МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Особливості галузевої організації1. ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ І ФОРМИ ЇЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Тема 5 Питання для обговорення. 1. Промисловість України. 2. Форми територіальної організації промисловості. Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. Поряд з загальними чинниками занепаду промисловості, що пов’язані із складністю становлення самостійної економіки України та переходом до ринкових відносин, на кожну галузь вплинули також специфічні чинники. Так, скорочення обсягів виробництва в машинобудуванні пов’язане з руйнуванням зв’язків з кооперування, низькою конкурентоспроможністю продукції машинобудування порівняно з високотехнічною продукцією розвинених країн світу, яка в умовах від носно відкритого ринку України почала витісняти вітчизняні товари; високі ціни (за рахунок підвищеної енерго- і ресурсомісткості).Особливого занепаду зазнали легка промисловість (зокрема текстильна та взуттєва) передусім через нестачу власної сировини (бавовни, вовни, синтетичних волокон, шкур і т.ін.), низьку якість і бідний асортимент товарів, які не можуть конкурувати із західними зразками. 2. Міжгалузевими генералізованими структурними підрозділами промисловості є: паливно-енергетичний комплекс (паливна промисловість і електроенергетика); машинобудівний; комплекс галузей, які виробляють сировину й матеріали (хіміко-лісовий комплекс, чорна і кольорова металургія, промисловість будівельних матеріалів); галузі, які виробляють предмети споживання (легка та харчова промисловості). Приклади менших за розміром міжгалузевих комплексів - виробничі (ВО) і науково-виробничі об'єднання (НВО). До останніх, крім основного виробництва та об'єктів обслуговуючої інфраструктури, належать наукові організації. Крім таких *екстериторіальних* міжгалузевих об'єднань формують ся також різного рангу територіально-промислові об'єднання. Основа особливість їх - спільність території, на якій вони розміщені. Територіальна організація промисловості зумовлена формуванням виробничо-територіальних об'єднаньдвох типів: промислових угруповань та промислових комплексів. ) Промислові угруповання - це сукупність кількох підприємств, об'єднаних не виробничо-технологічними зв'язками, а транспортно-географічним положенням, спільністю використання об'єктів інфраструктури і всієї системи обслуговування. Для промислового комплексу, крім зазначених ознак, характерні тісні виробничо-технологічні зв'язки на основі послідовної і комплексної переробки сировини, відходів виробництва та спільного випуску готової продукції. Виробничо-територіальним угрупованням різних типів відповідають різні таксономічні (територіальні) одиниці. Якщо, наприклад, у населеному пункті розміщене одне підприємство, то такий таксон називають промисловим пунктом, а якщо група підприємств, слабо пов'язаних між собою виробничими зв'язками, - то промисловим центром. Потрібно відрізняти наукове поняття промислового центру від загальноприйнятого, під яким розуміють певне промислове місто, де є не тільки угруповання підприємств, а й промисловий комплекс. Останньому поняттю, яке є більш складним порівняно з простим угрупованням підприємств, відповідають такі таксономічні одиниці, як промислові вузли, промислові райони, промислові зони. За визначенням економістів, промислові вузли - це локальні комплексні виробничо-територіальні угруповання підприємств, які розміщені близько один від одного і пов'язані між собою тісними виробничими й виробничо-технологічними зв'язками, єдністю транспортно-географічного положення, спільними системами інфраструктури й населених місць з метою найефективнішого використання природних, матеріальних і трудових ресурсів. Промисловий район - складніше й ширше за територією формування. Він виникає на основі комплексів, угруповань або внаслідок взаємодії цих формувань. Наприклад, Донецьку, Дніпропетровську та інші області, промисловість яких має спільний характер, називають Донецько-Придніпровським промисловим районом. Поняття «промислова зона» не має необхідного наукового обгрунтування. Як правило, воно означає сукупність промислових районів або досить великих просторових ареалів з високою концентрацією у них промисловості. Категорія «промислова агломерація» створює агломераційний ефект, який полягає в тому, що компактно розміщені об'єкти завжди ефективні ші, ніж ізольовані, розпорошені. Вона близька до поняття «промисловий комплекс» і пов'язана з концентрацією промисловості у великих міських агломераціях (наприклад, Донецько-Макіївська промислова агломерація) Концентрація може бути агрегатною (збільшення потужностей агрегатів), технологічною (збільшення розмірів технологічно однакових виробництв), заводською (розширення підприємств) і організаційно-гос подарською/централізація управління завдяки об'єднанню підприємств). Спеціалізація і кооперування бувають предметними (виробництво готової продукції), детальними (випуск деталей або частини готової про дукції), технологічними (виробництво напівфабрикатів або окремі стадії технологічних процесів). Усі форми територіальної організації промис ловості мають свої просторові вияви. Так, спеціалізовані підприємства виникають на території району при наявності тут сприятливих для їх роз витку умов і факторів. Поглиблення спеціалізації неможливе без концентрації виробництва. Комбінування також можливе в умовах досить великих виробництв. Диференціація виробництва водночас потребує його інтеграції, тобто розвитку зв'язків для обміну продукції і напівфабрикатів між підприємствами. Отже, формуються зв'язки кооперування як у самих районах, так і між районами залежно від конкретних соціально-економічних і природних умов. Питання для самоконтролю 1.Чим зумовлюється використання різних підходів до характеристики структури господарства? 2.Які особливості має компонентна, функціональна та територіальна структури господарства України? 3.Які особливості структури народного господарства України пов'язані з історією його формування? 4.Назвіть показники рівня економічного розвитку країни та особливості їх зміни з 90-их років. 5.Назвіть основні тенденції в змінах галузевої структури господарства розвинутих країн світу. 6.Що мається на увазі під структурною кризою в господарстві України? 7.Які показники характеризують кризу виробництва? 8.Перелічіть основні причини кризи виробництва в Україні та шляхи їх розв'язання.
Тема 6 Читайте також:
|
||||||||
|