різноманітних установ сфери освіти залежать від виду закладу, що виконують освітню функцію. Поточні й капітальні видатки установи сфери освіти плануються в залежності від певних показників. В загальному сенсі показники розрахунку видатків бюджетної установи розподіляються на вихідні та похідні. Видатки на утримання дошкільних виховних закладів залежать від кількості груп, дітей і числа днів перебування однієї дитини в дитячій установі. Вихідним показником при плануванні є число дітей в дитячій установі. Планом передбачається кількість дітей у дитячій установі на кінець року, що планується. Для розрахунку видатків на дитячі дошкільні установи необхідно визначити чисельність дітей на початок року і їх середньорічний контингент. Цей контингент для окремих установ встановлюється виходячи із кількості дітей (груп) на початок року і його збільшення з урахуванням строків введення нових місць. Формула розрахунку середньорічного контингенту така: СРК = Кнр + ∆К + (12 – Т) / 12 (3.1) де: СРК – середньорічний контингент; Кнр – контингент на початок року; ∆К – приріст дітей; Т – кількість місяців з початку року до місяця збільшення контингенту. При зведеному плануванні середньорічний контингент дітей визначається із розрахунку відкриття нових місць у другій половині року. Витрати на заробітну плату плануються відповідно до затверджених типових штатів і ставок заробітної плати. Чисельність штатних одиниць залежить від кількості груп та тривалості перебування дітей у дитячій установі. Ставки заробітної плати педагогам і вихователям встановлюються із урахуванням освіти, стажу педагогічної роботи та кваліфікації.
Рис. 9. Класифікація видатків бюджетної установи
Існуюча в даний час ставка заробітної плати вихователям виплачується за 6 годин роботи в день. Наприклад, для дитячого закладу, який працює 10 годин і має три групи, передбачається оплата 30 годин виховної роботи, що відповідає 5 ставкам (або 1,7 ставки на кожну групу). Заробітна плата завідуючих дитячими садками встановлюється залежно від стажу роботи, кількості вихованців, кваліфікації, а також з урахуванням часу роботи дитячого садка. У фінансуванні дошкільних закладів існують певні особистості. Планування фонду зарплати здійснюється за спрощеною методикою: кількість посад множиться на середню ставку зарплати. Кількість посад вихователів та їх помічників встановлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширене – 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователя + 2 помічника. Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами виходячи з чисельності дітей у даному закладі. Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату. Витрати на харчування плануються за встановленими грошовими нормами затрат на одну дитину в день. Особливістю дошкільного закладу є то, що в дитячих дошкільних закладах передбачаються витрати на придбання іграшок, посібників і матеріалів для занять з дітьми, на проведення дитячих свят, які плануються за нормами на одну дитину на рік. Витрати на придбання обладнання, м'якого інвентарю та обмундирування для дитячих садків визначаються за встановленими нормами з урахуванням інвентарю та обладнання, яке є в наявності. При зведеному плануванні бюджетні кошти визначаються за середньою сумою видатків на одну дитину з виокремленням витрат на заробітну плату, харчування й інше. Плата батьків планується також в середньому на одну дитину в сумах, які склались за звітними даними в минулі роки. При планування видатків загальноосвітніх шкіл використовуються два показники: · вихідний – кількість учнів; · похідний – кількість класів. Ці показники відображаються на дві дати – 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року. Кількість учнів на 1січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів перших класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей в районі функціонування школи. Кількість учнів десятих класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів. Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні: · 1-9 класи – 35 учнів; · 10-11 класи – 25 учнів. Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні за такою формулою: К = (К01 × 8) / 12 + (К08 × 4) / 12 (3.2) Система зарплати вчителів складається з трьох складових: а) оплата навчальних годин; б) доплата за перевірку зошитів; в) додаткові доплати. Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою: Or = (C × Kr ) / Hr (3.3) де: С – ставка зарплати вчителя. Встановлюється в залежності від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель); Кr – кількість годин педагогічного навантаження на тиждень; Нr – норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1-4 класи – 20 годин, 5-11 класи – 18 годин). Доплата за перевірки зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою: О3 = (Н3 × Кr) / Hr (3.4) де: H3 – норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмету. Додаткові доплати встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою. Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі – тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю. Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати: · освіта, номер диплома; · кваліфікаційна категорія; · предмет; · навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1-4, 5-9, 10-11); · сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів; · додаткові доплати (по кожному виду). Підсумкова графа – загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг-педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата). Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин, – ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження – максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 годин) Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів: 1) педагогічного персоналу; 2) адміністративно-управлінського персоналу; 3) обслуговуючого персоналу. Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати. Планування фонду оплати педагогічного Навантаження здійснюється на основі двох показників: 1) кількості педагогічних ставок; 2) середньої ставки зарплати. Педагогічна ставка – не умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Кількість педагогічних ставок Розраховується по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження поданій групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів – праця, фізкультура, іноземна мова. Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів. Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двом періодів – за січень – серпень і вересень – грудень. Це пов'язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні – серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у сільських школах на 8,5 місяця). За вересень – грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці. Фонд заричати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас. Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня. Додаткові доплати плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати; · за класне керівництво – середньорічна кількість класів на норматив доплати; · за керівництво кабінетами – кількість кабінетів на норматив доплати; · за ведення позакласної фізкультурної роботи – залежно від чисельності класів у школі. Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу: · директор; · заступники; · організатори масової роботи. Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників – від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати. Фонд зарплати, обслуговуючого персоналу планується шляхом множення кількості посадка ставку зарплати. Кількість посад визначається за встановленими нормативами, наприклад кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю Нарахування па заробітну плату. Згідно діючим на теперішній час ставкам внесків на соціальне страхування, видатки з цієї категорії витрат визначаються в обсязі 36,2% від загальної суми оплати праці працівників бюджетних установ, у тому числі: · збір на обов'язкове державне пенсійне страхування – 33,2%; · збір на обов'язкове соціальне страхування – 1,5%; · збір на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття – 1,3%; · збір на соціальне страхування від нещасного випадку – 0,2%. Витрати на придбання предметів і матеріалів. Ця категорія включає закупки матеріалів, канцелярського обладнання, предметів для поточних господарських потреб, обладнання з терміном служби до 1 року, продуктів харчування, медикаментів і перев'язувальних матеріалів, довідкової та періодичної літератури. Сюди також включаються витрати на товари, що надаються працівникам безкоштовно або за зниженими цінами. Видатки на канцелярське приладдя, придбання класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань (крім придбання книг для бібліотечних фондів) розраховуються прямим розрахунком з розшифровкою витрат на конкретний клас або виходячи з фактичних витрат на одного учня, що склалися у школі за минулий звітний період. Видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, миючих засобів тощо, – як правило, зберігаються на рівні, який фактично склався за минулі роки. До складу навчальних витрат відносяться витрати на придбання сировини і матеріалів, що використовуються в навчальному процесі, придбання і тиражування методичних матеріалів, витрати на реактиви, хімікати, спеціальний посуд, витрати на виготовлення карт, схем, макетів, що носять тимчасовий характер, наприклад, для організації виставок. Ці види витрат розраховуються за нормами на один клас, затвердженими у встановленому порядку. Витрати на продукти харчування передбачаються тільки по школах, які мають групи подовженого дня. Ці витрати визначають за встановленими нормами залежно від кількості учнів, які отримують харчування за рахунок бюджетних коштів, та кількості днів харчування, які розраховуються на основі даних за минулі роки. Витрати на придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів розраховуються виходячи із затверджених норм на один клас. Видатки па відрядження. До цієї категорії належать видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплату підйомних, проїзду і добових при переміщенні працівників; відряджень на курси і в навчальні заклади, на сесії, наради і конференції, тобто всі видатки на відрядження, що сплачуються за рахунок бюджетних коштів. Оплата послуг з утримання бюджетних установ. Ця категорія включає плату за оренду приміщень і обладнання, транспортні послуги, послуги зв'язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, споруд, приміщень, обладнання та інвентар, що орендуються або знаходяться на балансі, професійних послуг з бухгалтерського аудиту, юридичних послуг, послуг консультантів. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв. Сюди належать платежі з оплати бюджетними установами: · теплопостачання; · водопостачання і водовідведення; · електроенергії; · природного газу; · оплата інших видів енергії (вугілля, дров, інше). У єдиному кошторисі доходів та видатків у деяких випадках передбачаються затрати на харчування, обмундирування учнів, а також видатки на виплату стипендій. Інші затрати, такі, як на придбання м’якого інвентарю, обладнання та інвентарю, а також капітальні затрати, планують за встановленими нормами. Капітальні видатки. Ця категорія включає платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними подібних активів, компенсації витрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів. Придбання основного капіталу. Дана категорія передбачає витрати на нові або існуючі товари тривалого користування, які купують або створюються власними силами. Ця категорія охоплює лише витрати на товари, термін служби яких перевищує один рік. До них належать такі види товарів тривалого користування, як нерухомі основні фонди, у тому числі житлові споруди, а також рухомі основні фонди, такі, як транспортні засоби, устаткування. Ця категорія охоплює також платежі, направлені на модернізацію, подовження термінів служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращення віддачі основних фондів. Видатки школи-інтернату. Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а в бюджет. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету. Загальноосвітня школа-інтернат визначає мережу та наповнюваність класів на основі нормативів фінансування на одержання загальної середньої освіти в обсязі державних стандартів. За рішенням державних адміністрацій, на території яких знаходяться школи, батьки або особи, які їх замінюють, в установленому порядку можуть бути звільнені від плати за утримання дітей у школі-інтернаті. Плата за утримання дітей у санаторній школі-інтернаті з батьків не береться. Вихованці загальноосвітніх інтернатних закладів відповідно до встановлених норм забезпечуються одягом, м'яким інвентарем, предметами особистої гігієни, а також підручниками, шкільним приладдям, іграми та іграшками, матеріалами для організації гурткової роботи, розвитку творчих здібностей. По закінченні загальноосвітньої школи-інтернату вихованцям видається безкоштовно комплект літнього одягу і взуття, яке було в користуванні під час навчання в школі-інтернаті, а за бажанням батьків та осіб, які їх замінюють, із урахуванням матеріального стану сім'ї може безкоштовно видаватись також комплект зимового одягу і взуття, що було в їхньому користуванні під час навчання. Школи-інтернати організовані по типу повної середньої освіти із загальним числом вихованців не менше 240 або повної загальної середньої освіти із загальним числом вихованців не менше 280. Наповнення класів становить 35 учнів у І-IX класах і 30 учнів – у X-XI класах. Заробітна плата вчителів шкіл-інтернатів планується як і в загальноосвітніх школах, але додатково передбачається штат вихователів із розрахунків на кожну групу І-IX класів – дві ставки і X-XI класів – одна ставка. Ставка заробітної плати вихователя встановлюється за 5 годин роботи в день. Посадові оклади директорам шкіл-інтернатів залежно від числа учнів встановлені на 50-80% вище окладів директорів. А завідувачам навчальною частиною – на 25% вище окладів завідувачів навчальною частиною загальноосвітніх шкіл. У доповнення до штатів адміністративно-обслуговуючого персоналу загальноосвітніх шкіл встановлюються посади лікаря, медсестри, працівників кухні та інші залежно від кількості учнів у школі-інтернаті. Вихованці шкіл-інтернатів забезпечуються м'яким інвентарем і обмундируванням. Видатки на це розраховуються за нормами затрат на одного вихованця, які диференціюються за роками перебування вихованців у школах-інтернатах. Видатки на харчування визначаються виходячи із норм на одного вихованця в день і кількості проживаючих в інтернаті вихованців. Ці видатки розраховуються не на весь календарний рік, а на час фактичного перебування вихованців у школі-інтернаті. На відміну від загальноосвітніх шкіл (де видатки розраховуються на один клас), при зведеному плануванні затрат, для шкіл-інтернатів ці видатки визначаються за середніми видатками на одного вихованця. Видатки на вищі учбові заклади. Основними показниками, на базі яких плануються видатки закладів освіти IIІ і IV рівнів акредитації є число студентів і груп, які визначаються по денному, вечірньому і заочному навчанню. Для планування видатків на вищі навчальні заклади визначається контингент студентів на плановий рік з урахуванням їх випуску і прийому. Розрахунок складається окремо по денному, вечірньому і заочному навчанню. Для визначення середньорічного числа студентів застосовується формула: К = Кі – ½ В + 1/3 П (3.6) де: К – середньорічний контингент студентів; Кі – контингент на початок року; В – випуск студентів (випуск планується з 1 липня); П – прийом студентів (планується з 1 вересня). При розрахунку середньорічного контингенту студентів враховується можливий відсів студентів. Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів: 1) професорсько-викладацький склад; 2) адміністративно-управлінський персонал; 3) навчально-допоміжний персонал; 4) обслуговуючий персонал; 5) фонд погодинної оплати праці викладачів. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається виходячи із двох показників: числа посад і середньої ставки заробітної плати. Число посад визначається за розрахунковим коефіцієнтом виходячи із кількості студентів і аспірантів на одного викладача. Ці коефіцієнти встановлені для вечірніх і заочних відділень за групами вузів і факультетів відповідно до профілю підготовки студентів та аспірантів, а для денних – за нормами кількості студентів на одного викладача. Ставки заробітної плати професорсько-викладацького складу диференційовані залежно від посади, яку він обіймає, вченого звання (професор, доцент), вченого ступеня (доктор, кандидат наук). Викладачі вищих учбових закладів – професори, доценти, викладачі і асистенти – протягом 6-годинного робочого дня повинні вести усі види учбово-методичної та науково-дослідної роботи відповідно до навчальних планів та планів науково-дослідної роботи. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховується виходячи із середньої ставки заробітної плати по вищому учбовому закладу і середньорічної кількості посад професорсько-викладацького персоналу. Середня ставка заробітної плати приймається виходячи із середньої тарифної ставки, яка розрахована за штатним розписом. Оплата спеціалістів, які залучаються до навчальної роботи поза штатом, здійснюється за рахунок погодинного фонду. Ставки погодинної оплати праці професорів, докторів наук, доцентів, кандидатів наук та спеціалістів, які не мають наукового ступеня регламентуються відповідними нормативними документами. Фонд заробітної плати керівних, адміністративно-господарських працівників і обслуговуючого персоналу вузів визначається, як правило, в індивідуальному порядку залежно від обсягу та специфіки роботи учбового закладу, а також затверджених посадових окладів або на підставі типових штатів. Крім того, в єдиному кошторисі доходів і видатків передбачаються затрати (видатки) на придбання предметів і матеріалів, видатки на відрядження,, оплату послуг з утримання вищого учбового закладу, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, дослідження та розробки. Значну питому вагу у видатках вузів займають видатки на стипендії. Стипендії – це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях за рахунок коштів державного бюджету, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі. Стипендія призначається студентам, які мають середній бал успішності 4 і вище. До їх числа належать студенти, які не мають академічної заборгованості за результатами підсумкового контролю. Студентам до першого підсумкового контролю стипендія призначається у мінімальному розмірі. За особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості студентам можуть встановлюватися персональні стипендії в межах стипендіального фонду. Розмір персональної стипендії не повинен перевищувати 2,5 розміру мінімальної заробітної плати. За рішенням ради навчального закладу може утворюватися фонд соціальної допомоги студентам, аспірантам, докторантам. Вказаний фонд, що утворюється за рахунок нарахування не менше 10% від стипендіального фонду та коштів, одержаних з інших джерел, граничними розмірами не обмежується, і наприкінці року невитрачений його залишок до бюджету не вилучається. Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лімітів стипендіального фонду. В межах доведених лімітів навчальні заклади вирішують питання призначення стипендій, забезпечуючи її виплату насамперед студентам з числа дітей-сиріт і дітей, що залишились без опіки батьків, та з малозабезпечених сімей. За іншими статтями кошторису видатки розраховують так само, як і по інших бюджетних установах. Досить значна частина джерел фінансування установ вищої освіти формується за рахунок надання платних послуг. Розмір плати за той чи іншій вид послуги визначається на підставі її ціни. Базою для визначення ціни послуги є розрахунок валових витрат, пов'язаних з наданням послуги. При обрахуванні вартості конкретних видів послуг враховуються особливості визначення складу витрат і ціноутворення, встановлені для відповідних галузей законодавчими актами. Найпоширенішими в практиці надання платних послуг з навчання громадян є господарські витрати на оренду приміщень, а також оплату опалення, водопостачання, каналізаційних стоків, електроенергії для проведення навчального процесу. Вартість господарських витрат обчислюється прямим розрахунком на основі: встановлених законодавством ставок орендної плати, термінів навчання, площ, зайнятих для навчання та проживання, інших потреб з обслуговування учнів, студентів, курсантів, слухачів; норм витрат, діючих тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги. В окремих випадках, коли прямий розрахунок неможливий, вартість господарських витрат визначається виходячи із середніх фактичних витрат на одну особу, що навчається (учня, студента, курсанта, слухача), в місяць, що склалися в закладі за минулий період. Канцелярські витрати розраховуються прямим розрахунком з розшифровкою витрат на конкретну навчальну групу або виходячи з фактичних витрат на одну особу, що навчається, що склалися в навчальному закладі за минулий звітний період. До складу господарських витрат можуть зараховуватися витрати на поточний ремонт, ремонт обладнання та інвентарю, включно з ремонтом м'якого інвентарю, спецодягу, витрати на проведення гігієнічних та охоронних заходів, прання білизни тощо, в залежності від особливостей навчального процесу й побутового обслуговування громадян, які одержують послуги з навчання. Складовими навчальних витрат є: придбання сировини і матеріалів, що використовуються в навчальному процесі, придбання і тиражування методичних матеріалів навчальної і випускної документації, малоцінних і швидкозношуваних предметів, інструменту, оплата електроенергії, палива, газу, води, які використовуються в навчальних цілях. Вартість сировини і матеріалів для лабораторно-практичних занять, виробничого навчання розраховується відповідно до навчальних планів і програм за кожною конкретною професією і спеціальністю, переліку навчально-виробничих робіт, існуючих норм витрат. Витрати на придбання і тиражування методичних матеріалів, навчальної і випускної документації, посібників мають відповідати потребам забезпечення навчального процесу та враховувати профіль закладу, специфіку організації навчального процесу з відповідної професії і спеціальності. Витрати на придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів та інструменту розраховуються відповідно до затверджених норм їх використання для даної професії, спеціальності, терміну навчання, кількості осіб, які навчаються, або виходячи з фактичних витрат за звітний період. Вартість електроенергії, палива, газу, води, що використовуються на навчальні потреби, обчислюється виходячи з технічних характеристик обладнання і устаткування, тривалості їх роботи відповідно до навчальних планів і програм. Витрати на оновлення основних фондів, що використовуються в навчальному процесі, а також для обслуговування громадян, які навчаються, обраховуються виходячи з діючої методики обчислення амортизаційних відрахувань. До складу навчальних витрат у разі необхідності можуть зараховуватись витрати на придбання навчальної літератури для бібліотек, відновлення бібліотечного фонду, передплату періодичних видань, оплату відряджень, пов'язаних з виробничою практикою, тощо. Витрати на придбання м'якого інвентарю, спецодягу, оплату відряджень розраховуються відповідно до діючих норм у разі безпосереднього їх відношення до надання платних послуг з навчання учнів, студентів, курсантів, слухачів. До ціни послуги, окрім зазначених витрат, зараховуються також прибуток (якщо такий планується), обов'язкові податки, відрахування, платежі та збори. Витрати на преміювання та інші види матеріального заохочення, на надання додаткових пільг працівникам, будівництво житла, заходи з розвитку матеріальної та побутової бази здійснюються за рахунок прибутку. Кошторис доходів і видатків державного навчального закладу, здійснюваних за рахунок тих доходів і прибутків, що їх одержано від надання платних послуг, складається за кожним видом послуг. Доходи, одержані від надання платних послуг, спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, сплату податків, обов'язкових відрахувань, зборів, платежів. Видатки технікумів і коледжів. Основними показниками закладів освіти І і II рівнів акредитації є число студентів і груп, які визначаються по денному, вечірньому і заочному навчанню. Середньорічна кількість студентів розраховується як і по вищих учбових закладах НІ та IV рівнів. Фонд заробітної плати планується з урахуванням числа груп студентів, які визначаються по перехідних групах виходячи із фактичного наповнювання (25-30 студентів), а для нового прийому – за плановим наповнюванням (по денному відділенню – 30 осіб, по вечірньому – не менше 20 осіб у групі). Середньорічна кількість груп визначається залежно від строків випуску та прийому. До фонду заробітної плати навчальних закладів І і II рівнів акредитації входить заробітна плата педагогічного персоналу, доплата за перевірку письмових робіт, керівництво предметними комісіями, завідування лабораторіями і кабінетами, класне керівництво, а також заробітна плата учбово-допоміжного і адміністративно-обслуговуючого персоналу. Фонд педагогічної заробітної плати визначається виходячи із середньої ставки педагога та загального числа педагогічних ставок. Ставки заробітної плати педагогам встановлюються залежно від освіти, кваліфікації і виплачуються в середньому за З години викладацької роботи на день, або 720 годин на рік. Усі інші витрати плануються аналогічно як і по вищих учбових закладах НІ та IV рівнів акредитації. Видатки закладів професійно-технічної освіти. Чисельність навчальних груп у професійно-технічних навчальних закладах для теоретичного навчання становить 25-30 учнів, для виробничого навчання – 12-15 учнів. Зведений розрахунок по професійно-технічних закладах складається на підставі середніх норм на одного учня. Кількість годин викладацької роботи на групу приймається виходячи із встановлених навчальним планом годин обов'язкових занять. У професійно-технічних закладах, де навчання провадиться за декількома спеціальностями, розрахунок кількості годин занять складається окремо за кожною спеціальністю. Фонд заробітної плати визначається виходячи із середнього числа педагогічних годин на групу, середньорічної кількості груп і розміру оплати за педагогічну навчальну годину. Витрати на придбання м'якого інвентарю, спецодягу розраховуються відповідно до діючих норм, враховуючи при цьому наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки, а також можливість його придбання за рахунок позабюджетних коштів. Категорія "Видатки на відрядження" включає видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, відряджень на курси і в навчальні заклади на сесії, семінари, наради, конференції. їхній розмір визначається виходячи із фактичних даних, що складалися в минулі роки, з урахуванням необхідності жорсткої економії бюджетних коштів. Категорія видатків "Оплата послуг з утримання бюджетних установ" включає послуги зв'язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, приміщень, обладнання та інвентарю, що знаходяться на балансі, оплати інших поточних видатків, включаючи видатки на утримання в чистоті будівель, дворів, дезінфекцію, технічне обслуговування обладнання. Вартість цих витрат обчислюється прямим розрахунком на основі діючих тарифів, порядку розрахунку за окремі види послуг. В окремих випадках, коли прямий розрахунок зазначених витрат неможливий, вони визначаються виходячи із середніх фактичних витрат на одного учня, що склалися в школі за минулий звітний період. До категорії видатків "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" належать платежі з оплати комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електроенергії, природного газу, оплати інших видів енергії (вугілля, дров, мазуту та ін.), а також оплати інших комунальних послуг (наприклад, ліфт, сміттєпровід і т.п.). Розмір цих видатків обчислюється прямим розрахунком виходячи із зовнішньої кубатури приміщень шкіл, площі будівель, встановлених норм витрат, діючих цін та тарифів, порядку розрахунку за електроенергію, газ, воду, паливо. Вартість інших комунальних послуг визначають виходячи з середніх витрат, які склалися за минулі роки на одного учня. До капітальних видатків на утримання установи професійно-технічної освіти відноситься придбання транспортних засобів, приладів, верстатів, а також столів, стільців, інших канцелярських меблів, спеціальних меблів для бібліотек, комп'ютерної та розмножувальної техніки, обладнання для їдалень, буфетів та ін. Розмір цих витрат визначає вища організація за кошторисом установи в межах асигнувань, передбачених бюджетом для цієї мети. При цьому враховують наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки та можливість придбання його за рахунок позабюджетних коштів.
Читайте також:
|
|||||||||||||
|