Цифрові автовідповідачі

Дистанційне управління

У старих моделях автовідповідачів для перемикання апарата у вихідний стан або відтворення записаних повідомлень доводилося користуватися або кнопками на його панелі, або, у найкращому разі, спеціальним пультом дистанційного управління (ДУ). Використання в автовідповідачі DTMF-декодера дозволяє управляти практично всіма функціями автовідповідача з будь-якого електронного телефону, що має DTMF-клавіатуру.

Якщо в інтегральних схемах DTMF-номеронабирача логічні сигнали із клавіатури керують генерацією тональних сигналів, то DTMF-декодер працює протилежним образом: він виділяє передані по телефонній лінії DTMF-сигнали й залежно від комбінації частот виробляє той чи інший управляючий код. Мікропроцесор зчитує цей код і визначає, яку дія необхідно виконати. Таке управління називається тональним ДУ.

DTMF-декодер є частиною системи ДУ будь-якого сучасного автовідповідача. Однак кількість дистанційно керованих функцій в автовідповідачі визначається схемою використаного приймача. У найпростіших апаратах автовідповідач може ідентифікувати тільки одну клавішу набірної клавіатури, а в складних цифрових системах - кожну. При цьому цифровий код натиснутої клавіші DTMF-телефону надходить на мікропроцесор, що ініціює виконання тої або іншої операції. Наприклад, комбінація цифр " 2-6-3" може використовуватися як команда початку відтворення записаних повідомлень у телефонну лінію, " 7-9" - перемотування плівки назад і т.д.

Швидкий розвиток цифрової електроніки змінює конструкції автовідповідачів. Касети зі плівкою поступово заміняються мікросхемами здатними зберігати вихідні й вхідні повідомлення. При записі спочатку здійснюється обробка аналогових мовних сигналів шляхом перетворення їх у цифрову форму при досить високій частоті дискретизації, а потім ці дані записуються в оперативну пам'ять. При відтворенні інформація добувається з пам'яті й перетворюється назад у відповідну аналогову напругу при тій же частоті дискретизації. Після фільтрації отриманий аналоговий сигнал, що відтворює голос абонента, надходить на розмовну схему для передачі по телефонній лінії або в гучномовець автовідповідача.

Щоб зменшити обсяг пам'яті, необхідної для запису повідомлень, у схемі використовується спеціалізований процесор, здатний "стискати" дані. При цьому застосовується так зване дельта-кодування, при якому в пам'ять записуються не самі миттєві значення вибірок аналогового сигналу, а різність між поточним і попереднім значеннями. Таким чином, у пам'яті зберігається цифрова копія не сигналу, а його похідної, що дозволяє зменшити ємність ОЗП у десятки разів. При відтворенні дані обробляються по зворотному алгоритму, і та частина інформації, що була виключена при записі, відновлюється.

Розглянемо коротко принципи цифрової обробки мовних сигналів, що застосовується в цифрових автовідповідачах.

Рисунок 5.6- Цифрова обробка аналогового сигналу

Першим етапом перекладу мови в цифрову форму є перетворення акустичної енергії голосу в електричну (Рис.5.6). При записі OGM або пам'ятки воно здійснюється мікрофоном. Якщо мовний сигнал приходить із телефонної лінії, він уже існує в електричному вигляді. Далі аналоговий електричний сигнал підсилюється за допомогою простої схеми на операційному підсилювачі й подається на аналого-цифровий перетворювач (АЦП). У ньому виробляється вибірка миттєвих значень напруги аналогового сигналу і їхнє перетворення у відповідні цифрові коди. Частота вибірок повинна мінімум у два рази перевищувати верхню граничну частоту спектра мовного сигналу. Перетворення здійснюється під управлінням МП, що обробляє й пересилає вироблені АЦП дані у відповідні чарунки пам'яті. Звичайні автовідповідачі з електронною пам'яттю можуть запам'ятовувати до десяти повідомлень тривалістю до двох хвилин кожне.

При відтворенні OGM або ICM цифрові дані повинні бути добуті з пам'яті й перетворені в аналогову форму.

Процес відновлення сигналу також відбувається під управлінням МП, що по черзі зчитує дані з чарунок пам'яті й пересилає їх у цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) (Рис. 5.7) [4]. Останній перетворює добутий з пам'яті цифровий код у відповідну аналогову напругу. Дані з пам'яті добуваються із тією же швидкістю, із якою і записувалися, тому вихідний сигнал ЦАП уже являє собою ступінчату апроксимацію вихідного сигналу. Відновлений у такому виді мовний сигнал проходить через фільтр нижніх частот (ФНЧ) для придушення високочастотних складових, які неминуче виникають у процесі відновлення. Після фільтрації сигнал стає точною копією вихідного повідомлення й може бути поданий на розмовну схему або гучномовець.

Рисунок 5.7- Відновлення мовного сигналу

Структурна схема цифрового автовідповідача містить ті ж вузли, що й структурна схема касетного автовідповідача, за винятком вузлів, пов'язаних із плівкопротягувальним механізмом.

У безкасетних автовідповідачах немає частин, що рухаються, і в них використовуються тільки інтегральні схеми й навісні дискретні електронні компоненти. Тому для них характерні менші розміри, вага й більша надійність, які не досяжні для пристроїв із плівкопротяжним механізмом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Плівкопротяжний механізм	\|	Порядок відправлення факсу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.