Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Оцінка фінансового стану страховика

 

З розвитком страхового ринку посилюється значення визначення ступеня надійності та платоспроможності страхових компаній, оцінки їх фінансових результатів. Для правильного вибору страхової компанії необхідно знати такі чотири головні речі:

а) умови страхування (правила та договір страхування);

б) розмір страхового тарифу;

в) порядок здійснення страхових виплат;

г) реальніш фінансовий стан страховика.

З умовами страхування є можливість ознайомитись через правила страхування окремих компаній, які можна отримати у страховика або довідатися про них з комп'ютерного довідника "Дінай": Страхування", який має свою сторінку в Інтернеті www.dinay.com. Також можна звернутись до www.beezone.com.

Закон України "Про страхування" (2001р.) встановив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядком розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обов'язкового страхування та рекомен­дований перелік добровільних видів страхування. Завданням кожного страховика є максимально скористатися цими можливостями. Важливе місце у вирішенні цих завдань займає фінансовий аналіз, який спря­мований на дослідження фінансової надійності страховика та його стійкості.

Дослідження стійкості та надійності страхової компанії зводиться до аналізу звітності на предмет достатності власного капіталу страхової компанії, її платоспроможності та ліквідності балансу, тобто фінансового стану страховика.

Сьогодні в науковій економічній літературі зустрічаються різні терміни в оцінці фінансового стану страховика, як-от "фінансова надійність", "фінансова стійкість", "фінансова стабільність", "платоспромож­ність", "ліквідність", "фінансова спроможність" тощо, що дають можливість довільного їх трактування.

Універсальним можна вважати підхід, за яким фінансова стійкість страховика характеризується з позицій таких характеристик фінансового стану: високої платоспроможності, тобто здатності вчасно розраховуватися за своїми зобов'язаннями; високої ліквідності балансу, тобто достатнього рівня покриття залучених пасивів активами; високої рентабельності, тобто значної прибутковості, яка забезпечує необхідний розвиток компанії.

Разом з тим, особливості страхового бізнесу потребують включення до системи показників фінансової стійкості, поряд з названими, низки специфічних показників, характерних лише для цієї сфери діяльності.

На сьогодні у вітчизняній науці і практиці не існує єдиного підходу до системи показників фінансової стійкості саме страхових організацій.

У більшості методиках пропонується оцінювати фінансову стійкість страхових організацій на основі системи показників фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання з адаптацією їх до галузевих особливостей даної сфери. Найбільш адаптованою методикою можна вважати методику, яка передбачає оцінку фінансової стійкості за двома напрямами:

1. Оцінка фінансової стійкості, виходячи з рівня покриття запасів і витрат джерелами коштів:

33 < (СС + ДЗ) - ОС,

де ОС - основні засоби і необоротні активи, тис. грн.;

33 - запаси і витрати (підсумок другого розділу активу балансу);

СС - джерела власних коштів, тис. грн.;

ДЗ -довгострокові кредити і позикові кошти, тис. грн.;

2. Оцінка фінансової стійкості компанії виходячи з рівня покриття основних засобів і необоротних активів джерелами коштів:

ОС < (СС + ДЗ) - 33

Саме виходячи з цих передумов виділяють чотири типи фінансової стійкості: абсолютну, нормальну, нестійкий фінансовий стан, кризовий фінансовий стан.

Для аналізу фінансової стійкості, зокрема, оцінки динаміки рівня фінансової стійкості страховика доцільно також використовувати узагальнюючий показник фінансової стійкості (Фст. заг), а саме:

де: Фст.заг - показник зміни фінансової стійкості у звітному періоді;

Кд0та Kdf - коефіцієнти довгострокового залучення позикових коштів відповідно у базовому та звітному періодах;

Зсосата 3coct - коефіцієнти покриття запасів власними оборотними коштами відповідно у базовому та звітному періодах;

Кзс Опіа Кзс t- коефіцієнти співвідношення позичених та власних коштів відповідно у базовому та звітному періодах;

Крсо та Kpct - коефіцієнти реальної вартості майна відповідно у базовому та звітному періодах;

Кпалта Knat- коефіцієнти постійних активів відповідно у базовому та звітному періодах.

Аналіз рентабельності (збитковості) страхової діяльності доцільно здійснювати ца основі розрахунку системи показників ефективності страхової діяльності:

1) рівня співвідношення доходів і витрат страхової компанії;

2) маржі прибутку страхової компанії;

3) рівня прибутковості витрат страхової компанії.

На основі визначених показників ефективності проводиться аналіз їх динаміки, а також оцінюється вплив результатів діяльності з окремих \ видів страхування на середні результати всієї страхової діяльності.

Важливим етапом аналізу страхової діяльності є оцінка страхового портфеля компанії. Поняття "страховий портфель" вживається для встановлення фактичної кількості застрахованих об'єктів або діючих договорів страхування на певній території. Структура страхового портфеля може аналізуватись в аспекті питомої ваги діючих договорів і новоукладених, договорів з мінімальними (малими) і максимальними (великими) страховими сумами, групового страхування та індиві­дуального. При аналізі страхового портфеля необхідно звертати увагу на його динамічність, що характеризується співвідношенням між договорами, які вже закінчуються, і договорами, які знову укладаються.

Кінцевим етапом фінансового аналізу повинна бути оцінка ринкового профілю страхової компанії, яка може включати: оцінку ризику страхового ринку;

оцінку конкурентної позиції страхової компанії на ринку; аналіз ризику страхової діяльності та його диверсифікації.

Отже, аналіз різних підходів до побудови системи оціночних показників фінансової стійкості страхової організації приводить до висновку, що успішне вирішення цієї проблеми можливе за умов: вдосконалення інформаційного забезпечення системи оцінки фінансової стійкості та впровадження адекватних страховому бізнесу форм фінансової звітності; адаптації передового зарубіжного досвіду оцінки фінансової стійкості організації до вітчизняних умов; вдосконалення рейтингової системи оцінки страхових організацій України; створення можливостей для прогнозування та управління фінансовою стійкістю страховика; створення в організаційній структурі компанії відповідних відділів фінансового аналізу, спеціалісти яких займалися б оцінкою фінансового стану страховика (фінансової стійкості, платоспроможності, ліквідності, фінансових результатів) та надавали відповідні, рекомендації щодо його покращення.

Тільки за умов забезпечення стійкості фінансового стану страхові компанії зможуть реалізувати свої потенційні можливості щодо інвес­тування.

В окремих методиках для того, щоб правильно обрати страхову компанію, а також щоб відстежити фінансовий стан страховика, пропонується визначення та оцінка таких показників: розмір і якість активів (основний індикатор рівня і ліквідності страховика); структура страхового портфеля страховика (перевага одного типу страхових ризиків у страховому портфеля значно підвищує імовірність здійснення значних страхових виплат, в підсумку - веде до фінансової нестійкості такого страховика); розмір статутного фонду і власного капіталу страховика та перспективи їхнього росту; прибутковість діяльності страховика, що дас можливість оцінити ефективність його роботи; поточні балансові показники страхової компанії та темпи їхнього росту; співвідношення страхових платежів, що надійшли в компанію, і страхових виплат; фінансові показники страховика, що істотно впливають на його діяльність (досвід роботи на ринку, основні корпоративні клієнти, власники страховика, кадрова політика, регіональна мережа, основні перестраховики, аудитор, участь у державних і муніципальних програмах.

Більшість із названих показників наведена у фінансовій звітності, зокрема, балансі (форма № 1), звіті про фінансові результати (форма № 2) та примітка до фінансової звітності.

Наведемо характеристику найбільш важливих із них для оцінки діяльності страховика.

Показник "Активи" характеризує розмір коштів страхової компанії, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, рахунки та депозити в банках, інші матеріальні цінності та права вимоги. Джерела цих коштів -статутний та резервний капітал, технічні резерви, сума нерозподіленого прибутку та інші пасиви.

Співвідношення суми коштів у вигляді інвестиційних вкладень і грошових коштів до загальної суми активів повинно бути якнайближче до коефіцієнту "1".

Співвідношення суми коштів у вигляді інвестиційних вкладень і нових коштів до розміру страхових резервів визначає ступінь розміщення коштів, за рахунок яких покриваються страхові зобов'язання страховика. Показник співвідношення має дорівнювати або бути більше "1".

Показник "Основні засоби" характеризує розмір залишкової вартості (різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу) власних та отриманих на умовах фінан­сового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів за відповідними положеннями (стандартами).

Показник "Довгострокові фінансові інвестиції" характеризує розмір фінансових інвестицій на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, а також включають фінансові інвестиції, які за відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

Показник "Поточні фінансові інвестиції" характеризує розмір фінансових інвестицій на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Показник "Грошові кошти та їх еквіваленти" характеризує розмір коштів в касі, на поточних та інших рахунках в банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Показник "Власний капітал" - це сума капіталу, вільного від зобов'язань страховика і виконання, що є додатковою гарантією при відхиленні 'їхнього розміру від розрахункових величин. До складу власного капіталу входять: статутний фонд, додатковий капітал, нерозподілений прибуток, резервний фонд та інший капітал за винятком несплаченого і вилученого капіталу.

Значне перевищення власного капіталу над статутним фондом говорить про прибуткову діяльність страховика у т. ч. можливість здійснення виплат дивідендів^ а також проведення реінвестування капіталу.

Перевищення статутного фонду над власним капіталом говорить про збитковість у діяльності страховика і вилучення частини статутного фонду або про наявність значної заборгованості засновників щодо сплати статутного фонду.

Значний розмір сплаченого статутного фонду говорить про зацікав­леність власників у подальшому розвитку страховика.

Показник "Статутний фонд" визначає розмір сплаченого статутного фонду страховика та характеризує виконання ним вимог Закону України "Про страхування".

"Страхові премії" характеризує розмір коштів, отриманих страхо­виком за договорами страхування, а також коштів, отриманих за договорами перестрахування, укладеними з іншими страховиками.

Показник " Темпи росту страхової премії" характеризує динаміку розвитку страхової компанії. При стабільній діяльності страхової компанії зміна надходжень страхової премії знаходиться в межах 25 %. Різке збільшення темпів росту страхової премії означає зростання зобов'язань страховика, що повинно бути підкріплено достатнім обсягом власного капіталу. Значне зниження темпів росту страхової премії порушує збалансованість страхової діяльності, що може негативно позначитися на фінансовому стані страхової компанії.

Показник "Страхові виплати" характеризує розмір коштів, фактично виплачених страховиком за страховими випадками, при цьому: страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків; страхове відшкодування, яке виплачується за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку, не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник або третя особа.

Показник "Страхові резерви" характеризує забезпечення страхо­виком майбутніх страхових виплат і розділяється на:

резерв незароблених премій (включає частини від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, що не настали на звітну дату);

резерв збитків (включає зарезервовані, але ще не виплачені суми страхового відшкодування за встановленими вимогами страхувальників);

резерви страхування життя (для страховиків, які продовжують виконання договорів страхування життя, укладених до 15.11.1995р.).

Показник "Забезпеченість власними коштами" визначається як співвідношення показників власного капіталу та технічних резервів.

Показник відображає ступінь покриття власними коштами страховика страхових зобов'язань на випадок перевищення фактичних страхових зобов'язань над розрахунковими. Оптимальне значення показника >28%. Достатня наявність власних коштів страховика, вільних від зобов'язань, є чинником його фінансової стійкості.

Показник "Рівень покриття інвестиційними активами стра­хових резервів" визначається як співвідношення розміру інвестиційних активів та грошових коштів до страхових резервів (резервів незароблених премій).

Показник визначає ступінь розміщення коштів, за рахунок яких покри­ваються зобов'язання страхової компанії, в інвестиційних активах і коштах. Інвестиційні активи і кошти повинні відповідати чи перевищувати розмір страхових резервів. Наявність протилежної тенденції може означати розміщення засобів в неліквідних активах або в активах з високим ступенем ризику (дебіторська заборгованість, нематеріальні активи, устаткування і матеріали).

Показник "Частки страхових платежів, належні перестраховикам" характеризує ступінь участі страхової компанії в такій системі забезпечення стійкості страхової діяльності як перестрахування ризиків. Оптимальне значення показника знаходиться в межах від 5 до 50 %від валових показників страхових платежів. Значення показника нижче запропонованих меж може вказувати на практичну відсутність такого фактора забезпечення фінансової стійкості як перестрахування, а значення вище запропонованих меж може вказувати на високий рівень залежності надійності страхової компанії від партнерів по пере­страхуванню.

Показник "Регіональна мережа" характеризує можливості стра­ховика здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів), а також через відокремлені підрозділи (філії та представництва).

Філія страховика - це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою, може мати власну назву, яка повинна використо­вуватися згідно положення про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика в повному обсязі або з обмеженнями. Представництво страховика - це відокремлений підрозділ стра­ховика, який не є юридичною особою, Діє у відповідності з положенням про представництво, не має права займатися страховою, а також будь-якою підприємницькою діяльністю. Представництво виконує функції і задачі сприяння організації і здійсненню статутної діяльності страховика, виступає від імені страховика та фінансується останнім.


Читайте також:

  1. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
  2. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  3. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  4. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
  5. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
  6. Аналіз і оцінка стану охорони праці
  7. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
  8. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
  9. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
  10. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  11. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
  12. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З РЕАЛІЗАЦІЄЮ ТОВАРІВ ЗІ СКЛАДІВ І БАЗ ОПТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.