Порядок відправлення факсу

Призначення факсимільного апарата

Факсимільний спосіб передачі інформації

Факсимільні апарати

Факсимільний апарат призначений для передачі графічних зображень по каналам електрозв'язку. Факсимільний зв'язок використовує для передачі зображення телефонну мережу і її номери як свої адреси. Терміналами мережі є факс апарати, що називають просто факсами. Вони підключаються до телефонної мережі й до електричної мережі для живлення.

· У факс закладають пачку аркушів, які треба передати.

· Абонент факсу, що викликає, "набирає" номер.

· Абонент факсу, що відповідає, "знімає" слухавку.

· З факсу, що викликає, посилається тоновий сигнал (CNG) c частотою 1100 Гц (його завдання повідомити віддаленій стороні, що дзвонить факс).

· З факсу що приймає, посилаєтся (не пізніше ніж через 3 секунди) сигнал із частотою 2100 Гц (ANS), який дає зрозуміти, що на цій стороні перебуває факс.

· Факси повідомляють один одному (по спеціальному низкошвидкісному протоколу V.21 ch.2, швидкість 300 біт/с) свої можливості. У числі їх може бути ідентифікатор станції, що викликає, (Called Station Identifier - CSI) - це символьний рядок із назвою організації або прізвищем власника факсу. Використовується як текстовий логотип відправника. Наприклад CSI у факсах фірми Panasonic має довжину до 30 символів, причому допускаються заголовні та прописні латинські літери, цифри та деякі інші символи. Рядок програмується й записується в пам'ять. Символи вводяться за допомогою двозначного цифрового коду. Крім цього в логотип факсу звичайно заноситься ще й власний повний телефонний номер (із кодом країни та міста).

· Факси підбирають спільну робочу швидкість на лінії й переходять у режим передачі.

· Починається посторінкова передача факс-повідомлення. Це повідомлення являє собою багатосторінкове растрове зображення. Передача ведеться сторінками, а сторінка передається рядками, причому рядком є не рядок символів, а рядок пикселов (крапок).

· Факси завершують зв'язок.

Після передачі можна голосом довідатися, чи успішно прийняті повідомлення та, якщо потрібно, повторити передачу погано переданих аркушів. Прийняте факс-повідомлення виводиться на рулон спеціального паперу, і відривається для подальшого використання. Останнім часом з'явилися інтегровані офісні апарати, де факси можна друкувати на стандартних аркушах вбудованим струминним або лазерним принтером. Тому факс ще можна розглядати як засіб віддаленого копіювання листових документів. Відразу ж напрошується аналогія із ксероксом. До складу інтегрованого офісного апарата входить:

· сканер для зняття копії з аркуша;

· модем для передачі коду зображення і його декодувань по телефонній мережі;

· принтер для роздруківки зображення;

· телефон (причому з можливістю тонального набору, із пам'яттю, а часто й з автовідповідачем).

Останнім часом серйозну конкуренцію факсимільному зв'язку починає робити модемно-комп'ютерний зв'язок. Однак факси як і раніше широко поширені, тому що персональні комп'ютери з'явилися пізніше факс-апаратів, а їхня ціна разом із сканером і модемом у кілька разів вище ціни факсів. Крім того, вони набагато простіше в експлуатації й обслуговуванні. Вони споживають на порядок меншу потужність, ніж комп'ютери, і можуть перебувати у включеному стані без нагляду цілодобово.

Принцип роботи факсимільного апарата [13]. На Рис.6.1 наведена структурна схему факсимільного апарата.

Рисунок 6.1- Структурна схема факсимільного апарата

Зображення документа зчитується порядково оптоелектронним датчиком, що змінює силу струму залежно від яскравості падаючого на нього світла. Аналого-цифровий перетворювач перетворить струм у цифровий вид , де він запам'ятовується в проміжний буфер. При надходженні в буфер інформація аналізується та упаковується. Потім упакована інформація через модем передається в лінію з використанням того чи іншого способу модуляції. На іншому кінці модем факсу-приймача приймає інформацію. Інформація знову розпаковується а також порядково виводиться на папір, використовуючи власний друкувальний пристрій.

Факсимільний спосіб передачі інформації складається з декількох основних етапів:

· Формування елементарних площин на поверхні оригіналу розгортаючим елементом у передавальному апараті. При цьому розмір елементарних площин уздовж рядка розгорнення визначає розрізнювальну здатність апарата, а розмір у напрямку, перпендикулярному рядку розгорнення, визначає щільність розгорнення факсимільного зображення.

· Розгорнення оригіналу розгортаючим пристроєм при передачі. Розгорнення здійснюється по рядках і по кадру. У площинних розгортаннях, як правило, розгорнення по рядках здійснюється за рахунок переміщення розгортаючого елементу уздовж осі, а розгорнення по кадру - за рахунок поступального руху поверхні. У барабанних засобах розгортки рух по рядку й кадру виробляється в результаті одночасного обертання й поступального переміщення уздовж осі обертання барабана, що розгортає, із зображенням.

· Перетворення оптичних щільностей (відбиваючої здатності) елементарних площин оригіналу в тимчасову послідовність електричних сигналів. Ця операція виробляється за допомогою фотоелектричного перетворювача. Фотоелектричний перетворювач повинен забезпечити пропорційну залежність амплітуди вихідного сигналу від яскравості зображення. При цьому нормуються такі параметри, як: швидкість розгорнення, його напрямок, крок і щільність, розмір світлової плями, формат документа.

· Обробка й перетворення факсимільного сигналу до виду, зручного для передачі по телефонним каналам зв'язку. У факсимільній апаратурі першої групи застосовується амплітудна або частотна модуляція. В апаратурі другої групи використовується амплітудно-фазова модуляція (АФМ) з частково подавленою верхньою боковою смугою. Апаратура третьої й четвертої груп має цифрову форму сигналу.

· Передача факсимільного сигналу по мережі зв'язку. У факсимільній апаратурі з AM несучої частота вибирається в межах 1300-1900 Гц. Рівень на виході передавача від 0 до 7 дБ. Рівень білого поля на 15 дБ нижче рівня чорного поля. Середньогодинний рівень потужності сигналу в межах 15 дБ. У факсимільній апаратурі із ЧМ середня несуча частота дорівнює 1700 Гц, рівень на виході передавача - від 0 до 15 дБ. У факсимільному апараті другої групи з АФМ несуча частота 2100 Гц, рівень сигналу на виході передавача від 0 до 15 дБ, рівень сигналу білого поля вище рівня сигналу чорного поля на 20 дБ, средньогодинний рівень потужності не повинен перевищувати 15 дБ. У факсимільній апаратурі третьої й четвертої груп параметри цифрового сигналу визначаються типом використовуваних модемів.

· Прийом факсимільного сигналу. Факсимільні приймачі апаратів першої й другої груп повинні здійснювати нормальний прийом факсимільних сигналів при їхній потужності від 0 до -40 дБ, а приймачі апаратів третьої й четвертої груп - від 0 до -43 дБ.

· Перетворення сигналу до виду, зручного для управління записуючим пристроєм. Воно полягає в посиленні прийнятого сигналу й перетворенні його у відеосигнал.

· Розгорнення факсимільного бланка на прийомі. Вона виробляється синхронно й синфазно розгорненню сигналу на передавальному апараті. Синхронізація факсимільних апаратів - полягає у встановленні рівності швидкостей розгорнення в передавальному та прийомному апаратах, а їх фазування - у встановленні однакового положення елементів, що розгортають, передавального та прийомного апаратів стосовно початку рядка.

Кожний з наведених етапів виконується відповідним технічним пристроєм, а конструктивно об'єднана сукупність цих пристроїв являє собою факсимільний апарат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цифрові автовідповідачі	\|	Стандарти факсимільного зв'язку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.