• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Природно-ресурсний потенціал

Передумови розмiщення продуктивних сил

Питання для обговорення.

1. Природні

2. Демографічні

3. Історико-економичні

Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі. Наприклад, розвиток гірничодобувної промисловості можливий лише за наявності у реґіоні корисних копалин; бавовнярство потребує достатньої річної суми додатніх температур; верстатобудування може здійснюватися у реґіонах з розвинутою промисловістю (споживач продукції) та за наявності значного контингенту висококваліфікованої робочої сили виробництво товарів ширвжитку – за умов місткого внутрішнього ринку, зумовленого порівняно високою щільністю населення та певною його купівельною спроможністю тощо.

До передумов відносяться також спосіб виробництва, а також технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним процесом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на три великі блоки: природні, демографічні, економічні.

Природні умови й ресурси істотно впливають на особливості й засади територіальної організації виробництва. Природні умови, до яких належать клімат, рельєф, геологічна будова, географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного виробництва (сільське господарство в Сахарі або на Крайній Півночі, транспорт у гірських районах) та вважатись несприятливими, а в іншому – створювати додаткові умови для прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного ґрунту. Металогенічні пояси у гірських системах сприяють розвитку добувної, а потім – і переробної промисловості.

Класифікація природних ресурсів залежить від поставленої мети. Природні ресурси– це елементи й сили природи, які можуть використовуватись у виробничій і невиробничій діяльності людини. Вони поділяються на:

– мінеральні, до яких зараховуються корисні копалини та мінерально-будівельна сировина. Мінеральні ресурси можуть підрозділятися на паливні, рудні й нерудні;

– земельні, серед яких виділяють типи ґрунтів, а також види господарського використання земель: рілля, сінокоси й пасовища, ліси й чагарники, малопродуктивні землі тощо;

– водні, які підрозділяються на води Світового океану та води суходолу, що складаються з поверхневих вод (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики) і підземних вод (ґрунтові та артезіанські);

– біологічні ресурси, що включають рослинний і тваринний світ;

– ресурси Світового океану, що перебувають: у воді в розчиненому стані, на морському дні й під ним – у товщі земної кори;

– рекреаційні, котрі включають природно-кліматичні, бальнеологічні й заповідні;

– кліматичні й космічні, до яких зараховується сонячна енергія, енергія вітру, внутрішнє тепло Землі, енергія хвиль, освітленість тощо.

За ступенем вичерпуваності природні ресурси поділяються на невичерпні й вичерпні. До невичерпних природних ресурсів відносяться: сонячна енергія, внутрішнє тепло Землі, енергія вітру, води. До вичерпних природних ресурсів зараховуються: ґрунт (1 см ґрунту відновлюється через 100 років), рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, вода.

До невідновних з погляду людства відносяться корисні копалини й мінерально-будівельна сировина. Період їхнього відновлення у земній корі налічує десятки й сотні мільйонів років, що несумірно з життям людини. Крім того, у найближчому майбутньому повністю вичерпається багато розвіданих запасів корисних копалин .

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується тим, що дедалі більша частина природних умов перетворюється на природні ресурси. Сьогодні сонячне тепло, внутрішнє тепло Землі, опади, клімат і рельєф частіше розглядаються як природний ресурс, ніж природні умови для життєдіяльності людини.

Треба розрізняти такі поняття: мінеральні ресурси, природні ресурси, сировина й корисні копалини.

Мінеральні ресурси– це сукупність запасів корисних копалин у надрах Землі (району, країни, реґіону, планети), придатних для використання у різних галузях господарства.

Корисні копалини – це мінеральні утворення в земній корі з певним хімічним складом і фізичними властивостями, які використовуються людиною у її господарській діяльності.

Корисні копалини посідають особливе місце серед природних ресурсів. За ступенем розвіданості та вивченості поклади корисних копалин поділяються на:

А – докладно розвідані й передані до експлуатації;

В – попередньо розвідані з приблизним визначенням меж покладів;

С₁ – слабко розвідані, частково з урахуванням екстраполяції;

С₂ – перспективні ресурси.

Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються поняття "географічна оболонка" та "географічне (природне) середовище"? Як розуміти термін "навколишнє природне середовище"?

2. Чим відрізняються поняття "природні умови" та " природні ресурси"?

3. Що ви знаєте про основні види природних ресурсів?

4. Що вам відомо про основні форми впливу людини на навколишнє середовище?

5. Яке місце посідають природні умови та ресурси у розвитку суспільства й у територіальному розміщенні продуктивних сил?

6. Що таке водні ресурси? Дайте загальну оцінку водозапасів України?

7. Дайте характеристику відмінностей у водозабезпеченні окремих регіонів України.

8. Що ви знаєте про водокористування та водоспоживання? Наведіть приклади.

9. Що ви знаєте про особливості землекористування в Україні?

10. Перелічте основні типи грунтів, поширених в Україні, та їх особливості.

11. Що ви знаєте про загальні екологічні проблеми землекористування в Україні?

12. Що розуміють під терміном "біологічні ресурси"?

13. Що таке лісистість? Дайте загальну характеристику лісистості України та її регіональних особливостей.

14. Що означають терміни „рекреація” і „рекреаційні ресурси”?

15. Що ви знаєте про оцінку запасів мінеральної сировини та їх категорії?

16. Дайте характеристику і поясніть особливості поширення в Україні основних видів горючих корисних копалин.

17. Поясніть розміщення родовищ руд чорних металів.

18. Дайте характеристику утворення, розміщення та використання нерудних корисних копалин (будівельні матеріали).

19. На контурній карті України покажіть основні родовища корисних копалин.

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.

Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

· чисельність населення країни (реґіону), його динаміка, характер відтворення;

· розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

· статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

· структура зайнятості населення;

· національний склад населення;

· демографічна політика держави.

У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним.

Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку країни або реґіону. Певною мірою вона визначає й розмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці).

Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення реґіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних структур повинен мати інформацію про населення не лише свого реґіону й країни, але й інших країн і, навіть, усього світу.

Питання для самоконтролю

1. Чисельність населення, природний приріст, смертність, народжуваність в

Україні протягом ХХ століття (у сучасних межах держави).

2. Поняття демографічної кризи, чинники та наслідки. Депопуляція населення.

3. Середня тривалість життя в Україні.

4. Вікова структура населення.

5. Статева структура населення.

6. „Старіння” населення і зростання демографічного навантаження на людей

працездатноного віку.

7. Густота розселення населення. Сучасне міське, сільське населення, типи систем розселення.

8. Міграції населення та їх вплив на якісні показники трудових ресурсів.

9. Поняття „працересурсного потенціалу", „трудових ресурсів”, „економічно

активного населення”, „робочої сили”.

10. Зайнятість у народному господарстві та її галузева структура.

11. Освітній рівень населення України. Професійна і кваліфікаційна підготовка.

12. Удосконалення територіальної мобільності трудових ресурсів.

13. Перерозподіл і формування трудових ресурсів областей.

Сукупність економічних умов та відношень, що впливають на особливості розміщення продуктивних сил, називається економічними передумовами розміщення. Вони великою мірою визначають територіально-галузеву структуру виробництва, ефективність розміщення об’єктів народного господарства, напрям міжреґіональних зв’язків. З економічними передумовами тісно пов’язані такі поняття, як економічний потенціал країни, структура народного господарства, територіальний поділ праці.

Економічні передумови РПС можна погрупувати таким чином:

1. історико-економічні передумови;

2. особливості суспільної організації виробництва;

3. характер прояву територіального поділу праці (на реґіональному й міжнародному рівнях);

4. загальний рівень економічного розвитку реґіону.

Ці передумови взаємопов’язані й взаємозумовлені. Так, історико-економічні передумови докладно визначають загальний економічний потенціал країни та участь її у територіальному поділі праці (ТПП). В свою чергу, ТПП впливає на структуру народногосподарського комплексу. Форми суспільної організації виробництва великою мірою є підсумком історико-економічного розвитку країни.

Розгляньмо вплив економічних передумов на розміщення продуктивних сил. Історико-економічні передумови є закономірною послідовністю подій у попередньому розвитку економіки, які справили істотний вплив на сучасний характер РПС. Передумови бувають загальні й реґіональні.

Загальні історико-економічні передумови визначаються закономірностями суспільного розвитку. Це розвиток соціально-економічних відносин, послідовне чергування способів виробництва, вдосконалення засобів праці, індустріалізація, науково-технічний прогрес тощо. Світовому соціально-економічному розвитку притаманна нерівномірність у часі та просторі: у деяких реґіонах і країнах він інтенсивніший, а в інших – повільніший. Це призводить до несинхронності розвитку й розміщення продуктивних сил у різних реґіонах.

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. Алгоритм формування потенціалу Ф2
3. Аналіз трудового потенціалу
4. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
5. БІОЕЛЕКТРИЧНІ ПОТЕНЦІАЛИ
6. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
7. Будь – які зміни популяції є результатом порушення рівноваги між її біотичним потенціалом та опором довкілля.
8. Бюджетний потенціал
9. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
10. Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу.
11. Вимірювання електродних потенціалів.
12. Виробничий і науково-технічний потенціал. Інформаційний потенціал

Переглядів: 631